КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про відмову у відкритті
провадження в адміністративній справі
06 липня 2026 року м. Київ № 320/26011/26
Суддя Київського окружного адміністративного суду Білоус А.Ю., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання протиправними дій, скасування висновку,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправними дії Національного агентства з питань запобігання корупції щодо проведення моніторингу способу життя та складення обґрунтованого висновку від 18.05.2026 стосовно виявлених ознак правопорушень, пов`язаних з корупцією, у вигляді зазначення недостовірних відомостей у декларації відносно ОСОБА_1 , затвердженого 19.05.2026 заступником Голови цього Агентства.
- визнати протиправним та скасувати обґрунтований висновок Національного агентства з питань запобігання корупції від 18.05.2026 щодо виявлених ознак правопорушень, пов`язаних з корупцією, у вигляді зазначення недостовірних відомостей у декларації відносно ОСОБА_1 , затверджений 19.05.2026 заступником Голови зазначеного Агентства.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Пунктами 1, 2 частини першої статті 4 КАС визначено, що адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Публічно-правовий спір - це спір, у якому: 1) хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або 2) хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або 3) хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 4 КАС суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно з пунктом 19 частини першої статті 4 КАС індивідуальний акт - це акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб`єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
При цьому обов`язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов`язків, їх зміни чи припинення.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що 30.09.2025 НАЗК на підставі листа Другого слідчого відділу Територіального управління ДБР, розташованого у м.Києві, розпочало моніторинг способу життя Хилі Юрія Юрійовича.
За результатами якого НАЗК складено та затверджено Обґрунтований висновок від 18.05.2026 про наявність у діях позивача ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч 1 ст. 366-2 Кримінального кодексу України, та вирішено направити його до Другого слідчого відділу Територіального управління ДБР, розташованого у м. Києві, з урахуванням наявності відкритого кримінального провадження №6202510[телефон приховано] від 02.01.2025.
На адвокатський запит НАЗК листом від 17.06.2026 №151-11/42442-26 повідомило, що Обґрунтований висновок та додані до нього матеріали приєднано до матеріалів кримінального провадження, у межах якого слідчим ТУ ДБР, розташованого у м. Києві, здійснюється досудове розслідування.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду у подібних відносинах, що викладена у постанові від 19.02.2026 у справі №160/30949/24, у випадку виявлення за результатами проведення НАЗК повної перевірки декларації ознак вчинення суб`єктом декларування кримінального правопорушення та реєстрації за таким фактом кримінального провадження, матеріали повної перевірки декларації стають частиною матеріалів відповідного кримінального провадження та на них у відповідності до приписів статті 222 КПК України розповсюджується особливий режим доступу. Зокрема, зазначена процесуальна норма за замовчуванням містить в собі заборону розголошення усіх відомостей кримінального провадження за винятком лише тих, щодо яких слідчим чи прокурором надано письмовий дозвіл, що унеможливлює надання НАЗК до суду усіх доказів.
Обґрунтований висновок, який є частиною доказової бази в рамках кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення, де вирішується питання про притягнення суб`єкта декларування до відповідальності в порядку КПК України або КУпАП, не може бути предметом оскарження в порядку КАС України.
Також судом враховано висновки Верховного Суду, що викладені у постановах від 23.11.2023 у справі №520/25012/21, Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі №333/6816/17.
Враховуючи те, що Обґрунтований висновок є частиною кримінального провадження від 02.01.2025 №6202510[телефон приховано], то він не може бути предметом оскарження в порядку КАС України.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Керуючись пунктом 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті провадження у справі №320/26011/26 за позовом ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання протиправними дій, скасування висновку.
Роз`яснити позивачу, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Копію ухвали надіслати позивачу разом із позовною заявою та доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Білоус А.Ю.