Справа № 216/8117/25
Провадження № 2/216/1269/26
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 червня 2026 року місто Кривий Ріг
Дніпропетровської області
Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого - судді Онопченка Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання Авшаряна С.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі Дніпропетровської області позовну заяву акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ВСТАНОВИВ:
22 жовтня 2025 року представник акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
До суду надійшло клопотання адвокатки відповідача - Вовк Л.М. про зупинення провадження у справі, у зв`язку зі зникненням відповідача безвісти 02 жовтня 2024 року.
Представниця позивача Федорюк І.Ю. у судове засідання не з`явилася, надала суду заяву про розгляд справи без її участі, позов підтримала у повному обсязі.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України - суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Згідно довідки № 698 від 03.10.2024, солдат військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 призваний на військову службу за контрактом, зник безвісти 02 жовтня 2024 року в результаті здійснення противником штурмових дій позиції підрозділу поблизу н.п. Вугледар Волноваського району Донецької області.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року N 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який було затверджено Законом України 2102-IX від 24 лютого 2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан, строк дії якого неодноразово продовжувався і який триває дотепер.
Статтею 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Введення на території України воєнного стану для забезпечення відсічі та стримування агресії рф, передбачає, що настає особливий період, упродовж якого, зокрема, здійснюється мобілізація.
У зв`язку з цим, з оголошенням воєнного стану на всій території України, ЗСУ починають функціонувати на всій території України в умовах особливого періоду, який передбачає переведення у повному складі на воєнний стан, зокрема організацію і штат воєнного часу.
Відповідно, будь-який військовослужбовець в Україні, який здійснює військову службу у конкретній військовій частині під час воєнного стану, є таким, що перебуває у штаті воєнного часу ЗСУ, які переведені на воєнний стан. А всі військові частини, інші формування тощо є такими, що переведені на воєнний стан
Вказане твердження остаточно вирішено у постанові Великої Палати від 12 листопада 2025 року у справі № 754/947/22.
Крім того, у вказаній постанові Великої Палати зазначено: «Отже, під час застосування правил пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України та аналогічних процесуальних норм права, визначених у пункті 3 частини першої статті 227 ГПК України та в пункті 5 частини першої статті 236 КАС України, судам потрібно виходити з такого:
1) з моменту введення в Україні воєнного стану і до моменту його скасування чи припинення Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування потрібно вважати такими, що «переведені на воєнний стан»;
2) упродовж дії воєнного стану в Україні та проведення загальної мобілізації належними для застосування судом згаданих вище норм процесуального права є докази (військовий квиток, накази командира військової частини тощо), що містять інформацію про те, що військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору) перебуває на військовій службі;
3) якщо військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору), права якого захищають положення пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України, висловлює власну волю проти зупинення провадження у справі та прагнення продовжувати розгляд справи (особисто або через представника), суд має врахувати його волевиявлення та продовжити здійснювати судочинство у відповідному провадженні.
Таким чином, враховуючи вищезазначені обставини, суд дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у справі до припинення перебування відповідача на військовій службі у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 251, 252, 260 ЦПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання адвокатки відповідача - Вовк Л.М. про зупинення провадження у справі - задовольнити.
Зупинити провадження у цивільній справі за позовом акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договоромдо припинення обставин відносно ОСОБА_1 , передбачених п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України.
Зобов`язати ОСОБА_1 повідомити суд про усунення обставин, що викликали зупинення провадження у справі.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Ю.В.Онопченко