441/1505/26
2/441/1169/2026
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
06 липня 2026 року суддя Городоцького районного суду Львівської області Перетятько О.В., вивчивши позовну заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Струс Наталії Ярославівни до Городоцької міської ради Львівської області про встановлення юридичного факту, визнання права власності на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, як на майно колгоспного двору, та визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування за законом, -
в с т а н о в и л а :
представник ОСОБА_1 - адвокат Струс Н.Я. звернулася в суд з позовом до Городоцької міської ради Львівської області, у якому просить встановити юридичний факт, що ОСОБА_2 ( ОСОБА_2 ), яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є матір`ю ОСОБА_1 , а також визнати за позивачкою право власності на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами на АДРЕСА_1 , як на майно колгоспного двору, в цілому, в порядку спадкування за законом після смерті матері.
Крім цього, представник позивачки просить визнати за ОСОБА_1 право власності на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 1,2080 га, що складаються із земельної ділянки НОМЕР_1 площею 0,6067 га, земельної ділянки НОМЕР_2 площею 0,4435 га та земельної ділянки НОМЕР_3 площею 0,1578 га, розташовані на території Родатицької сільської ради Городоцького району Львівської області, а також на земельні ділянки загальною площею 0,6000 га, що складаються із земельної ділянки НОМЕР_1 площею 0,2037 га та земельної ділянки 2 площею 0,3963 га, розташовані на території Родатицької сільської ради Городоцького району Львівської області, у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 .
Положеннями частини першої статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.
Під час вивчення позовної заяви та доданих до неї матеріалів встановлено, що вони не відповідають вимогам статей 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до пункту третього частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява, крім інших обов`язкових реквізитів, має містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці, та обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
За змістом пункту другого частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно ціна позову визначається вартістю майна.
В силу положень частини п`ятої статті 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 20 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19, судовий збір за подання до суду позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, як у спорі майнового характеру.
Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 12 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» № 20 від 22 грудня 1995 року, вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутністю - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.
Документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору, є звіт про оцінку майна, а висновок про вартість майна є його невід`ємною частиною.
У позовній заяві представником позивачки зазначено ціну позову 331 726 гривень 00 копійок, однак зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів не вбачається, за рахунок яких саме об`єктів майна та на підставі яких доказів сформована така ціна позову.
Зокрема, до позовної заяви не долучено належних документів, які б підтверджували дійсну ринкову вартість житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами на АДРЕСА_1 , а також земельних ділянок, щодо яких заявлено майнові вимоги.
Ринкова вартість майна у разі його оцінки відповідно до закону визначається на засадах незалежної оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність.
Крім цього, відповідно до пункту 6 розділу І Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку, затвердженого наказом Фонду державного майна України № 658 від 17 травня 2018 року, електронна довідка про оціночну вартість об`єкта нерухомості є документом, сформованим на запит фізичної або юридичної особи на підставі даних про об`єкт нерухомості, внесених до Єдиної бази даних звітів про оцінку за допомогою мережі Інтернет, та містить оціночну вартість такого об`єкта, розраховану модулем електронного визначення оціночної вартості.
Позивачка не позбавлена можливості самостійно отримати інформацію від Фонду державного майна України щодо оцінки нерухомого майна навіть за відсутності правовстановлюючих документів на таке майно.
Отже, для правильного визначення ціни позову необхідно встановити дійсну ринкову вартість майна, щодо якого заявлено вимоги, станом на день подання позовної заяви до суду.
З огляду на наведене, позивачці слід долучити до позовної заяви документи щодо вартісної оцінки вищезазначених об`єктів нерухомого майна, а саме житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами на АДРЕСА_1 та земельних ділянок, або інші належні докази, які дають можливість визначити реальну ціну позову.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру судовий збір справляється фізичною особою в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому суд не повинен самостійно визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки такий обов`язок відповідно до пункту третього частини третьої статті 175 ЦПК України покладається на позивача.
Оскільки вартість спірного майна належним чином не підтверджена, а ціна позову не обґрунтована належними доказами, суд позбавлений можливості перевірити правильність сплати судового збору та надходження до Державного бюджету України належного платежу у вигляді судового збору.
Суд приймає до уваги позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, висвітлену 07 лютого 2024 року у справі № 295/434/22, провадження № 61-10948св23, згідно з якою формалізм у процесі є позитивним і необхідним явищем, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу, проте надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду, не сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.
Слід зазначити, що вказані в ухвалі суду недоліки не є надмірним формалізмом чи обмеженням доступу до правосуддя, оскільки являють собою прояв забезпечення балансу принципу верховенства права та принципів цивільного судочинства щодо рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, юридичної визначеності та диспозитивності.
Вищевказані недоліки позбавляють суд можливості відкрити провадження у цій справі та призначити її до судового розгляду.
За таких обставин вважаю, що позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачці строк для усунення вказаних недоліків відповідно до частини другої статті 185 ЦПК України.
На підставі викладеного та керуючись статтями 175, 177, 185, 260 ЦПК України, суддя, -
п о с т а н о в и л а :
позовну заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Струс Наталії Ярославівни до Городоцької міської ради Львівської області про встановлення юридичного факту, визнання права власності на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, як на майно колгоспного двору, та визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування за законом - залишити без руху.
Надати строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз`яснити, що згідно з частиною третьою статті 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.
У разі невиконання вимог ухвали суду в зазначений строк, заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Перетятько О.В.