Справа № 296/6590/25
2-др/296/30/26
У Х В А Л А
"17" червня 2026 р. м.Житомир
Суддя Корольовського районного суду м.Житомира Петровська М.В., розглянувши заяву представника відповідачки ОСОБА_1 - адвоката Українець Оксани Леонідівни про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договору дарування недійсним, -
встановив:
08.06.2026 на адресу Корольовського районного суду м.Житомира від представника відповідачки ОСОБА_1 - адвоката Українець Оксани Леонідівни надійшла заява, відповідно до змісту якої просить ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 40 000 грн витрат на правничу допомогу.
В обґрунтування поданої заяви зазначає, що рішенням Корольовського районного суду м.Житомира від 03.06.2026 у зазначеній цивільній справі у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.Відповідно до п.7 додаткової угоди №1 від 07.07.2025 до договору про надання правничої допомоги № 07/07 від 07.07.2025 правова допомога вважається наданою після підписання акту приймання-передачі наданої правової допомоги, який підписується сторонами та скріплюється печатками (за наявності). На підтвердження надання відповідачу в межах даної справи професійної правничої допомоги до заяви додано: копію договору про надання правничої допомоги № 07/07 від 07.07.2025; додаткову угоду №1 від 07.07.2025 до договору про надання правничої допомоги № 07/07 від 07.07.2025; акт приймання-передачі наданої правничої допомоги від 08.06.2026 за договором про надання правничої допомоги № 07/07 від 07.07.2025. Відповідач вважає обгрунтованою сумою до стягнення з позивача витрат на правничу допомогу в розмірі 40 000 грн.
Ухвалою Корольовського районного суду м.Житомира від 10.06.2026 заяву про ухвалення додаткового судового рішення постановлено розглядати без повідомлення сторін.
16.06.2026 від представника позивача - адвоката Горлова Є.С. надійшло клопотання, в якому просить відмовити узадоволенні заяви сторони відповідача про стягнення витрат на правничу допомогу у справі № 296/6590/25, або, у випадку, якщо суд прийде до висновків про задоволення поданої заяви, сторона позивача просить суд зменшити витрати правничу допомогу. Вказує, що у постанові Верховного Суду від 10.01.2024 у справі № 285/5547/21, а також у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 22.04.2024 у справі № 346/2744/21 зроблений правовий висновок, що у випадку якщо сторона з поважних причин до закінчення судових дебатів не могла подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, та подає ці докази разом з відповідною заявою після прийняття рішення по суті позовних вимог, то така сторона повинна обґрунтувати поважність причин не подання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі; у разі відсутності обґрунтування поважних причин чи їх неповажності суд відмовляє в задоволенні заяви про стягнення витрат. Так з поданих документів (договір, додаткова угода) вбачається, що такі оформлені ще у липні 2025 року, проте представлені суду лише у червні 2026 року разом із заявою про ухвалення додаткового рішення. Представник відповідача за час розгляду справи не наводила поважних причин неподання нею доказів, що підтверджують розмір судових витрат до закінчення розгляду справи. Таким чином, це є самостійною підставою для відмови в задоволенні заяви. Також слід брати до уваги, що подані документи щодо витрат видані АО "Юридичний аспект", тоді як згідно ордеру, що долучений до відзиву, адвокатська діяльність представником відповідача адвокатом Українець О.Л. здійснюється індивідуально. Окрім того, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Заявлений стороною відповідача розмір витрат на правничу допомогу є завищеним, не відповідає складності справи, не відповідає критерію реальності таких витрат, а тому такі слід зменшити.
17.06.2026 від представника відповідачки ОСОБА_1 - адвоката Українець О.Л. надійшла заява, в якій зазначає, що у судовому засіданні 01.06.2026 представником відповідача було зроблено усну заяву щодо подання заяви про ухвалення додаткового рішення з доданими доказами понесення позивачем витрат на правничу допомогу відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України. Докази понесення таких витрат в повному обсязі не могли бути подані разом із відзивом на позовну заяву, оскільки у склад цих доказів входить, зокрема, акт приймання-передачі наданої правничої допомоги від 08.06.2026 за договором про надання правничої допомоги №07/07 від 07.07.2025, який був складений та підписаний сторонами після закінчення судового процесу з розгляду справи №296/6590/25 у суді першої інстанції. Окрім того, дійсно, договір про надання правничої допомоги №07/07 від 07.07.2025 укладений між ОСОБА_1 та Адвокатським об`єднанням «Юридичний аспект». Інтереси відповідачки у справі №296/6590/25 представляла адвокат Українець О.Л., з якою вказаним адвокатським об`єднанням підписано договір №02/04 про залучення адвоката до надання професійної правничої (правової) допомоги від 02.04.2025, що, у свою чергу, узгоджується з положеннями ч.6 ст.15 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», відповідно до якої адвокатське об`єднання може залучати до виконання укладених об`єднанням договорів про надання правничої допомоги інших адвокатів на договірних засадах.
17.06.2026 (зареєстровано 18.06.2026) від представника позивача - адвоката Горлова Є.С. надійшла заява, в якій вказує, що представником відповідача 17.06.2026 було подані додаткові пояснення із долученими документами до заяви про ухвалення додаткового рішення. Такі пояснення та документи були подані після поданих процесуальних заперечень сторони позивача від 16.06.26, де були зазначені прямі недоліки первісно поданої заяви. Категорично заперечує проти прийняття до розгляду додаткових пояснень та доданих документів, оскільки такі подані із пропущеним процесуальним строком. У самій заяві про ухвалення додаткового рішення сторона відповідача ніяк не обґрунтувала неможливості подання відповідних доказів раніше, на чому наголошує Верховний суд. Таке обґрунтування з`явилось лише після вказівки про це сторони позивача у відповідних запереченнях, а не у заяві про стягнення витрат. Те саме стосується і долученого доказу - договору про залучення адвоката від 02.04.2025. Такий документ був укладений більше ніж за рік до судових дебатів у справі і не був долучений навіть до первісної заяви про стягнення судових витрат. По суті він не був і поданий протягом 5 днів з дня ухвалення судом відповідного рішення, якщо керуватись нормою ЦПК України, яка встановлює відповідний строк. За таких обставин, просить залишити без розгляду додаткові пояснення із доданими до них документами, в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення відмовити.
Згідно п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
У відповідності до ч.5 ст.268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали заяви про ухвалення додаткового рішення та справи №296/6590/25, суд дійшов наступного висновку.
За змістом статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Згідно з ч. 1 ст. 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
При виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10.01.2024 у справі за №285/5547/21 суд зазначив, що у випадку якщо сторона з поважних причин до закінчення судових дебатів не могла подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, та подає ці докази разом з відповідною заявою після прийняття рішення по суті позовних вимог, то така сторона повинна обґрунтувати поважність причин неподання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі; у разі відсутності обґрунтування поважних причин чи їх неповажності суд відмовляє в задоволенні заяви про стягнення витрат.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 22.04.2024 у справі за №346/2744/21.
Отже, подання доказів понесених судових витрат після ухвалення рішення є винятком із загального правила та пов`язується не лише з поданням відповідної заяви до закінчення судових дебатів, а й з наявністю поважних причин, які об`єктивно унеможливлювали подання таких доказів до завершення дебатів.
Встановлено, що рішенням Корольовського районного суду м.Житомира від 03.06.2026 у справі №296/6590/25 у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договору дарування недійсним, - відмовлено.
У судовому засіданні 01.06.2026 представником відповідача - адвокатом Українець О.Л.до закінчення судових дебатів у справізроблено усну заяву щодо подання доказів понесення відповідачем витрат на правничу допомогу відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України.
У відповідності до ч.2 ст.137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст.137 ЦПК України).
На підтвердження розміру понесених відповідачкою ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу, під час розгляду справи було подано ордер серії АМ № 1142413 від 07.07.2025 на надання правничої допомоги ОСОБА_1 згідно договору про надання правничої допомоги № 07/07 від 07.07.2025 адвокатом Українець Оксаною Леонідівною.
Разом з заявою про ухвалення додаткового рішення від 08.06.2026 представником відповідачки було додатково подано:
- договір про надання правничої допомоги № 07/07 від 07.07.2025, підписаний Адвокатським об`єднанням «Юридичний аспект» в особі керівника Лук`янчука Юрія Віталійовича та клієнтом ОСОБА_1 ;
- додаткову угоду №1 від 07.07.2025 до договору про надання правничої допомоги № 07/07 від 07.07.2025, підписану Адвокатським об`єднанням «Юридичний аспект» в особі керівника Лук`янчука Юрія Віталійовича та клієнтом ОСОБА_1 ;
- акт приймання-передачі наданої правничої допомоги від 08.06.2026 за договором про надання правничої допомоги № 07/07 від 07.07.2025, підписаний Адвокатським об`єднанням «Юридичний аспект» в особі керівника Лук`янчука Юрія Віталійовича та клієнтом ОСОБА_1 .
Окремо, після поданої заяви представником позивача 16.06.2026, адвокатом Українець О.Л. 17.06.2026 подано до суду договір № 02/04 про залучення адвоката до надання професійної правничої допомоги, укладений 02.04.2025 між Адвокатським об`єднанням «Юридичний аспект» в особі керівника Лук`янчука Юрія Віталійовича та адвокатом Українець Оксаною Леонідівною, за змістом якого остання прийняла на себе зобов`язання щодо виконання укладених Адвокатським об`єднанням договорів про надання правової допомоги з клієнтами Адвокатського об`єднання в обсязі та на умовах, визначених цим договором.
Отже, договір про надання правничої допомоги № 07/07 від 07.07.2025, додаткова угода №1 від 07.07.2025 до договору про надання правничої допомоги № 07/07 від 07.07.2025, договір № 02/04 про залучення адвоката до надання професійної правничої допомоги, укладений 02.04.2025, які подані представником відповідача 08.06.2026 разом із заявою про ухвалення додаткового рішення, були складені до ухвалення рішення суду від 03.06.2026 та об`єктивно могли бути подані відповідачем до закінчення судових дебатів у справі.
При цьому представник відповідача не навела обставин, які б свідчили про наявність поважних причин неможливості подання зазначених доказів до закінчення судових дебатів.
Враховуючи, що подані договір про надання правничої допомоги № 07/07 від 07.07.2025, додаткова угода №1 від 07.07.2025 до договору про надання правничої допомоги № 07/07 від 07.07.2025, договір № 02/04 про залучення адвоката до надання професійної правничої допомоги, укладений 02.04.2025, є визначальними доказами при вирішенні питання про стягнення понесених витрат на правничу допомогу, оскільки містять умови і порядок надання такої допомоги, то видані на їх підставі ордер про надання правничої допомоги та акт приймання-передачі наданої правничої допомоги від 08.06.2026 не можуть слугувати самостійними та достатніми доказами на підтвердження понесених відповідачкою ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу.
Отже, оскільки такі докази подані представником відповідачки після ухвалення рішення у справі за відсутності відповідних поважних причин, відтак, заява про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з позивача 40 000 грн витрат на професійну правничу допомогу задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 133, 141, 246, 258-260, 270, 354 Цивільного процесуального кодексу України, -
постановив:
У задоволенні заяви представника відповідачки ОСОБА_1 - адвоката Українець Оксани Леонідівни про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договору дарування недійсним, - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складено 18.06.2026.
Суддя М. В. Петровська