ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про зупинення провадження у справі
Справа № 500/3014/26
06 липня 2026 року м.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Мірінович У.А., розглянувши питання про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
До Тернопільського окружного адміністративного суду через представника адвоката Ільїна Олександра Миколайовича надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , у якій позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не проведення нарахування та доплати грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 22.01.2023 по 07.02.2026 з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року в розмірі - 497347,75 грн;
стягнути з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , за рахунок бюджетних асигнувань за кодом економічної класифікації видатків бюджету 2112, грошове забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення) за період з 22.01.2023 по 07.02.2026 виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, які встановлені шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних громадян, встановленого законом на 01.01.2023, 01.01.2024, 01.01.2025 та на 01.01.2026, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1-14 до Постанови 704, у розмірі - 497347,75 грн.
Ухвалою суду від 18.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
25.05.2026 до суду надійшов відзив на позовну заяву з додатками.
Судом встановлено, що зміст спірних правовідносин полягає у правомірності обчислення розміру грошового забезпечення за період з 22.01.2023 по 07.02.2026 з урахуванням приписів пункту 4 постанови №704 зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481, що визнана нечинною та скасована рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 у справі №320/29450/24, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025.
Ознайомившись з матеріалами справи суд вважає наявними підстави для зупинення провадження з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 01.04.2026 відкрито провадження за касаційною скаргою на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2026 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2026 року у справі №240/401/26 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії.
Предметом оскарження у справі №240/401/26 є питання правомірності застосування пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" у редакції, чинній з 29.01.2020, при обчисленні щодо нарахування та виплати позивачу з 29.01.2020 по 15.06.2021 та з 03.10.2022 по 10.12.2025 основних та додаткових видів грошового забезпечення.
Ухвалою Верховного Суду від 22.05.2026 справу № 240/401/26 передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Мотивуючи необхідність передачі справи на розгляд об`єднаної палати, колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 22.05.2026 дійшла висновку, що на момент постановлення нею ухвали у Верховному Суді склалася ситуація, коли судова палата з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян та судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав по різному застосовують положення статей 7 та 265 КАС України в частині кваліфікації чинності постанов Уряду (в контексті оцінки обставин справи №240/401/26 щодо можливості застосування пункту 4 Постанови №704 в редакції Постанови №481 до правовідносин з обчислення грошового забезпечення військовослужбовців за період з 20.05.2023 по 18.05.2025, в межах якого Постанова №481 була чинною). З огляду на це очевидною є необхідність формування єдиної правозастосовної практики з означеного питання, тому справа №240/401/26 передана на розгляд об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Ухвалою судді Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду Рибачук А.І. від 26.06.2026 справу №240/401/26 призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Суд враховує, що правовідносини в справі № 240/401/26 та у цій справі є аналогічними, оскільки вирішення спору фактично зводиться до застосування ст.ст. 7, 265 КАС України та обрання редакції пункту 4 Постанови №704, що регулює спірні правовідносини щодо порядку обчислення розміру грошового забезпечення військовослужбовців за період з 19.05.2023 по 18.06.2025, а саме: (1) первісна редакція, що діяла станом на 01.01.2018 (визначала розрахункову величину "прожитковий мінімум станом на 01 січня відповідного року") або (2) редакція зі змінами, що внесені Постановою №481 (визначала розрахункову величину як сталу суму 1762 грн.).
Суд констатує, що станом на дату постановлення цієї ухвали єдиний підхід зі спірного питання в межах різних палат Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду відсутній, що перешкоджає виконанню вимоги юридичної визначеності як важливого елемента верховенства права при вирішенні адміністративними судами масових спорів щодо перерахунку розміру грошового забезпечення військовослужбовців за згаданий період.
Відповідно до частини першої статті 36 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд забезпечує сталість та єдність судової практики в порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. Реалізація цього завдання відбувається, зокрема, шляхом здійснення правосуддя, під час якого Верховний Суд у своїх рішеннях висловлює правову позицію щодо правозастосування, орієнтуючи в такий спосіб судову практику на однакове застосування норм права.
За приписами частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 236 КАС України суд має право зупинити провадження у справі в разі: перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.
З огляду на викладене та з метою правильного і однакового застосування положень законодавства при вирішенні спору суд дійшов висновку, що провадження у цій справі необхідно зупинити до набрання законної сили судовим рішенням об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в адміністративній справі №240/401/26.
Керуючись статтями 236, 241, 248 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
Провадження в адміністративній справі №500/3014/26 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, - зупинити до набрання законної сили судовим рішенням об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в адміністративній справі №240/401/26.
Ухвала набирає законної сили в порядку визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст ухвали виготовлено і підписано 06 липня 2026 року.
Головуючий суддя Мірінович У.А.