Ширяївський районний суд Одеської області
06.07.2026 Справа №: 518/1192/26 Провадження № 2/518/747/2026
УХВАЛА
про продовження процесуального строку
06 липня 2026 року селище Ширяєве
Суддя Ширяївського районного суду Одеської області Гуржій А.В., розглянувши заяву, матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Головне управління Національної гвардії України про визнання батьківства та стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей,
ВСТАНОВИВ:
До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Головне управління Національної гвардії України про визнання батьківства та стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей.
Ухвалою суду від 23.06.2026 позовну заяву залишено без руху у зв`язку з недоліками позовної заяви.
У межах строку, встановленого ухвалою про залишення позовної заяви без руху, від представника позивача адвоката Дубінкіна Ю.М. надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, разом з уточненою позовною заявою..
Дослідивши матеріали позовної заяви суд приходить до такого висновку.
Відповідно до ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Як вбачається з матеріалів заяви, заявником не зазначено відомостей щодо наявності або відсутності електронного кабінету учасників.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Згідно з положеннями ст. 43 ЦПК України, у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи. Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Наведені вище положення дають підстави дійти висновку, що на позивача покладений обов`язок додати документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів листом з описом вкладення, який має містити номер поштового відправлення (постанова Верховного Суду від 20 січня 2022 року у справі №916/1618/21), а отже на підтвердження направлення учасникам справи відповідної заяви по суті обов`язково мають додаватися оригінали: опису вкладення (із зазначенням номеру поштової накладної), квитанції (фіскальний чек) поштового відділення, що підтверджують факт оплати відправником та надання відділенням зв`язку послуг з пересилання листів з описом вкладення, службовий чек (накладна).
Ч. 8. ст. 187 ЦПК України визначено, що суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.
Згідно з відповіддю з Єдиного демографічного реєстру, відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Як убачається з матеріалів уточнюючої позовної заяви, заявником не надано доказів направлення її копії та поданих разом з заявою клопотань відповідачу за адресою його місця проживання, що свідчить про недотримання вимог цивільного процесуального законодавства щодо обов`язку сторони надсилати іншим учасникам справи копії поданих до суду процесуальних документів та доданих до них матеріалів.
За таких обставин суд дійшов висновку, що позивачем не надано належних доказів направлення відповідачу примірника уточнюючої позовної заяви з додатками та клопотаннями, як того вимагають положення статей 175, 177 ЦПК України.
Частиною 1 статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до ч. 2 ст. 183 СК України якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Згідно ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або в твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Законом передбачено чіткий розмір аліментів, що складає на одну дитину 1/4 від доходу, для двох дітей 1/3 від отриманого доходу, на трьох дітей і більше 1/2 від отриманого доходу.
Отже, чинним законодавством України передбачено стягнення аліментів на утримання однієї дитини у розмірі 1/4, двох дітей у розмірі 1/3, трьох та більше у розмірі 1/2 частини від заробітку (доходу) батька/матері дитини, які не надають допомогу на утримання дитини, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня подачі позову до суду та до досягнення дитиною повноліття.
Також, суд звертає увагу позивача, що відповідно до ч. 1 ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Разом з тим, із змісту поданої заяви, вбачається що позивач просить суд «Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в розмірі 1/2 частини заробітку (доходу) боржника, щомісячно, до досягнення донькою ОСОБА_3 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6 , після чого, стягувати з боржника аліменти в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) до досягнення ОСОБА_4 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_7 , після чого, стягувати з боржника аліменти в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) до досягнення ОСОБА_5 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_8 ».
Суд зауважує, що позивачем викладена додаткова вимога, зокрема, «після чого, стягувати з боржника аліменти в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) до досягнення ОСОБА_4 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_7 , після чого, стягувати з боржника аліменти в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) до досягнення ОСОБА_5 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_8 », яка не передбачена чинним законодавством.
Таким чином, позовні вимоги викладені нечітко та не дозволяють встановити зміст і обсяг заявлених вимог, що не відповідає вимогам пункту 4 частини третьої статті 175 ЦПК України щодо обов`язкового зазначення змісту позовних вимог.
Суд зазначає, що сімейне законодавство не передбачає можливості одночасного вирішення питання про зміну розміру аліментів на майбутній період залежно від настання обставин, які на момент звернення до суду ще не настали. Питання щодо зміни розміру аліментів після досягнення повноліття однією з дітей може бути предметом окремої вимоги та вирішується судом за наявності відповідних підстав на час звернення до суду.
Крім того, в уточнюючій позовній заяві представником позивача визначено як третю особу Березівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Березівському районі Одеської області без обґрунтування залучення саме цього органу реєстрації.
Згідно з положеннями ст. 120 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Відповідно ч. 2 ст. 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку чи з ініціативи суду.
Згідно з ч. 6 ст. 127 ЦПК України про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.
З урахуванням того, що частина недоліків позовної заяви представником позивача усунута, однак інші недоліки виникли після уточнення позовної заяви та залишаються не усунутими, суд вважає за необхідне продовжити позивачу строк для усунення таких недоліків з урахуванням раніше встановленого строку, визначеного ухвалою суду, а саме до десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Керуючись ст. ст. 120, 127, 177, 185 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви на десять днів з дня вручення цієї ухвали.
Роз`яснити, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у встановлений строк позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А.В. Гуржій