Справа № 759/9917/26
Провадження № 6-229/26
У Х В А Л А
06 липня 2026 року м. Обухів
Суддя Обухівського районного суду Київської області Р.О. Рабчун, ознайомившись із заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» (м. Київ, вул. Глибочицька, 17-Б), стягувач Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (02094, м. Київ, б-р. Верховної Ради, 34, офіс 511), боржник: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_1 ), заінтересована особа: приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Дорошкевич Віра Леонідівна (м. Київ, вул. Раїси Окіпної, 4-А, офіс 71-А) про заміну сторони виконавчого провадження,
ВСТАНОВИВ:
ТОВ «ФК «Позика» звернулося до Святошинського районного суду м. Києва із вищевказаною заявою, в якій просить замінити стягувача ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» на правонаступника - ТОВ «ФК «Позика» у виконавчому провадженні №66429845, відкритому на підставі виконавчого напису нотаріуса №37316 вчиненого 22.05.2021 приватним нотаріусом Грисюк О.В.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 21 квітня 2026 року вказану справу передано до Обухівського районного суду Київської області.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.06.2026 для розгляду даної заяви визначено суддю Обухівського районного суду Київської області Рабчуна Р.О.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до матеріалів заяви предметом заяви є вимога про заміну стягувача у виконавчому написі приватного нотаріуса.
Згідно зі ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження. Ухвала про заміну сторони виконавчого провадження надсилається (надається) учасникам справи, а також державному виконавцю, приватному виконавцю в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Пунктом п`ятим статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов`язкові тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Статтею 24 Закону України «Про виконавче провадження» визначено місце виконання рішення.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу. Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
Виходячи зі змісту статті 24 Закону України «Про виконавче провадження», місцем виконання судового рішення є місце провадження виконавчих дій з його примусового виконання. Такі виконавчі дії провадяться за місцем проживання боржника, місцем його перебування, роботи або за місцем знаходженням його майна.
Статтею 10 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Отже, законодавець пов`язує місце виконання рішення не з місцем знаходження кабінету/офісу державного/приватного виконавця, а саме з місцем вчинення виконавчих дій щодо конкретного боржника.
ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою та остання зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (відповідь щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформації системи соціальної сфери № 2623257 від 20.04.2026).
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.
Довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.
Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» є спеціальним законом щодо статусу вказаних осіб, який підлягає застосуванню.
У постанові від 29 липня 2019 року у справі № 409/2636/17 Верховний Суд вказав на те, що, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, необхідно також враховувати імперативні положення спеціального Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», згідно зі статтею 5 якого довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.
Особи, які залишили або покинули своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації та стали на облік як внутрішньо переміщені особи можуть звертатися з позовами до судів за місцем фактичного проживання/перебування. Таким чином, якщо особа-переселенець зареєструвалася на новому місці як ВПО (внутрішньо переміщена особа), то маючи відповідну довідку про взяття на облік, переселенець може звертатись з позовом до суду у місці свого тимчасового перебування.
Обухівському районному суду Київської області вказана вище цивільна справа не підсудна з таких підстав.
Постановою Верховної Ради України "Про утворення та ліквідацію районів" від 17.07.2020, яка набрала чинності 19.07.2020 у Київській області утворено нові райони, зокрема Обухівський район (з адміністративним центром у місті Обухів) у складі територій Богуславської міської, Васильківської міської, Кагарлицької міської, Козинської селищної, Миронівської міської, Обухівської міської, Ржищівської міської, Української міської, Феодосіївської сільської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Разом із тим, згідно із п. 3-1 Розділу ХІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про судоустрій і статус суддів (Розділ ХІІ доповнено пунктом 3-1 згідно із Законом № 950-IX від 03.11.2020; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1874-IX від 16.11.2021; в редакції Законів № 2808-IX від 01.12.2022, № 3511-IX від 09.12.2023) до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв`язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України "Про утворення та ліквідацію районів" від 17 липня 2020 року № 807-IX, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX.
Таку ж правову позицію за подібних обставин щодо питань продовження місцевими судами здійснення своїх повноважень у межах територіальної юрисдикції висловив Київський апеляційний суд у постанові від 02.11.2022 (справа № 758/287/20, провадження № 22-ц/824/9202/2022), постанові від 10.08.2022 (справа № 369/13330/21, провадження № 22-ц/824/7206/2022), постанові від 27.06.2022 (справа № 2-184/11, провадження № 22-ц/824/5194/2022), ухвалі від 07.02.2025 (справа № 371/1806/24, провадження № 11п/824/80/2025), постанові від 13.06.2025 (справа № 371/56/25) постанові від 13.06.2025 (справа № 371/55/25) тощо.
Крім того, відповідно до листа Ради суддів України від 22.07.2020 року №9рс-466/20, адресованому головам місцевих та апеляційних загальних судів, зазначено: до зміни системи судоустрою та приведення її у відповідність до нового адміністративно-територіального устрою шляхом утворення, реорганізації чи ліквідації судів, місцеві загальні суди продовжують здійснювати розгляд справ в межах раніше утворених районів та раніше визначеного адміністративно-територіального устрою.
У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом (стаття 125 Конституції України).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 19 Закону України Про судоустрій і статус суддів (у редакції 2011 року - на час затвердження указом Президента України нині діючої мережі місцевих загальних судів) суди загальної юрисдикції утворюються і ліквідуються Президентом України за поданням Міністра юстиції України на підставі пропозиції голови відповідного вищого спеціалізованого суду. Місцезнаходження, територіальна юрисдикція і статус суду визначаються з урахуванням принципів територіальності, спеціалізації та інстанційності.
Указом Президента України № 641/2021 від 20.08.2001 року Про мережу та кількісний склад суддів місцевих судів затверджено мережу та кількісний склад суддів місцевих судів, відповідно до якого до мережі місцевих судів в Київській області входить зазначений у пункті 18 Кагарлицький районний суд Київської області.
Указом Президента України Питання мережі місцевих загальних та апеляційних судів № 591/2011 від 20.05.2011, зі змінами і доповненнями, внесеними Указом Президента України від 05.07.2012 № 437/2012, затверджено Мережу місцевих загальних судів, відповідно до якого до мережі загальних судів в Київській області входить Кагарлицький районний суд Київської області.
При тлумаченні вимог п. 3-1 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд виходить із того, що місцеві загальні суди продовжують здійснювати розгляд справ в межах раніше утворених районів та раніше визначеного адміністративно-територіального устрою.
Село Панікарча раніше входило до складу Кагарлицького району Київської області, тому справа не підсудна Обухівському районному суду Київської області.
Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі Конвенція) передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Інтерпретація суті конструкції «суд, встановлений законом» викладена Європейським судом з прав людини (далі ЄСПЛ, Суд) у рішенні у справі «Сокуренко і Стригун проти України». Так, ЄСПЛ наголосив, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
Правова позиція ЄСПЛ у вказаній справі дозволяє виокремити дві умови відповідності критерію «суд, встановлений законом»: організаційну (організація судової системи повинна регулюватися законами у їх буквальному значенні) та юрисдикційну (суд повинен діяти у спосіб та відповідно до повноважень, передбачених законом, у межах своєї компетенції).
З наведеного вище вбачається, що розгляд справи судом з порушенням правил територіальної юрисдикції є порушенням права особи на справедливий суд (ч. 1 ст. 6 Конвенції) та підставою для скасування ухваленого у справі рішення (ч. 1ст. 378 ЦПК України).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, зокрема, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Частиною 2 вказаної статті закріплено, що передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.
Керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 5, 19, 27, 28, 30, 31, 258-261, 352-354 ЦПК України, суддя,
ПОСТАНОВИВ:
Цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» (м. Київ, вул. Глибочицька, 17-Б), стягувач Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (02094, м. Київ, б-р. Верховної Ради, 34, офіс 511), боржник: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_1 ), заінтересована особа: приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Дорошкевич Віра Леонідівна (м. Київ, вул. Раїси Окіпної, 4-А, офіс 71-А) про заміну сторони виконавчого провадження - передати за підсудністю до Кагарлицького районного суду Київської області, за адресою: 09200, Київська область, Обухівський район, м. Кагарлик, вул. Володимира Великого, 3.
Ухвала суду може бути оскаржена протягом 15 (п`ятнадцяти) днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення сторін зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Відповідно до п. п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03.10.2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя Р.О. Рабчун