Справа № 686/7548/26
Провадження № 2/686/6204/26
УХВАЛА
06 липня 2026 року м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі судді Заворотної О.Л., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід судді Хмельницького міськрайонного суду Заворотної О.Л. по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про захист честі, гідності та ділової репутації, стягнення моральної шкоди,
встановив:
В провадженні Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області перебуває справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про захист честі, гідності та ділової репутації, стягнення моральної шкоди.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.03.2026 року головуючим суддею по розгляду даної справи визначено суддю Заворотну О.Л.
Ухвалою судді від 16.03.2026 відкрито провадження по справі та призначено підготовче судове засідання.
02.07.2026 до суду надійшла заява відповідача ОСОБА_1 про відвід судді Заворотної О.Л. у вищевказаній цивільній справі.
Суд, дослідивши матеріали справи та заяви про відвід, вважає, що вказана заява має бути передана на розгляд іншому судді.
В поданій заяві ОСОБА_1 вказав підставу відводу, а саме, що помічником судді Заворотної О.Л. є його племінник (син його рідної сестри) - Д`якович Олександр Олександрович.
Про наявність цієї обставини суддя Заворотна О.Л. зазначила в ухвалі від 26.03.2026 про відкриття провадження у справі № 686/7548/26, самовідводу з врахуванням цих обставин, не взяла.
Окрім того, слід зазначити, що ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15.09.2021 у справі № 686/10325/21 вже було відведено суддю Заворотну О.Л. від розгляду справи з посиланням на те, що помічником цієї судді є його рідний племінник.
Вбачає прямі обставини, що можуть викликати сумнів у неупередженості судді Заворотної О.Л. при розгляді справи № 686/7548/26 у якій його процесуальний статус - відповідач.
Суд, дослідивши заяву про відвід та матеріали справи, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст.40 ЦПК України, питання про відвід судді вирішується без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч.3 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим.
Згідно з ст. 36 ЦПК України, суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених ст. 37 ЦПК України, а саме суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі.
У частині першій статті 2 ЦПК України вказано, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до статті 6 § 1 Конвенції право на справедливий судовий розгляд вимагає слухання справи «незалежним та безстороннім судом» (рішення ЄСПЛ від 06 травня 2003 року у справі «Клейн та інші проти Нідерландів» (Kleyn and Others v. the Netherlands) [ВП], пункт 192).
Стаття 6 § 1 Конвенції вимагає суд у межах своїх повноважень бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2000 року у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), пункт 43; рішення ЄСПЛ від 15 жовтня 2009 року у справі «Мікалефф проти Мальти» (Micallef v. Malta) [ВП], пункт 93).
Існування неупередженості повинно бути визначено за наступними критеріями (рішення ЄСПЛ від 15 жовтня 2009 року у справі «Мікалефф проти Мальти» (Micallef v. Malta) [ВП], пункт 93): суб`єктивний тест, що вивчає персональні переконання і поведінку конкретного судді, з метою визначення чи існувало неупереджене або суб`єктивне ставлення судді у конкретній справі. Відповідно до об`єктивного тесту визначається чи суд, а також, серед іншого, його структура, забезпечила відповідні гарантії для виключення легітимних сумнівів стосовно його неупередженості.
Повинно бути визначено, окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність.
Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву у неупередженості суду (рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2000 року у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), пункт 44; «Пабла Кю проти Фінляндії» (Pabla Ky v. Finland), пункт 30; від 15 жовтня 2009 року у справі «Мікалефф проти Мальти» (Micallef v. Malta) [ВП], пункт 96).
У рішенні від 09 листопада 2006 року в справі «Білуха проти України» ЄСПЛ підкреслив, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед іншого, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49). Стосовно об`єктивного критерію Суд зазначив, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (пункт 52).
Оцінюючи наявність підстав для відводу за суб`єктивним критерієм, суд констатує відсутність підстав стверджувати, що суддя Заворотна О.Л. виявляє особисту упередженість. Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з`являться докази на користь протилежного.
Щодо доводів заявника про наявність конфлікту інтересів.
В пункті 1 рішення Ради суддів України № 75 від 04.11.2016 року роз`яснено, що при виникненні конфлікту інтересів під час провадження у кримінальних, цивільних, адміністративних, господарських справах способом врегулювання конфлікту інтересів є: розкриття суддею інформації про конфлікт інтересів, відвід і самовідвід. У випадку, коли за наслідками розкриття інформації відвід не заявлено - конфлікт інтересів вважається врегульованим.
Також, як вбачається з листа в.о. Голови Ради суддів України Бутенко В.О. від 26 липня 2018 року №9рс-782/18-вих, при визначенні наявності чи відсутності конфлікту інтересів слід перш за все виходити з приватного інтересу судді, який розглядає конкретну справу, та можливості впливу такого приватного інтересу на об`єктивність чи упередженість рішення такого судді. Реальний конфлікт інтересів виникає у судді при розгляді справи, учасником якої є підприємство, установа або організація, у трудових відносинах з яким знаходиться близька особа судді. Способом врегулювання конфлікту інтересів в такому випадку є: розкриття інформації учасникам справи про близьку особу судді, яка працює на підприємстві, установі організації з зазначенням посади та строку роботи. Якщо після такого розкриття сторонами процесу або іншими зацікавленими особами йому не було заявлено відвід, конфлікт інтересів вважається врегульованим. Якщо після розкриття інформації учасникам справи судді було заявлено відвід, заява про відвід вирішується у порядку, визначеному процесуальним законом.
Кодекс суддівської етики (ст. 15 Кодексу ) наголошує, що суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальних законодавством, проте суддя не повинен зловживати правом на самовідвід.
Конфлікт інтересів у судді в даному випадку відсутній, оскільки помічник судді є близькою особою самого заявника ОСОБА_1, і ця інформація розкрита суддею для учасників справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 40 ЦПК України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Оскільки зміст заяви позивача про відвід головуючого судді не свідчить про наявність підстав, передбачених статтею 36 ЦПК України, а доводи заяви не вказують про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості та об`єктивності судді, тому суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу.
Заяву про відвід від 02.07.2026 отримано судом 02.07.2026 року (суддею отримано 06.07.2026), засідання у справі призначено на 14.07.2026, тому заяву ОСОБА_1 слід передати для вирішення у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України, іншому судді.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 40, 258-260 ЦПК України, суд -
постановив:
Заявлений відвід визнати необґрунтованим.
Заяву ОСОБА_1 про відвід головуючій по справі судді Заворотній О.Л. передати до канцелярії Хмельницького міськрайонного суду у Хмельницькій області для визначення судді в порядку ст. 33 ЦПК України - для розгляду даної заяви.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: