Справа № 278/1001/26 Головуючий у 1-й інст. Буткевич М. І.
Категорія 55 Доповідач Шевчук А. М.
У Х В А Л А
07 липня 2026 р. м. Житомир
Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючої судді Шевчук А.М.,
суддів: Бондар О.О.,
Павицької Т.М.,
за апеляційною скаргою Державної казначейської служби України
на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 02 червня 2026 року
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Департаменту патрульної поліції про стягнення інфляційних втрат, трьох відсотків річних та моральної шкоди у зв`язку з тривалим невиконанням остаточного судового рішення
в с т а н о в и в:
Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 02 червня 2026 року позов задоволено частково.
Не погодившись із вказаним вище рішенням суду першої інстанції, Державна казначейська служба України подала апеляційну скаргу.
Відповідно до вимог до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Державна казначейська служба України в апеляційній скарзі заявила клопотання про звільнення від сплати судового збору або відстрочення сплати до закінчення режиму воєнного стану.
Обгрунтовує клопотання тим, що Державна казначейська служба України утримується за рахунок державного бюджету, є державним органом з обмеженим обсягом фінансування та затвердженим кошторисом.
Відповідно до частини першої ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Згідно зі статтею 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Правовий аналіз зазначених вище норм закону дає підстави стверджувати, що законодавцем встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб`єктивних та предметних критеріїв, за яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може звільнити від сплати судового збору.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Згідно із статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.
При цьому, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Доводи Державної казначейської служби України щодо звільнення від сплати судового збору або відстрочення його сплати до припинення чи скасування правового режиму воєнного стану з посиланням на те, що вона є державним органом, який утримується за рахунок коштів Державного бюджету України, здійснює свою діяльність у межах затвердженого кошторису та має обмежений обсяг бюджетного фінансування, є необґрунтованими та не ґрунтуються на вимогах закону.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» та статті 136 ЦПК України (або відповідної статті процесуального кодексу), звільнення від сплати судового збору, зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення його сплати є правом, а не обов`язком суду та застосовується виключно за наявності визначених законом підстав, з урахуванням майнового стану заявника. При цьому Закон України «Про судовий збір» не передбачає як підставу для надання таких процесуальних пільг факт фінансування державного органу з Державного бюджету України, обмеженість бюджетних асигнувань чи відсутність у кошторисі видатків на сплату судового збору.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що відсутність затвердженого кошторису, недостатність бюджетного фінансування або відсутність бюджетних асигнувань на сплату судового збору не є підставою для звільнення суб`єкта владних повноважень від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення. Такий правовий висновок викладено, зокрема, у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17 травня 2022 року у справі № 462/4491/16-а.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалі від 04 грудня 2023 року у справі № 380/4187/23, в якій зазначено, що обмежене фінансування бюджетної установи, зокрема відсутність коштів, передбачених на сплату судового збору, не є підставою для відстрочення, розстрочення, зменшення розміру або звільнення від сплати судового збору, оскільки відповідні видатки повинні бути своєчасно передбачені у кошторисі державного органу. Крім того, надання таких процесуальних пільг суб`єктам владних повноважень за відсутності визначених законом підстав порушувало б принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Отже, наведені Державною казначейською службою України обставини є наслідком особливостей внутрішньої організації її бюджетного фінансування та не можуть бути покладені в основу звільнення від виконання процесуального обов`язку щодо сплати судового збору або відстрочення його сплати, оскільки такі підстави не передбачені чинним законодавством та суперечать усталеній практиці Верховного Суду.
За таких обставин, викладені вище обставини свідчать про те, що на даний час відсутні підстави для звільнення від сплати судового збору чи відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення за подання апеляційної скарги.
Відповідно до підпункту 6 п.1 частини другої ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду, судовий збір сплачується в розмірі 150% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Згідно з підпунктом 1 п.1 частини другої ст.4 цього Закону - за подання до суду юридичною особою заяви майнового характеру ставка судового збору складає 1,5% ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 328 грн станом на 01 січня 2026 року) .
Враховуючи викладене вище, за подання апеляційної скарги судовий збір підлягає сплаті у розмірі 4 992,00 грн (із розрахунку:3 328 х 150% = 4 992,00).
Відповідно до Закону України «Про судовий збір» та листа Державної судової адміністрації України № 15-15335/15 від 28 серпня 2015 року судовий збір згідно закону перераховується у безготівковій або готівковій формі, при сплаті судового збору через онлайн системи, банкомати для приймання платежів, інтернет-банкінг, банківські установи обов`язковими для заповнення платниками є наступні реквізити:
-дата документа;
-отримувач коштів: ГУК у Жит.обл/ТГ м.Житомир/22030101;
-код отримувача: ЄДРПОУ 37976485;
-банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
-код банку отримувача: МФО 899998;
-рахунок отримувача: [рахунок приховано];
-код класифікації доходів бюджету: 22030101
-призначення платежу.
При сплаті судового збору поле «призначення платежу» розрахункового документа повинно бути заповнено наступним чином:
*;101; ________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має бути 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомлення про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом _________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Житомирський апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).
При заповненні платіжного документа у графі «Код платника» платником судового збору - юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником - фізичною особою - ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв`язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані.
Приклад заповнення графи "Призначення платежу":
*;101; НОМЕР_1 ; Судовий збір, за позовом ОСОБА_2 , Житомирський апеляційний суд.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Згідно із ч.2 ст.357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Враховуючи викладене вище, апеляційна скарга залишається без руху з наданням строку для сплати судового збору в розмірі 4 992,00 грн.
Керуючись ст.ст. 185,354,356,357 ЦПК України, суд,
п о с т а н о в и в:
Відмовити Державній казначейській службі України в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору чи відстроченні сплати до ухвалення судового рішення.
Апеляційну скаргу Державної казначейської служби України на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 02 червня 2026 року залишити без руху.
Надати строк для сплати судового збору чи надання документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору- п`ять днів з дня вручення копії ухвали.
Оригінал квитанції /платіжного доручення/ документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону необхідно подати або надіслати на адресу Житомирського апеляційного суду до зазначеної вище дати.
Роз`яснити, що в разі невиконання вимог ухвали у встановлений строк, апеляційна скарга буде визнана неподаною і повернута скаржнику.
Головуюча Судді: