Справа №295/11435/26
Категорія 69
2/295/5247/26
У х в а л а
про залишення позовної заяви без руху
06 липня 2026 року
Суддя Богунського районного суду м. Житомира Стрілецька О.В.,
вирішуючи питання про відкриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
в с т а н о в и в:
Позивачка звернулась з позовом, в якому просить стягнути з відповідача аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини всіх видів його доходів, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
На виконання положень ч. 6 ст. 187 ЦПК України до суду надійшли відомості про зареєстроване місце проживання сторін.
При вирішенні питання про відкриття провадження по справі суддею встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України в заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначаються докази, що підтверджують вказані обставини.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
В частині 5 ст. 177 ЦПК України визначено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
В частинах 1, 2 статті 181 СК України передбачено, що за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Частиною 1 статті 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів на утримання дитини суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
У позовній заяві, всуперечп. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, відсутній виклад обставин з обґрунтуванням позовних вимог з урахуванням положень ст. 182 СК України, які встановлюються судом при вирішенні питання про визначення розміру аліментів, які підлягають стягненню.
У позовній заяві ОСОБА_1 відсутнє будь-яке посилання щодо відомостей про відповідача, зокрема, чи він працездатний, чи отримує дохід, місце його роботи, розмір доходів; наявність у нього на праві власності рухомого чи нерухомого майна тощо; докази, чи стягуються аліменти з відповідача на утримання інших неповнолітніх дітей і якщо стягуються, то в якому розмірі.
У позовній заяві відсутній фактичний виклад обставин з посиланнями на докази, які підтверджують, що неповнолітні діти, на утримання яких позивач просить стягнути аліменти, проживають разом з нею (довідки про зареєстроване місце проживання дитини, акт обстеження житлових умов тощо).
Згідно зі ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.
Також, згідно з ч.ч. 2, 4, 5 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Позивач до заяви долучила копії письмових документів, які у порушення ч. 2, 4, 5 ст. 95 ЦПК України не засвідчені належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на те, що позивачка подала позов, який не відповідає вимогам ст. 175, 177 ЦПК України, суддя вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та надати строк, достатній для усунення виявлених недоліків.
Керуючись ст.ст. 4, 175, 177, 185, 187України, суддя
у х в а л и в:
Позовну заяву залишити без руху.
Встановити позивачу для усунення виявлених недоліків строк, що не перевищує 7 (семи) календарних днів з моменту отримання копії ухвали.
Копію ухвали невідкладно направити позивачці.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Стрілецька