КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
____________________________________
Справа № 759/5849/25
Апеляційне провадження
№ 22-ц/824/1908/2026
У Х В А Л А
1 липня 2026 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Рейнарт І.М.
суддів Кирилюк Г.М., Ящук Т.І.
з участю секретаря Самойлік А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Пересунька Сергія Сергійовича про призначення судової почеркознавчої експертизи у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,
установив:
у березні 2025 року позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідачки заборгованості за договором позики у розмірі 350 000грн та судових витрат.
Мотивуючи позовні вимоги, позивач зазначав, що 30 листопада 2023 року відповідачка отримала від нього грошову позику у розмірі 350 000грн, яка була оформлена підписаною власноруч розпискою, згідно якої відповідачка взяла на себе зобов`язання повернути грошові кошти у строк до 1 грудня 2024 року, однак, на момент подання даного позову, відповідачка так і не виконала взяті на себе зобов`язання.
Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 25 квітня 2025 року позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суму боргу за договором позики від 30 листопада 2023 року у розмірі 350 000грн.
У поданій апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Пересунько С.С. просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції фактичних обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Представник відповідачки посилається на те, що остання не укладала з позивачем жодних договорів позики, не отримувала від позивача жодних грошових коштів, не надавала йому будь-яких боргових розписок, і взагалі не знайома з позивачем. Тобто, подана позивачем до суду першої інстанції розписка про отримання відповідачкою грошових коштів є підробленою, у зв`язку з чим було подано відповідну заяву до правоохоронних органів про вчинення кримінального правопорушення, яке, на думку відповідачки, позивач вчинив у змові з її колишнім чоловіком ОСОБА_3 .
Також, представник відповідачки зазначає, що заяву про визнання позову, надіслану до суду першої інстанції з електронної адреси « ІНФОРМАЦІЯ_1 », відповідачка не направляла, більше того, вказана електронна пошта їй не належить, однак вона має схожу електронну адресу - « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». При цьому, суд першої
інстанції не направляв на поштову адресу відповідачки ухвали про відкриття провадження та копію позовної заяви.
Представник відповідачки зазначає, що з березня 2022 року остання проживала однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_3 , однак з початку 2024 року в них почали виникати непорозуміння, сварки та інші конфліктні ситуації, внаслідок чого відповідачка припинила будь-які відносини з вказаною особою та виїхала на проживання до Швейцарської Конфедерації. Разом з тим, ОСОБА_3 наміру розривати стосунки не мав, у зв`язку з чим погрожував відповідачці, в тому числі обіцяв зробити її «невиїзною» за межі України. Крім цього, під час спільного проживання, шляхом зловживання довірою, ОСОБА_3 заволодів особистими даними відповідачки, необхідними для входу до інтернет-сервісів АТ КБ «Приватбанк», та у подальшому, 31 березня 2024 року згенерував ЕЦП, яким і була підписана заява про визнання позовних вимог у даній справі.
Також, представник відповідачки зазначає, що остання у квітні - травні 2022 року мала намір стати присяжним у Святошинському районному суді міста Києва, а ОСОБА_3 порадив їй створити електронний кабінет у системі «Електронний суд» та сам здійснив реєстрацію такого кабінету, оскільки є адвокатом та розуміється на таких питаннях. При цьому вже у липні 2025 року відповідачка встановила, що в її електронному кабінеті в даній системі в розділі «Особисті дані», міститься недостовірна інформація, зокрема про номер телефону « НОМЕР_1 » та електронної пошти - « ІНФОРМАЦІЯ_1 », які їй ніколи не належали.
Крім цього, представник відповідачки посилається на те, що суд першої інстанції безпідставно розглянув дану справу в порядку спрощеного позовного провадження, не звернувши увагу на те, що враховуючи ціну позову, дана справа підлягала розгляду виключно в порядку загального позовного провадження. Також, суд першої інстанції належним чином не повідомив відповідачку про розгляд справи, не надіслав на її адресу копію ухвали про відкриття провадження та копію позовної заяви, при цьому виклик сторін у судове засідання не здійснювався.
Представник відповідачки вважає, що суд першої інстанції був введений в оману щодо обставин начебто визнання відповідачкою позовних вимог, при цьому суд не виявив справжню правову природу начебто укладеного правочину та не зробив відповідні правові висновки. При цьому, суд не забезпечивши змагальність процесу під час розгляду даної справи, позбавив відповідачку можливості довести те, що вона наявну в матеріалах справи розписку не складала, шляхом проведення судової почеркознавчої експертизи.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення суду без змін, посилаючись на те, що доводи апелянта з приводу того, що відповідачка не знайома з позивачем не відповідають дійсності, оскільки вони постійно спілкувались по телефону, відповідачка кожного разу повідомляла про своє прибуття в місто Дніпро, зокрема, в день надання позики вони зустрілись у приміщенні Бабушкінського (нині - Шевченківського) районного суду міста Дніпро, після чого направились до закладу «Репортерь», де і відбулась передача коштів та складання відповідачкою розписки.
Також, позивач посилається на те, що матеріали справи не містять будь-яких належних доказів того, що долучена до матеріалів справи розписка не підписувалась відповідачкою, та тим більше того, що вона є підробленою. Більше того, для встановлення даного факту необхідно провести судову почеркознавчу експертизу, для якої у відповідачки особисто мають бути відібрані зразки підпису, однак, її поведінка свідчить про те, що вона в найближчий час не має наміру повертатись в Україну. Крім цього, перебуваючи за межами України, відповідачка не могла звернутись до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення, відтак таку заяву підписала за неї інша особа.
Крім цього, позивач зазначає, що даний позов стосується виключно стягнення з
відповідачки боргу за договором позики та жодним чином не пов`язаний із сімейними сутичками між відповідачкою та її колишнім чоловіком, якого він особисто не знає.
Позивач вважає, що доводи апеляційної скарги щодо протиправного генерування ЕЦП відповідачки є необґрунтованими, оскільки для такої генерації через застосунок «Приват24» недостатньо знати персональні дані відповідачки, але й володіти її мобільним телефоном, на який приходить відповідне сповіщення про підтвердження даної операції. Крім цього, відповідачка у 2023-2024 роках була присяжною у Святошинському районному суді міста Києва, відтак неодноразово використовувала свій ЕЦП та мала доступ до електронного кабінету в системі «Електронний суд», куди надходили відповідні сповіщення про судові засіданні.
Також, позивач зазначає про зловживання процесуальними правами з боку відповідачки та її представника, оскільки в поданій апеляційній скарзі нею були зазначені не актуальні засоби зв`язку, які не працюють. Крім цього, сторона відповідача вводить апеляційний суд в оману, зазначаючи, що про існування даної судової справи відповідачці стало відомо лише 16 червня 2025 року, оскільки з наданих представником відповідачки доказів, зокрема скірншотів, чітко вбачається, що копія постанови про арешт її рахунків у виконавчому провадженні була доставлена до її електронного кабінету 4 червня 2025 року.
Крім цього, позивач звертає увагу, що відповідачка, не працюючи на території Швейцарії та отримуючи матеріальну допомогу, з огляду на її соціальні мережі, веде розкішний спосіб життя, що також свідчить про те, що вона дійсно укладала зазначений договір позики.
26 листопада 2025 року ОСОБА_1 звернулася до апеляційного суду з клопотанням про призначення судової почеркознавчої експертизи наданої позивачем боргової розписки на суму 350 000грн від 30 листопада 2023 року, посилаючись на те, що вказану розписку вона не підписувала, немає жодного відношення до цього документа, грошові кошти не отримувала та особисто з позивачем не знайома.
Позивач подав заперечення на клопотання відповідачки про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи, в якому просить повернути вказане клопотання відповідачці без розгляду, зазначаючи, що вказане клопотання фактично було подано не відповідачкою, а її представником через електронний кабінет відповідачки у підсистемі Електронний суд шляхом використання особистого ЕЦП останньої, не маючи на це відповідних повноважень. Крім того, відповідачкою не було направлено йому примірника цього клопотання
Також позивач вважає, що відсутні правові підстави для його задоволення, оскільки воно є передчасним з огляду на відсутність необхідних документів для проведення експертизи, зокрема, відібраних у відповідачки експериментальних та умовно-вільних зразків підпису.
Позивач ОСОБА_2 та його представники - адвокати Філін Е.В. та Чорна О.О., будучи належним чином повідомленими про день, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явилися, причини неявки апеляційному суду не повідомили, тому відповідно до положень статті 372 ЦПК України колегія суддів провела судовий розгляд у їх відсутність.
Колегія суддів, вислухавши відповідачку ОСОБА_1 та її представника - адвоката Пересунька С.С., які підтримали клопотання, вивчивши матеріали справи, вважає, що клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того
ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Частиною першою статті 1049 ЦК України визначено, що за договором позики на позичальникові лежить обов`язок повернути суму позики у строк та в порядку, що передбачені договором.
Згідно з частиною другою статті 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами був укладений договір позики, відповідачка не виконала своїх зобов`язань з повернення боргу, визнавши позовні вимоги.
У поданій апеляційній скарзі відповідачка стверджує, що не укладала з позивачем договір позики, не підписувала надану позивачем розписку, а також не направляла суду першої інстанції заяву про визнання позову, так як не була обізнана про судовий розгляд справи.
У матеріалах справи наявний супровідний лист про направлення на поштову адресу відповідачки 21 березня 2025 року копії ухвали про відкриття провадження у справі та копії позовної заяви. Однак, матеріали справи не містять відомостей про отримання зазначених документів відповідачкою або повернення їх до суду без вручення.
Також матеріали справи містять заяву, датовану 21 березня 2025 року, подану від імені відповідачки та підписану від її імені електронно-цифровим підписом 22 березня 2025 року про визнання позову.
Відповідачка заперечує факт підписання зазначеної заяви, посилаючись на неправомірне використання її електронно-цифрового підпису колишнім чоловіком ОСОБА_3 .
Відповідно до статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (стаття 5 ЦПК України).
Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.
Всебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, зокрема у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Дотримання цього принципу є надзвичайно важливим під час розгляду судових
справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
Частиною третьою статті 12 та частиною першою статті 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством (частина перша статті 102 ЦПК України).
Згідно з частиною першою статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Реалізація принципу змагальності сторін у цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.
Доведення обставин, чи підписувала відповідачка ОСОБА_1 розписку від 30 листопада 2023 року про отримання грошових коштів у позивача ОСОБА_2 , за якою останній просить стягнути заборгованість з відповідачки, має істотне значення для правильного вирішення спору по суті.
Зважаючи на те, що відповідачкою заперечується факт підписання та направлення до суду заяви про визнання позовних вимог, а також те, що відсутні дані про її належне повідомлення про розгляд даної справи, а також те, що розгляд справи проводився за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, колегія суддів вважає за необхідне призначити по справі судову почеркознавчу експертизу підпису в оригіналі розписки від 30 листопада 2023 року.
У судовому засіданні 24 червня 2026 року судом було відібрано у відповідачки експериментальні зразки її підпису: у положенні сидячі на 8 аркушах; у положенні стоячи на 5 аркушах.
Також, у судовому засіданні 24 червня 2026 року представником відповідача було заявлено клопотання про витребування документів, які містять вільні зразки підпису ОСОБА_1 .
Враховуючи, що вільні зразки підпису відповідачкою надані не були, однак, для надання таких зразків є можливість витребувати документи у органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а саме у: Територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві; Київської міської ради; Святошинського районного суду м. Києва, колегія суддів вважає за необхідне витребувати такі документи.
Для дослідження підпису ОСОБА_1 суд надає експертам оригінал розписки від 30 листопада 2023 року (а.с.37 т.І).
Визначаючи коло питань, які необхідно поставити перед експертами, колегія суддів враховує обставини справи та обґрунтування відповідачки.
Проведення експертизи відповідачка просила доручити Київському відділенню Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С.
Бокаріуса (03118, м. Київ, вул. Костанайська, 6).
Керуючись статтями 103, 104, 107, 381 ЦПК України, апеляційний суд
ухвалив:
клопотання представникаОСОБА_1 - адвоката Пересунька Сергія Сергійовича задовольнити.
Призначити у справі судову почеркознавчу експертизу, на вирішення якої поставити питання:
1. Чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 в розписці від 30 листопада 2023 року на суму 350 000грн ОСОБА_1 чи іншою особою?
Дослідження підпису ОСОБА_1 провести в оригіналі розписки від 30 листопада 2023 року (а.с.37 т.І).
Для порівняльного дослідження підпису ОСОБА_1 експертам використовувати вільні зразки підпису, які містяться у заяві ОСОБА_1 від 04 липня 2022 року про нарахування винагороди присяжного, у заяві ОСОБА_1 від 16 січня 2024 про нарахування винагороди присяжного, які витребовуються у територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві, у заяві ОСОБА_1 від 28 серпня 2023 року про включення до списку присяжних Святошинського району м. Києва, у автобіографії ОСОБА_1 від 27 серпня 2023 року, на копії паспорта ОСОБА_1 , які витребовуються у Київської міської ради, у заяві ОСОБА_1 від 17 жовтня 2024 року про увільнення від виконання обов`язків присяжного, у картці обліку даних присяжного Святошинського районного суду м. Києва для виготовлення посвідчення НОМЕР_2 , у розписці ОСОБА_1 від 16 січня 2024 року про ознайомлення із вимогами Закону України «Про запобігання корупції», у заяві ОСОБА_1 від 16 січня 2024 року про надсилання запрошення як присяжному на електронну адресу та за номером телефону, які витребовуються у Святошинського районного суду м. Києва, та будуть приєднані до матеріалів справи, таекспериментальні зразки підпису ОСОБА_1 , які відібрані у судовому засіданні 24 червня 2026 року.
Проведення експертизи доручити Київському відділенню Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса (03118, м. Київ, вул. Костанайська, 6), попередивши експертів про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку та за відмову від дачі висновку по ст. ст. 384, 385 КК України, встановивши строк проведення експертизи в два місяці з дня отримання матеріалів справи.
Надати у розпорядження експертів матеріали даної справи.
Оплату проведення експертизи покласти на ОСОБА_1 .
Витребувати:
- у територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києвіоригінал заяви ОСОБА_1 від 04 липня 2022 року про нарахування винагороди присяжного та оригінал заяви ОСОБА_1 від 16 січня 2024 про нарахування винагороди присяжного;
- у Київської міської ради оригінал заяви ОСОБА_1 від 28 серпня 2023 року про включення до списку присяжних Святошинського району м. Києва, оригінал автобіографії ОСОБА_1 від 27 серпня 2023 року, копію паспорту ОСОБА_1 , засвідчену 28 серпня 2023 року оригіналом підпису ОСОБА_1 ;
- у Святошинського районного суду м. Києва оригінал заяви
ОСОБА_1 від 17 жовтня 2024 року про увільнення від виконання обов`язків присяжного, оригінал картки обліку даних присяжного Святошинського районного суду м. Києва для виготовлення посвідчення НОМЕР_2 , оригінал розписки ОСОБА_1 від 16 січня 2024 року про ознайомлення із вимогами Закону України «Про запобігання корупції», оригінал заяви ОСОБА_1 від 16 січня 2024 року про надсилання запрошення як присяжному на електронну адресу та за номером телефону.
Провадження по справі зупинити до отримання висновку експертів.
Ухвала в частині зупинення провадження у справі може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач І.М. Рейнарт
Судді Г.М. Кирилюк
Т.І. Ящук