справа № 198/509/26
провадження № 2/0198/450/26
У Х В А Л А
06 липня 2026 року Юр`ївський районний суд Дніпропетровської області у складі судді Гайдар І.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Станично-Луганської селищної військової адміністрації Щастинського району Луганської області про визнання права власності на нерухоме майно,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про визнання права власності на нерухоме майно.
Вирішуючи питання про можливість відкриття провадження у справі, суд вважає, що позов підлягає залишенню без руху, оскільки поданий з порушенням статтей 175, 177 ЦПК України, з таких підстав.
1. Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) сторін та інших учасників справи, їх місце проживання чи перебування, поштовий індекс, а також реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Всупереч вказаним вимогам ОСОБА_1 , заявляючи позовні вимоги в інтересах ОСОБА_2 , навіть не зазначає її як учасника справи-позивача з вказівкою всіх необхідних відомостей.
2. Згідно з п.п. 4, 5 ч. 3 ст. 175, ч. 5 ст. 177 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захист прав та інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захист прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; позивач повинен додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази, позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
В позовній заяві позивач посилається на те, що йому та ОСОБА_2 належить право власності на об`єкт нерухомого майна на підставі:
-договору купівлі-продажу від 25.09.1996;
-свідоцтва про право власності на житло від 19.12.1996.
Однак, до позовної заяви додано лише копію договору купівлі-продажу, тому на думку суду позовна заява та додані до неї документи містять протиріччя, що підлягають усуненню позивачем.
Крім того, позивач просить визнати за ним та ОСОБА_2 право власності на частки в нерухомості, однак не зазначає в якому саме розмірі (за текстом, де має бути зазначено розмір частки, міститься знак «?»).
В той же час, суд розглядає справи лише в межах заявлених вимог та позбавлений права на власний розсуд визначати розмір часток у праві власності осіб.
3. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 175 ЦПК України позовна заява підписується позивачем або його представником, а в ч. 7 ст. 177 ЦПК України закріплено, що до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність або інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
В свою чергу, стаття 60 ЦПК України чітко встановлює, що представником у суді може бути лише адвокат або законний представник.
Адвокат - фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю (ст. 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
До числа законних представників, які мають право на представництво інтересів в суді, віднесено батьків, усиновлювачів, опікунів, піклувальників чи інших визначених законом осіб, але вони представляють інтереси малолітніх осіб віком до чотирнадцяти років або недієздатних фізичних осіб (ст. 59 ЦПК України).
Виключення з вказаних правил щодо представництва становлять справи, що виникають з трудових відносин та справи у малозначних спорах (малозначні справи), в яких представником може бути особа, яка досягла 18 років та має цивільну процесуальну дієздатність.
Частиною 6 статті 19 ЦПК України визначено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) справи про стягнення аліментів, збільшення та зменшення їх розміру, припинення стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов`язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства); 4) справи про розірвання шлюбу; 5) справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує шістдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З аналізу заявлених позовних вимог можна зробити висновок, що справа не віднесена до категорії малозначних в силу закону. А враховуючи категорію справи, предметом якої є позовні вимоги про захист речових прав на нерухоме майно, які в свою чергу мають істотне значення для сторін, суд вважає, що справа не може бути визнана малозначною.
Отже, у цій справі представником учасника справи може бути лише адвокат або законний представник.
Як виходить зі змісту прохальної частини позовної заяви, її подано в інтересах повнолітньої особи ОСОБА_2 та підписано представником останньої ОСОБА_1 , однак на підтвердження повноважень діяти від імені ОСОБА_2 надано лише копію нотаріально посвідченої довіреності.
Інших документів на підтвердження права представляти інтереси ОСОБА_2 (рішення суду про визнання її недієздатною та призначення опікуна або свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, виданого на ім`я ОСОБА_1 ) суду не надано.
4. Згідно з ч. 6 ст. 174 ЦПК України в позовній заяві вказуються інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
Відповідно до п.п. 2, 9 ч. 1 ст. 80 ЦПК України у позовах про визнання права власності на нерухоме майно або його витребування ціна позову визначається дійсною вартістю нерухомого майна.
Разом з тим, у позовній заяві та доданих до неї документах відсутній документ про грошову оцінку або вартість нерухомого майна (квартири) станом на момент звернення до суду, що в свою чергу унеможливлює перевірку правильності визначення ціни позову та розміру судового збору, належного до стягнення відповідно до підп. 1 пункту 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
За правилами ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Виходячи з наведеного, суд вважає необхідним з викладених вище підстав залишити позовну заяву без руху, про що повідомити ОСОБА_1 та надати йому строк для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині ухвали.
Керуючись ст.ст. 175, 185, 260, 261 ЦПК України, суд
п о с т а н о в и в:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Станично-Луганської селищної військової адміністрації Щастинського району Луганської області про визнання права власності на нерухоме майно залишити без руху.
Для усунення недоліків позовної заяви, вказаних в мотивувальній частині ухвали, надати позивачу строк 10 (десять) днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз`яснити позивачу, що в разі невиконання у встановлений судом строк вимог, вказаних в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, заява вважатиметься неподаною та буде йому повернута.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення або підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Ухвала складена та підписана 06 липня 2026 року.
Суддя І. О. Гайдар