ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
29 червня 2026 р. Справа № 160/7557/26
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Врони О. В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 29.03.2020 року включно;
стягнути з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення 3993 гривні 87 копійок в місяць за період з 01.03.2018 року по 29.03.2020 року включно у загальній сумі 99 589 гривень 08 копійок відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44.
Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що відповідачем в порушення норм абзаців 4, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення" при здійсненні розрахунку індексації- різниці грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 29.03.2020 року порівняно не всі складові грошового забезпечення.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.04.2026 року відкрито провадження у справі №160/7557/26, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1, 2 ст. 257, ч.1 ст.260 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.
За ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Військова частина НОМЕР_1 вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З урахуванням того факту, що 1 березня 2018 року набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Постанови КМУ №1078, березень 2018 року став місяцем підвищення доходів за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.
З огляду на абзац 4 пункту 5 Постанови КМУ № 1078 Позивач має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.
Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
Відповідач вказує на пропущення позивачем тримісячного строку звернення до суду, визначеного ст. 233 Кодексу законів про працю України.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.06.2026 продовжено строк розгляду справи №160/7557/26 на розумний строк, достатній для всебічного та повного розгляду справи.
Ухвалою суду від 19.06.2026 виправлено описку в даті прийняття ухвали, вказавши замість " 06.06.2026", правильно -" 05.06.2026".
Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.
Позивач- ОСОБА_1 у період з 29.04.2017 по 29.03.2020 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .
Відповідно до копії з витягу із наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 27.03.2020 №81 старшину військової служби за контрактом ОСОБА_1 , головного сержанта 2 артилерійської батареї 1 артилерійського дивізіону військової частини, звільнено у запас відповідно пункту 2 підпункту «а» (у зв`язку із закінченням строку контракту) частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року (зі змінами). З 29 березня 2020 виключено із списків особового складу частини, всіх видів забезпечення та направлено до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 18.05 2021 року у справі №280/2057/21 зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 29.04.2017 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення -січень 2008 року (з урахуванням раніше виплачених коштів) із одночасним відрахуванням 1,5% військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44.
Вимогу про визначення суми належної до виплати визнано передчасною та первинно надано відповідачу право розрахувати суму індексації грошового забезпечення.
У червні 2023 позивач звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:
визнати протиправною виплату індексації грошового забезпечення за період з 29.04.2017 по 28.02.2018 не в повному обсязі;
стягнути недоплачену індексацію грошового забезпечення за період з 29.04.2017 по 28.02.2018 в сумі 36 060,52 грн з компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримується з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44 (далі - Порядок № 44);
визнати протиправною невиплату в повному обсязі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 29.03.2020 відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі - Порядок № 1078);
стягнути недоплачену індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 29.03.2020 в сумі 111 290,80 грн з компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку № 44.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 07.09.2023 закрито провадження в частині позовних вимог:
визнати протиправною невиплату в повному обсязі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 29.03.2020 відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення № 1078;
стягнути недоплачену індексацію різницю грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 29.03.2020 в сумі 111 290,80 грн. з компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку № 44.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 07.09.2023 відмовлено в задоволенні позовних вимог:
визнати протиправною виплату індексації грошового забезпечення за період з 29.04.2017 по 28.02.2018 не в повному обсязі;
стягнути недоплачену індексацію грошового забезпечення за період з 29.04.2017 по 28.02.2018 в сумі 36060 грн. 52 коп. з компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримується з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу, затвердженого Постановою КМУ №44 від 15.01.2004.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 01.04.2024 скасовано ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 07.09.2023, рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 07.09.2023 та прийнято нову постанову. Закрито провадження у справі.
Постановою Верховного Суду від 02.09.2024 постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 01.04.2024 скасовано в частині закриття провадження у справі №280/4009/23 щодо позовних вимог про визнання протиправною виплату індексації грошового забезпечення за період з 29.04.2017 по 28.02.2018 не в повному обсязі та стягнення недоплаченої індексації грошового забезпечення за період з 29.04.2017 по 28.02.2018 в сумі 36 060,52 грн з компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримується з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44, а справу № 280/4009/23 в цій частині направлено на продовження розгляду до Третього апеляційного адміністративного суду. В іншій частині постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 01.04.2024 - залишено без змін.
06.03.2026 на виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 27.11.2024 у справі №280/4009/23 відповідачем виплачено позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 29.04.2017 по 28.02.2018 із застосуванням базового місяця січень 2008 року включно в сумі 34257,49 грн., що підтверджується банківською випискою.
Сума виплаченої індексації грошового забезпечення за лютий 2018 року склала 4258,75 грн.
Позивач вказує, що в порушення норм абзаців 4, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення" при здійсненні розрахунку індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 29.03.2020 року порівняно не всі складові грошового забезпечення.
Позивач вважає, що при розгляді справ №280/2057/21, №280/4009/23 питання правильності встановлення індексації-різниці грошового забезпечення починаючи з 01.03.2018 року, розмір підвищення грошового доходу позивача внаслідок підвищення посадових окладів, загальна сума належна позивачу до виплати судом не досліджувалось, правова оцінка не надавалась, дане питання визнано передчасним, оскільки ще не було виплачено індексацію грошового забезпечення за лютий 2018 року із застосуванням базового місяця січень 2008 року, як наслідок неможливо було встановити яка сума індексації позивачу належна за лютий 2018 року та чи перевищує розмір збільшення грошового забезпечення належну суму індексації.
Відтак, на переконання позивача 06.03.2026 року він набув право на отримання індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 29.03.2020 року у розмірі 3993,87 грн. в місяць і має право звернутися з новим адміністративним позовом щодо нового спору.
Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (Порядок № 1078).
Порядок №1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу: «поточної» та «індексації-різниці». Суми цих індексацій можуть нараховуватися і одночасно, і окремо одна від одної.
Термін «фіксованої» суми індексації закріплено у Додатку 4 до Порядку №1078, у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13.06.2012, де було наведено приклади обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації. Проте Постановою № 1013 цей Додаток був викладений у новій редакції і з 01.12.2015 у цьому Додатку, як і в цілому Порядку № 1078, поняття «фіксованої» суми індексації не використовується.
Водночас з 01.12.2015 в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 по суті йде мова про поняття «індексація» як різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.
Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку № 1078 у редакціях, які застосовувалися з 01.12.2015 до 01.04.2021, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме: сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу; сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078 додатково указує, що ця сума «індексації - різниці» виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.
Вказане відповідає висновкам Верховного Суду у постановах від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21 (з урахуванням ухвали від 30.03.2023 про виправлення описки), від 29.03.2023 у справі № 380/5493/21, від 09.11.2023 у справі № 160/20796/22 та в інших.
Таким чином, «поточна» індексація виплачується в результаті перевищення величини індексу споживчих цін порога індексації (103%). А «індексація-різниця» - у разі, коли сума зарплатного підвищення не перевищує суму індексації, що склалася в місяці такого підвищення.
Позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати позивачу в повному розмірі індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01.03.2018 по 29.03.2020 включно і стягнення індексації-різниці грошового забезпечення відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 з компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку № 44 були предметом спору у справах №280/2057/21 та №280/4009/23 . Те що у справі №160/7557/26 позивач просить стягнути індексацію за той самий період у загальній сумі 99589,08 грн. (на відміну від суми 111 290,80 грн. у справі №280/4009/23) не змінює сутність спору.
Предметом спору є об`єкт спірних правовідносин, матеріально-правовий об`єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.
Підставами позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки
Предмет, підстави, характер правовідносин між сторонами у справах №280/2057/21, №280/4009/23 і №160/7557/26 є тотожними.
Судове рішення у справі №280/2057/21 набрало законної сили 28.10.2021, а у справі №280/4009/23 набрало законної сили 02.09.2024.
За правилами ч. 4ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Як і у справі №280/4009/23 позивач у справі №160/7557/26 в черговий раз зазначає, що він звернувся до суду у порядку КАС України в окремому провадженні щодо індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 29.03.2020.
За визначенням Верховного Суду у постанові від 09.10.2018 у справі № 809/487/18 підстави адміністративного позову - це фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову, це факти, які відповідно до норм матеріального права вказують на наявність (відсутність) між позивачем та відповідачем спірних правовідносин. Відтак, для установлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Не є зміною підстав адміністративного позову викладення одних і тих же обставин, але в іншій стилістичній формі або із зазначенням обставин, які були відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, але були названі ним інакше.
У справі № 280/2057/21 суди першої і апеляційної інстанції виходили з того розрахунку, що, починаючи з наступного місяця за місяцем підвищення доходу (березень 2018 року) наростаючим підсумком, індекс споживчих цін не перевищував 103% до жовтня 2018 року, а у жовтні 2018 року склав - 103,7 (1,008*1,00*1,00*0,993*1,00*1,019*1,017). Водночас на підставі наявної в матеріалах справи довідки-розрахунку суми нарахованої та виплаченої позивачу індексації грошового забезпечення від 08.04.2021 № 501/1 суд дійшов висновку, що починаючи з березня 2018 по день звільнення з військової служби індексація грошового забезпечення позивачу виплачувалась у повному обсязі.
Тож у підсумку суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, відмовив у задоволенні цих позовних вимог.
У справі №280/4009/23 Верховний Суд відхилив посилання позивача на необхідність застосування правової позиції Верховного Суду у постановах від 23.03.2023 у справі №400/3826/21, від 06.04.2023 у справі №420/11424/21, від 03.05.2023 у справі №160/10790/22, від 12.04.2023 у справі №560/13302/21, від 20.04.2023 у справі №320/8554/21.
Верховний Суд визнав обґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції, що ці позовні вимоги вже були вирішені судом у справі № 280/2057/21, а тому підлягають закриттю.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Таким чином, достатніми і необхідними підставами для закриття провадження у справі на підставі вищенаведеної норми є одночасна сукупність таких умов: тотожність спору (співпадіння підстав, предмету позову, сторін), наявність постанови чи ухвали, якими завершено розгляд справи; набрання судовим рішенням в іншій справі законної сили.
Верховний Суд також вказав: «У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.04.2018 у справі №9901/433/18 зазначено, що при зміні однієї альтернативної позовної вимоги іншою, або при виділенні з позову, який вже заявлено, частини позовних вимог в окремий позов, тотожність предмета позову зберігається.
Отже, інший словесний виклад правових обґрунтувань вимог, заявлених на розгляд суду, не змінює правової природи таких вимог, їх предмет та підстави вцілому, що свідчить про те, що фактично позивач у межах цієї справи просить суд повторно переглянути питання щодо зобов`язання військової частини нарахувати та виплатити йому індексацію-різницю грошового забезпечення з 01.03.2018 по 29.03.2020 відповідно до вимог абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078, яке отримало своє остаточне вирішення в межах розгляду справи №280/2057/21.
Суд повторює, що неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду в тотожній справі, яке набрало законної сили, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили позивач не може знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги до того самого відповідача з тих самих підстав.
У разі незгоди із вирішенням судами позовних вимог у справі № 280/2057/21 позивач мав право оскаржити судові рішення у цій справі в касаційному порядку. Водночас з відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень слідує, що рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18.05.2021 та постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 28.10.2021 у справі №280/2057/21 не оскаржувалися учасниками указаної справи в касаційному порядку. Зміна формулювання позовних вимог та доповнення позову новим нормативним обґрунтуванням не змінює підстав позову, що розглянутий судами у справі № 280/2057/21, а є намаганням переглянути рішення судів, які набрали законної сили. Своєю чергою висновки Верховного Суду у наведених позивачем справах перебувають у нерозривному зв`язку із обставинами кожної конкретної справи та не впливають на остаточне рішення у справі № 280/2057/21.»
При цьому, суд у справі №160/7557/26 звертає увагу на те, що закриття провадження у справі №280/4009/23 відбулося на стадії касаційного перегляду, що унеможливлює повторний судовий розгляд спору.
Зі змісту п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України сторони не можуть знову заявляти в суді ті самі вимоги з тих самих підстав, якщо між ними вже є ухвала про закриття провадження, що набрала законної сили.
За таких умов провадження у справі належить закрити на підставі п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України.
Відповідно до ч. 2 ст. 238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Суд не вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.
Керуючись статтями 238, 239, 241, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Провадження в адміністративній справі №160/7557/26 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - закрити.
Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки, передбачені статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Врона