УХВАЛА
06 липня 2026 року
м. Київ
справа № 320/139/23
адміністративне провадження № К/990/29773/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Рибачука А.І.
суддів: Єзерова А.А., Коваленко Н.В.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.06.2026 у справі № 320/139/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
26.06.2026 до Верховного Суду через підсистему "Електронний суд" надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.06.2026 у справі № 320/139/23.
З касаційної скарги та Єдиного державного реєстру судових рішень видно, що відповідач, не погоджуючись з прийнятою Київським окружним адміністративним судом ухвалою від 15.10.2025, подав апеляційну скаргу на неї.
Ухвалою судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.05.2026 апеляційну скаргу позивача залишено без руху у зв`язку з тим, що вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та надано строк для усунення недоліку апеляційної скарги - надання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із наведенням поважних причин пропуску строку, підтвердженими належними доказами.
В межах визначеного судом строку апелянт на виконання вимог ухвали судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.05.2026 подав клопотання про поновлення строку звернення до суду з апеляційною скаргою.
04.06.2026 суд апеляційної інстанції постановив оскаржувану ухвалу, якою визнав неповажними причини пропуску строку апеляційного оскарження, відмовив у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та у відкритті апеляційного провадження.
В обґрунтування заявленого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження скаржник посилався на конституційні гарантії права на апеляційний перегляд судових рішень та стверджував, що право на оскарження ухвали Київського окружного адміністративного суду від 15.10.2025 було реалізовано ним шляхом включення відповідних заперечень до апеляційної скарги на ухвалу суду від 15.04.2026, у зв`язку з чим вважав відсутніми підстави для висновку про пропуск строку на апеляційне оскарження та необхідність його поновлення.
Проаналізувавши зміст оскаржуваного судового рішення, доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов таких висновків.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції виходив з того, що скаржником не наведено поважних підстав для пропуску строку на апеляційне оскарження, які б перешкоджали подати належним чином оформлену апеляційну скаргу вчасно, а обставини, на які посилається скаржник у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження не є непереборними чи такими, що унеможливлювали своєчасну реалізацію права на апеляційне оскарження.
Верховний Суд зазначає, що поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами справи певних процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Зазначені скаржником обставини, а саме посилання на конституційні гарантії права на апеляційний перегляд судових рішень та доводи про реалізацію права на оскарження ухвали Київського окружного адміністративного суду від 15.10.2025 шляхом включення відповідних заперечень до апеляційної скарги на ухвалу суду від 15.04.2026, не свідчать про наявність об`єктивно непереборних обставин, які б перешкоджали своєчасному поданню апеляційної скарги у строки, встановлені статтею 295 КАС України, оскільки пов`язані виключно з власним розумінням скаржником порядку реалізації процесуальних прав та є наслідком його процесуальної поведінки, а тому такі обставини не можуть визнаватися поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження та не спростовують висновків суду апеляційної інстанції про те, що апеляційну скаргу подано після закінчення строку, встановленого статтею 295 КАС України, без наведення поважних причин його пропуску.
Суд поновлює процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску цього строку (поважність причин повинен доводити скаржник).
Отже, Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції, дійшовши висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження, вірно застосував положення пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, правильне її застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначеної норми процесуального права.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги, що в свою чергу є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження.
На підставі викладеного, керуючись статтями 328, 333 КАС України, Верховний Суд,
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.06.2026 у справі № 320/139/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.
Копію цієї ухвали направити особі, яка подала касаційну скаргу, в порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
........................
........................
........................
А.І. Рибачук
А.А. Єзеров
Н.В. Коваленко,
Судді Верховного Суду