ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про відмову у забезпеченні позову
06 липня 2026 року Луцьк Справа № 140/8689/26
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Волдінера Ф.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення в частині та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить суд:
1) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області що полягають у застосуванні при виплаті ОСОБА_1 частини заборгованості з виплати щомісячного довічного утримання судді у відставці, що нарахована відповідно до рішення Волинського окружного адміністративного суду від 13.07.22 у справі № 140/4488/22, положень постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.25 № 821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень»;
2) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області проводити виплату ОСОБА_1 заборгованості з виплати щомісячного довічного утримання судді у відставці, що нарахована відповідно до рішення Волинського окружного адміністративного суду від 13.07.22 у справі № 140/4488/22, без застосування положень постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.25 № 821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень;
3) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів, що є частиною заборгованості з виплати щомісячного довічного утримання судді у відставці, що нарахована відповідно до рішення Волинського окружного адміністративного суду від 13.07.22 у справі № 140/4488/22, і нараховані та виплачені в період з 25.10.25 по травень 2026 включно сімома окремими платежами, за період з 19.01.22 до дати їх фактичної виплати (щодо кожного платежу окремо), відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», а саме:
• щодо суми 187 грн 35 коп. - за період з 19.01.22 по 25.10.25;
• щодо суми 187 грн 35 коп. - за період з 19.01.22 по 25.11.25;
• щодо суми 187 грн 35 коп. - за період з 19.01.22 по 25.12.25;
• щодо суми 103 грн - за період з 19.01.22 по 25.02.26;
• щодо суми 101 грн - за період з 19.01.22 по 25.03.26;
• щодо суми 100 грн - за період з 19.01.22 по 25.04.26;
• щодо суми 100 грн * за період з 19.01.22 по 25.05.26;
4) визнати протиправним частково рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області № 033050006115 від 14.05.26 «Перерахунок пенсії», а саме: у частині застосування при перерахунку та виплаті ОСОБА_1 щомісячного довічного утримання судді у відставці відповідно до рішення Волинського окружного адміністративного суду від 13.05.25 у справі № 140/1144/25, положень постанови КМ України від 14.07.25 № 821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень» та скасувати його у цій частині;
5) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, що полягають у застосуванні при виплаті ОСОБА_1 у травні 2026 року поточної суми виплати щомісячного довічного утримання судді у відставці, що нарахована та підлягає виплаті відповідно до рішення Волинського окружного адміністративного суду від 13.05.25 у справі № 140/1144/25, положень постанови КМ України від 14.07.25 № 821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень»;
6) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, що полягають у застосуванні при виплаті ОСОБА_1 у червні 2026 р. поточної суми виплати щомісячного довічного утримання судді у відставці, що нарахована та підлягає виплаті відповідно до рішення Волинського окружного адміністративного суду від 13.05.25 у справі № 140/1144/25, положень постанови КМ України від 14,07.25 № 821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень»;
7) здійснити судовий контроль за виконанням рішення у розглядуваній справі та зобов`язати суб`єкта владних повноважень - Головне управління Пенсійного фонду України в Волинській області подати суду у встановлений судом строк звіти про виконання судового рішення у розглядуваній справі.
Ухвалою від 06.07.2026 відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Одночасно з позовом позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій просить суд:
1) зупинити дію оскаржуваного рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області №033050006115 від 14.05.26 «Перерахунок пенсії», а саме: у частині застосування при перерахунку та виплаті ОСОБА_1 щомісячного довічного утримання судді у відставці відповідно до рішення Волинського окружного адміністративного суду від 13.05.25 у справі № 140/1144/25, положень постанови КМ України від 14.07.25 № 821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень»;
2) заборонити Головному управлінню Пенсійного фонду України у Волинській області з липня 2026 року вчиняти дії по нарахуванню та виплаті ОСОБА_1 поточної суми щомісячного довічного утримання судді у відставці у розмірі, невідповідному рішенню Волинського окружного адміністративного суду у справі № 140/1144/25, а саме: з обмеженням розміру виплати засобом застосування положення постанови КМ України від 14.07.25 № 821.
На обґрунтування заяви вказує на таке.
За рішенням Волинського окружного адміністративного суду у справі № 140/1144/25 чітко визначено, яким має бути розмір поточної суми щомісячного довічного утримання судді у відставці, а відповідачі протиправно застосовуючи положення постанови КМ України від 14.07.25 № 821, виплачують позивачу (так було у травні та червні 2026 року) лише частину поточної суми щомісячного довічного утримання судді у відставці.
У випадку незастосування судом вказаних вище заходів забезпечення позову, при наявності того факту, що постанова № 821 вже визнана протиправною та нечинною Київським окружним адміністративним судом у справі № 320/51895/25, рішення якого підтверджене Шостим апеляційним адміністративним судом, з 08.06.26; існує рішення Волинського окружного адміністративного суду у справі № 140/1144/25, що набрало законної сили, відповідач 1, спираючись на дію протиправного оскаржуваного рішення відповідача 2, продовжуватиме свої протиправні дії по застосуванню до нарахування та виплати поточної суми щомісячного довічного утримання судді у відставці у розмірі, невідповідному рішенню Волинського окружного адміністративного суду у справі № 140/1144/25, а саме: з обмеженням розміру виплати. А це, у свою чергу, не тільки нівелюватиме силу судового рішення та зводитиме до нуля його вердикт, а й продовжуватиме вервечку порушень права позивача на отримання щомісячного довічного утримання судді у відставці у розмірі, відповідному рішенню Волинського окружного адміністративного суду у справі № 140/1144/25 та зумовлюватиме все нові та нові судові спори.
Запропоновані заходи забезпечення позову не можуть мати негативних наслідків для відповідачів, так як очевидним та неспростовним є як факт, що постанова № 821 вже визнана протиправною та нечинною Київським окружним адміністративним судом у справі № 320/51895/25, рішення якого підтверджене Шостим апеляційним адміністративним судом, з 08.06.26; так і факт набрання законної сили рішенням Волинського окружного адміністративного суду у справі № 140/1144/25, яким чітко визначено, яким має бути розмір, як судді у відставці, щомісячного довічного утримання позивача з 22.04.26.
При цьому зберігається і співвідношення прав та інтересів сторін у справі, так як позивач є отримувачем щомісячного довічного утримання судді у відставці і перебуває на обліку у ГУ ПФ України у Волинській області, а відповідачі є суб`єктами владних повноважень - органами ПФ України, який згідно із ст. 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402 - VIII зобов`язаний виплачувати щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці за рахунок коштів Держбюджету України; виконувати вимоги п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції У крани, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ч. 2 ст. 14 КАС України, ч. ч. 1,2 ст. 370 КАС України під загрозою настання відповідальності, встановленої законом, у випадку порушення чинного законодавства.
Заяву про забезпечення позову розглянуто судом без повідомлення учасників справи на підставі частини першої статті 154 КАС України.
Суд, розглянувши заяву про забезпечення позову, вважає, що вказана заява не підлягає до задоволення з огляду на таке.
За змістом частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Відповідно до частини четвертої статті 150 КАС України, подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
З огляду на приписи наведеної статті, небезпека заподіяння шкоди до вирішення справи по суті не є фактом, який підлягає встановленню, а є елементом аргументації або оціночною категорією.
Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням позивача.
При цьому, суд зазначає, що тягар доказування наявності обставин, що є підставою для застосування судом заходів забезпечення позову лежить на заявнику.
У статті 151 КАС України визначено виключний перелік видів забезпечення позову. Позов може бути забезпечено, зокрема зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта, забороною відповідачу вчиняти певні дії.
При цьому, відповідно до частини другої статті 151 КАС України, суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Суд відмічає, що за своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього тимчасового судового захисту.
Метою його запровадження є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
При цьому заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними фактичними підставами й підтверджуватись належними доказами, що відповідають змісту спірних правовідносин.
З матеріалів справи вбачається, що змістом спірних правовідносин є право позивача на отримання щомісячного довічного утримання судді у відставці у повному розмірі.
Предметом оскарження у даній справі є рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області у частині застосування при перерахунку та виплаті ОСОБА_1 щомісячного довічного утримання судді у відставці відповідно до рішення Волинського окружного адміністративного суду від 13.05.25 у справі № 140/1144/25, положень постанови КМ України від 14.07.25 № 821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень» (далі - Постанова № 821), та подальші дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області з виконання цього рішення.
Вирішуючи питання необхідності застосування заходів забезпечення позову у даній справі суд виходить з такого.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 13.07.22 у справі № 140/4488/22 задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо неврахування до стажу роботи ОСОБА_1 стажу (досвіду) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді, та призначення виплати ОСОБА_1 , судді у відставці, щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 50 відсотки від заробітної плати працюючого судді.
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити ОСОБА_1 , судді у відставці, з 19 січня 2022 року перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 54 відсотки суддівської винагороди з урахуванням стажу роботи на посаді судді 22 повних років (з урахуванням раніше виплачених сум).
З наявних в матеріалах справи відомостей про перерахунок пенсії позивача вбачається, що рішенням № 033050006115 від 14.05.26 до визначення розміру щомісячного довічного утримання судді у відставці з 22.04.2026 по довічно застосовано Постанову № 821.
Постановою № 821 визначено механізм здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, зокрема, за період, що передує даті набрання чинності рішенням суду, за джерелами їх виплати (фінансування).
Позивачем не наведено жодних аргументів чи фактичних обставин, які підтверджували наявність обов`язкових підстав забезпечення позову передбачених приписами частини другої статті 150 КАС України.
При цьому суд зазначає, що ініціювання судових проваджень щодо відновлення порушеного права не є саме по собі підставою для вжиття заходів для забезпечення позову.
Також не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову ймовірність недоотримання особою тих чи інших грошових виплат, особливо коли таке недоотримання носить тимчасовий характер, тобто не є незворотним.
Для набуття наведеними обставинами юридичної значимості в контексті інституту забезпечення позову, такі обставини повинні в своїй сукупності свідчити про існування об`єктивних конкретних труднощів, що обумовлюють ускладнення чи неможливість виконання рішення суду або поновлення порушеного права позивача, що підтверджуються належними доказами.
Позивачем не наведено наявності таких підстав та не додано жодних доказів, які б свідчили про їх існування.
Зважаючи на наведене суд дійшов висновку, що позивачем не надано належних та достатніх доказів на обґрунтування існування небезпеки заподіяння реальної шкоди його правам та інтересам у разі невжиття судом заходів забезпечення позову, про які він просить.
Відтак, в задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити в зв`язку із її необґрунтованістю.
Керуючись статтями 150-154, 248 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
Відмовити в задоволенні заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення в частині та зобов`язання вчинити дії.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 КАС України та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Ф. А. Волдінер