ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про відмову у відкритті провадження
06 липня 2026 р. м. Чернівці Справа №600/3405/26-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Сіжук О.В., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до Глибоцького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Чернівецькому районі Чернівецької області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И Л А:
ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Глибоцького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Чернівецькому районі Чернівецької області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправними дії, які полягають у безпідставному складенні актового запису №1 від 24.02.2026 про смерть ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 31 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження: Україна, Чернівецька область, Глибоцький район, село Чагор, місце смерті: Україна, Луганська область, Сватівський район, село Макіївка, а також у видачі свідоцтва про смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від 24.02.2026 серії НОМЕР_1 ; зобов`язання скасувати актовий запис №1 від 24.02.2026 про смерть ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 31 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження: Україна, Чернівецька область, Глибоцький район, село Чагор, місце смерті: Україна, Луганська область, Сватівський район, село Макіївка.
Перевіривши позовну заяву, суддя зазначає наступне.
Згідно статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, посадових та службових осіб.
Частиною другою статті 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, суддя дійшов висновку, що даний спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, з огляду на наступне.
Частиною першою статті 2 КАС Українипередбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 3 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.
Частиною першою статті 19 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 4 КАС України, суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Пунктом 2 частини першої статті 4 КАС України передбачено, що публічно-правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.
Отже, обов`язковою ознакою публічно-правового спору, що підлягає розгляду судом у порядку адміністративного судочинства, є підпорядкованість одного учасника публічно-правових відносин іншому - суб`єкту владних повноважень та участь у публічно-правовому спорі з однієї сторони суб`єкта, наділеного владними повноваженнями, який здійснює владні управлінські функції. При цьому, ці функції та повноваження повинні здійснюватись цим суб`єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.
Таким чином, особливістю правовідносин, що виникають, є їх публічно-правовий характер, пов`язаність із сферою реалізації публічної влади.
У той же час, згідно з частиною першою статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Відтак, вирішуючи питання про юрисдикцію спору необхідно з`ясувати, зокрема, характер спірних правовідносин, а також суть (зміст) права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа.
У позовній заяві позивач зазначає, що рішенням Глибоцького районного суду Чернівецької області від 19.01.2026 у справі №725/8178/25 було задоволено заяву ОСОБА_1 про оголошення фізичної особи померлою та оголошено померлим ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уродженця с.Чагор Глибоцького району Чернівецької області і визначено його дату смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 та місце смерті - село Макіївка Сватівського району Луганської області, Україна.
24.02.2026 Глибоцьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Чернівецькому районі Чернівецької області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України складено актовий запис №1 від 24.02.2026 про смерть ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 31 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження: Україна, Чернівецька область, Глибоцький район, село Чагор, місце смерті: Україна, Луганська область, Сватівський район, село Макіївка.
Тоді ж, 24.02.2026 Глибоцьким ВДРАЦС Бурковській О.В., яка є матір`ю ОСОБА_2 , було видано свідоцтво про смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серії НОМЕР_1 .
При цьому, згідно відомостей наявних у ЄСІТС "Електронний суд" 17.02.2026 представником Міністерства оборони України - Балтаком Д.О. до Чернівецького апеляційного суду було подано апеляційну скаргу на рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 19.01.2026 у справі №725/8178/25.
Постановою Чернівецького апеляційного суду від 22.04.2026 у справі №725/8178/25 апеляційну скаргу Міністерства оборони України задоволено, рішення Глибоцького районного суду від 19.01.2026 скасоване та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_1 про оголошення фізичної особи померлою відмовлено.
Суд зазначає про те, що відносини, пов`язані з проведенням державної реєстрації актів цивільного стану, внесенням до актових записів цивільного стану змін, їх поновленням і припиненням дії, засади діяльності органів державної реєстрації актів цивільного стану врегульовані Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 01.07.2010 №2398-VІ (далі - Закон №2398-VІ).
Відповідно до частин першої - четвертої статті 9 Закону №2398-VІ державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті.
Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану.
Актовий запис цивільного стану - це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації акта цивільного стану. Актовий запис цивільного стану складається у двох примірниках. Інформація про персональні дані фізичної особи, що містяться в актовому записі цивільного стану, є конфіденційною і не підлягає розголошенню.
Актовий запис цивільного стану є безспірним доказом фактів, реєстрація яких посвідчується, до спростування його в судовому порядку.
Для державної реєстрації актів цивільного стану подається паспорт громадянина України або паспортний документ іноземця заявника та документи, які підтверджують факти, що підлягають державній реєстрації.
Згідно з частинами першою - четвертою статті 22 Закону №2398-VІ внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.
Згідно статті 24 Закону №2398-VІ актовий запис цивільного стану припиняє дію на підставі: 1) рішення суду; 2) висновку відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану у випадках, передбачених законом. Припинення дії актового запису цивільного стану проводиться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем його зберігання.
Заява про припинення дії актового запису цивільного стану подається заінтересованою особою до відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника або за місцем зберігання актового запису цивільного стану, який підлягає анулюванню.
Наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 №96/5 затверджені Правила внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання (далі - Правила №96/5).
Відповідно до пункту 1.1 Правил №96/5 внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться районними, районними у містах, міськими (міст обласного значення), міськрайонними, міжрайонними відділами державної реєстрації актів цивільного стану міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у випадках, передбачених чинним законодавством.
У разі відмови у внесенні змін до актових записів цивільного стану у висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану вказуються причини відмови та зазначається про можливість оскарження його у судовому порядку.
Згідно п. 1.4 Правил № 96/5 припинення дії (визнання недійсним, скасування) актового запису цивільного стану проводиться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем його складання на підставі рішення суду, а у випадках, передбачених статтею 39 Сімейного кодексу України,- висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичного представництва або консульської установи України.
Розгляд питання про припинення дії поновленого або повторно складеного актового запису цивільного стану проводиться за заявою заінтересованої особи або з ініціативи відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем виявлення поновленого або повторно складеного актового запису.
Поновлені чи повторно складені актові записи цивільного стану в разі виявлення первинних записів припиняють дію на підставі рішення суду або висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану управління державної реєстрації міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України (далі - відділ державної реєстрації актів цивільного стану управління державної реєстрації) (за місцезнаходженням поновленого або повторно складеного запису).
Відмова органів державної реєстрації актів цивільного стану у внесенні змін до актових записів цивільного стану, їх поновленні та припиненні їхньої дії може бути оскаржена в судовому порядку (пункт 1.15 Правил №96/5).
Як вбачається із змісту позовних вимог, позивач, зокрема, просить зобов`язати Глибоцький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Чернівецькому районі Чернівецької області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України скасувати актовий запис №1 від 24.02.2026 про смерть ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 31 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження: Україна, Чернівецька область, Глибоцький район, село Чагор, місце смерті: Україна, Луганська область, Сватівський район, село Макіївка.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем протиправно 24.02.2026 винесено актовий запис про смерть ОСОБА_2 на підставі рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 19.01.2026 у справі №725/8178/25, оскільки вказане рішення суду законної сили не набрало, а відповідно правових підстав для складання даного актового запису не було.
Суддя зауважує, що позивач не оскаржує ані дій, ані бездіяльності, ані рішення відповідача, а має намір вирішити питання про припинення дії (скасування) запису про смерть, отже, спір у цій справі не має ознак публічно-правового та його належить розглядати за правилами цивільного судочинства.
Відповідно до частин першої та другої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Наведений перелік способів захисту цивільних прав та інтересів не є вичерпним, оскільки суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
У справах про оскарження відмови внести зміни до актового запису цивільного стану, анулювання актового запису, суд за правилами адміністративного судочинства перевіряє чи відповідні рішення прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Завдання адміністративного суду у таких справах полягає, насамперед, у перевірці додержання ч процедури розгляду та прийняття органом реєстрації актів цивільного стану відповідного рішення.
Адміністративний суд, розглядаючи такі справи, не вправі вийти за межі їх публічно-правових аспектів і встановлювати юридичні факти, що мають значення для внесення змін до актових записів цивільного стану. Це означає, що адміністративний суд не може замість органу реєстрації актів цивільного стану або замість загального суду вирішувати питання щодо фактичного встановлення юридичних фактів.
Разом з тим, у цій справі вимоги позивача пов`язані з необхідністю самостійного і безпосереднього встановлення адміністративним судом обставин помилковості вчинення відповідачем актового запису про смерть. Разом з тим, зазначене не є завданням адміністративного суду, так як належить до компетенції суду цивільного. Такий висновок узгоджений з правовою позицією Верховного Суду, відображеною у постанові від 14.04.2021 у справі №760/24695/19.
Також на розгляді Великої Палати Верховного Суду перебувала справа № 807/45/17 про зобов`язання відповідача внести зміни до актового запису про народження позивача, у постанові від 23.01.2019 у зазначеній справі зроблено такі висновки.
У справах про оскарження відмови внести за заявою особи зміни до актового запису цивільного стану суд за правилами адміністративного судочинства вивчає наявність чи відсутність достатніх підстав для прийняття відповідного рішення, зокрема, перевіряє чи відповідні рішення прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також, чи прийняті вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення. Завдання адміністративного суду у таких справах полягає, насамперед, у перевірці додержання процедури розгляду та прийняття органом реєстрації актів цивільного стану відповідного рішення. Адміністративний суд, розглядаючи такі справи, не вправі вийти за межі їх публічно-правових аспектів і встановлювати юридичні факти, що мають значення для внесення змін до актових записів цивільного стану.
На думку судді, хоч вказаний предмет спору не є тотожним, однак, стосується оскарження актових записів цивільного стану, тому загальні висновки Великої Палати Верховного Суду у справі № 807/45/17 належить застосувати і до цієї справи.
Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Оскільки у справі, яка розглядається, предметом доказування є виключно спростування факту смерті, а не додержання процедури розгляду та прийняття органом реєстрації актів цивільного стану відповідного рішення, то адміністративний суд не вправі вийти за межі публічно-правових аспектів і встановлювати юридичний факт щодо відсутності факту смерті, така справа не є адміністративною.
Зважаючи на це, позовні вимоги позивача не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. А тому наявні підстави для відмови у відкритті провадження у справі.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Відповідно частини шостої статті 170 КАС України разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.
Зважаючи на характер спірних правовідносин, суд роз`яснює позивачу його право на звернення за захистом порушених прав до місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства, з урахуванням вимог, щодо територіальної підсудності встановленої статтями 26-29 Цивільного процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 170, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
УХВАЛИЛА:
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Глибоцького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Чернівецькому районі Чернівецької області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження невідкладно надіслати позивачу.
Роз`яснити позивачу, що даний спір належить розглядати в порядку цивільного судочинства місцевим загальним судом.
Роз`яснити позивачу, що його повторне звернення до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
У відповідності до статей 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.
Суддя Сіжук Ольга Володимирівна