ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про зупинення провадження у справі
03 липня 2026 року м. Полтава Справа №440/4791/26
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бевзи В.І., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Виконавчого комітету Козельщинської селищної ради до Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області про визнання протиправною та скасування вимоги, зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач Виконавчий комітет Козельщинської селищної ради звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області про визнання протиправною та скасування вимоги, зобов`язання вчинити певні дії, а саме просить:
- визнати протиправною та скасувати вимогу Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області № 201620-15/3022-2025 від 09.12.2025 «Про усунення виявлених порушень» в частині, що стосується відшкодування збитків завданих бюджету Козельщинської селищної громади внаслідок оплати завищеної вартості та обсягів виконаних ремонтно-будівельних робіт ФОП ОСОБА_1 на суму 781 527,71 грн. та ФОП ОСОБА_2 на суму 277 688,33 грн.
Управлінням Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області відповідно до пункту 3.8.2 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Північно-східного офісу Держаудитслужби на ІІІ квартал 2025 року проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Виконавчого комітету Козельщинської селищної ради за період з 01 січня 2021 року по 31 липня 2025 року, за результатами якої складено акт ревізії від 31.10.2025 № 201620-28/93. Акт ревізії підписаний позивачем із запереченнями, які розглянуті відповідачем та визнані необґрунтованими, висновок на заперечення направлений позивачу листом № 201620-15/3009-2025 від 08.12.2025.
Унаслідок неусунення позивачем в повному обсязі порушень, виявлених в ході ревізії, на адресу позивача направлена вимога про усунення порушень від 09.12.2025 № 201620-15/3022-2025 (далі - вимога).
Зі змісту оскаржуваної вимоги встановлене, що в ній констатовано виявлене відповідачем порушення в діяльності позивача:
« 2. Внаслідок порушень ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 вимог ч. 1 ст. 629, ч. 2 ст. 839, ч. 1 ст. 883 Цивільного кодексу України та умов п. 4.3 договорів підряду в частині включення до актів приймання виконаних будівельних робіт ф. КБ-2в асфальтобетонних сумішей, які за своїм гранулометричним складом, показником водонасичення не відповідають вимогам п 5.2.1 та п. 7.13 ДСТУ Б В.2.7- 119:2011 «Суміші асфальтобетонні і асфальтобетон дорожній та аеродромний. Технічні умови», затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 30.12.2011 № 416, що встановлено згідно з проведеними під час ревізії лабораторними науково-дослідницькими послугами фізико-механічних властивостей проб асфальтобетону, за результатом яких складені висновки протоколів випробувань ТОВ НВП «Дорожній випробувально-технічний центр», чим Виконавчому комітету завдано матеріальної шкоди - збитків на загальну суму 1 059 216,04 грн, в т.ч.: ФОП ОСОБА_1 на суму 781 527,71 грн та ФОП ОСОБА_2 - 277 688,33 гривень;
3) забезпечити відшкодування збитків, завданих бюджету Козельщинської селищної територіальної громади внаслідок оплати завищеної вартості та обсягів виконаних ремонтно-будівельних робіт на загальну суму 2 069 311,43 грн (ФОП ОСОБА_1 - 1 008 896,58 грн ТОВ «БУДТРОН» - 533 886,05 грн, ФОП ОСОБА_2 - 325 782,86 грн, ФОП ОСОБА_3 - 138 490,72 грн, ФОП ОСОБА_4 - 62 255,22 грн) відповідно до норм статей 22, 610-625 Цивільного кодексу України;».
Позивач фактично оспорює пункти 2, 3 вимоги щодо відшкодування збитків, завданих бюджету Козельщинської селищної територіальної громади матеріальної шкоди - збитків на загальну суму 1 059 216,04 грн, в т.ч.: ФОП ОСОБА_1 на суму 781 527,71 грн та ФОП ОСОБА_2 - 277 688,33 гривень.
Підставою позову є незгода позивача із висновками акту ревізії, на підставі яких прийнята оспорювана вимога, а предметом позову - часткове оскарження вимоги - пунктів 2, 3.
Ухвалою суду від 06.05.2026 відкрите провадження в цій адміністративній справі.
Згідно з пунктом 21 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України типові адміністративні справи - адміністративні справи, відповідачем у яких є один і той самий суб`єкт владних повноважень (його відокремлені структурні підрозділи), спір у яких виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одними нормами права, та у яких позивачами заявлено аналогічні вимоги.
Верховним Судом постановлена ухвала від 30 березня 2026 року, якою справа №580/2287/24 за позовом Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Черкаській області до Північного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області, за участю третіх осіб: Товариства з обмеженою відповідальністю «ШРБУ-48», Товариства з обмеженою відповідальністю «Мост-Девелопмент», Товариства з обмеженою відповідальністю «ДС Пром Груп», про визнання протиправною та скасування окремих пунктів вимоги передати на розгляд Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду:
«VI. Позиція Верховного Суду
33. Питанням, яке суд касаційної інстанції має вирішити в межах розгляду цієї справи, є перевірка обґрунтованості доводів заявника касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції не урахував висновки Верховного Суду, сформовані у постановах від 23 квітня 2019 року у справі № 820/339/17, від 08 серпня 2019 року у справі № 804/9577/13-а, від 11 грудня 2019 року у справі № 160/641/19, від 20 березня 2020 року у справі № 814/380/17, від 31 березня 2020 року у справі № 817/650/18, від 07 квітня 2020 року у справі № 813/1984/18, від 08 квітня 2020 у справі № 809/504/17, від 12 березня 2021 року у справі № 640/3186/19, від 27 травня 2021 року у справі № 160/8621/19, від 17 червня 2021 року у справі № 440/6907/18, від 31 серпня 2021 року у справі № 160/5323/20 та від 03 червня 2022 року у справі № 160/13920/20.
34. Також ключовими аргументами касаційної скарги є:
- контролюючий орган має право заявити вимогу про усунення порушень, виявлених під час ревізії відповідача, як підконтрольної установи, і така вимога обов`язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства, а примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки за такою вимогою неможливо;
- правильність визначення розміру збитків у вимозі про усунення виявлених порушень та перевірку обґрунтованості вимог органу Держаудитслужби має здійснювати суд, що розглядає позов про безпосереднє стягнення таких збитків, а не позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.
35. Відповідаючи на визначене питання, Верховний Суд зазначає таке.
36. Так, в указаних в пункті 36 цієї ухвали справах Верховний Суд констатував, що вимога органу державного фінансового контролю, спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства, а отже, є обов`язковою до виконання. Стосовно відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги, оскільки такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом. Таким чином, правильність обчислення збитків має перевірятись судом, який розглядає позов Державної аудиторської служби України про стягнення збитків, а не під час вирішення справи за позовом підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною, з огляду на те, що в порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов`язки для позивача.37. Водночас, у постановах від 22 жовтня 2020 року у справі №820/3089/17, від 31 травня 2021 року у справі №826/18686/16, від 31 серпня 2021 року у справі №160/5323/20, від 02 листопада 2021 року у справі №420/6808/19, від 12 травня 2022 року у справі №620/4169/20, від 22 грудня 2022 року у справі №826/13003/17, від 21 березня 2023 року у справі № 560/4370/22, Верховний Суд зазначив, що та обставина, що законодавство прямо передбачає порядок реалізації окремо взятого завдання чи функції контролюючого органу, зокрема, стягнення збитків у судовому порядку на підставі пункту 10 частини першої статті 10 Закону №2939-XII, з якою кореспондується пункт 50 Порядку №550, жодним чином не відміняє чи спростовує того, що всі рішення, дії чи бездіяльність органів державного фінансового контролю, прийняті або здійснені при реалізації ними їхніх владних управлінських функцій, можуть бути окремим предметом судового розгляду при поданні відповідного адміністративного позову. За своєю правовою природою реалізація контролюючим органом компетенції в частині пред`явлення обов`язкових до виконання вимог і в частині здійснення процедури стягнення заподіяних збитків передбачає наявність різних, окремих, незалежних процедур.
38. Такі висновки кореспондують правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 29 березня 2023 року у справі № 160/7775/21, від 06 липня 2023 року у справі №1740/2398/18, від 09 березня 2023 року у справі № 500/2489/21, в яких Суд указав, що правова природа письмової вимоги контролюючого органу породжує правові наслідки (зокрема обов`язки) для свого адресата, відтак наділена рисами правового акта індивідуальної дії (з урахуванням її змістовної складової, незалежно від форми документа, в якому вона міститься), і такий акт може бути предметом судового контролю в порядку адміністративного судочинства у разі звернення із відповідним позовом.
39. Надалі розвиваючи підхід щодо правової природи вимог Держаудитслужби, Верховний Суд акцентував увагу на тому, що вимога про відшкодування збитків не є виконавчим документом і якщо підконтрольна установа не згодна з сумою та не відшкодувала її добровільно, орган державного фінансового контролю зобов`язаний звернутися до суду з позовом у загальному порядку. Водночас письмова вимога є правовим актом індивідуальної дії, оскільки вона породжує обов`язки для адресата (усунути порушення) і це дає право установі оскаржувати таку вимогу в адміністративному суді ще до того, як орган контролю звернеться з позовом про стягнення збитків.
40. Натомість у постановах Верховного Суду від 23 квітня 2019 року у справі № 820/339/17, від 08 серпня 2019 року у справі № 804/9577/13-а, від 11 грудня 2019 року у справі № 160/641/19, від 20 березня 2020 року у справі № 814/380/17, від 31 березня 2020 року у справі № 817/650/18, від 07 квітня 2020 року у справі № 813/1984/18, від 08 квітня 2020 у справі № 809/504/17, від 12 березня 2021 року у справі № 640/3186/19, від 27 травня 2021 року у справі № 160/8621/19, від 17 червня 2021 року у справі № 440/6907/18, від 31 серпня 2021 року у справі № 160/5323/20 та від 03 червня 2022 року у справі № 160/13920/20, Верховний Суд з-поміж іншого висновував, що орган державного фінансового контролю має право заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних об`єктів, яка обов`язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.
40.1. У цих справах Верховний Суд указав, що законність та правильність обчислення розміру збитків може бути предметом перевірки у судовому порядку за позовом державного фінансового контролю про їхнє стягнення, а не у справі за позовом підконтрольного об`єкта про визнання вимоги протиправною.
41. Отже, під час касаційного перегляду цієї справи встановлено наявність неоднакової практики Верховного Суду з цього питання.»
Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України, суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.
З урахуванням наведеного, зважаючи на відповідність цієї справи ознакам у подібних правовідносинах (в іншій справі) перегляду судового рішення у касаційному порядку палатою, визначених в ухвалі Верховного Суду від 30 березня 2026 року у справі №580/2287/24 про передання справи на розгляд палати касаційного суду, та обов`язковість висновків Верховного Суду, викладених у рішеннях палати за результатами розгляду касаційного перегляду справи, для суду, який розглядає справу у подібних (релевантних) правовідносинах, суд дійшов висновку про наявність підстав та доцільність зупинення провадження у цій справі до набрання законної сили судовим рішенням Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду.
Керуючись статтями 4, 9, 236, 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Провадження у цій справі за адміністративним позовом Виконавчий комітет Козельщинської селищної ради до Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області про визнання протиправною та скасування вимоги, зобов`язання вчинити певні дії зупинити до набрання законної сили судовим рішенням Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду справі №580/2287/24.
Роз`яснити учасникам справи, що провадження у справі буде поновлено після набрання законної сили рішенням Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду справі №580/2287/24.
Зобов`язати сторін невідкладно повідомити суд про набрання законної сили рішенням Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у справі №580/2287/24 для поновлення провадження у цій справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали до Другого апеляційного адміністративного суду, в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.І. Бевза