справа № 179/2250/25
провадження № 2-др/179/8/26
У Х В А Л А
про виправлення описки
07 липня 2026 року суддя Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області Ковальчук Т.А., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Марківської селищної військової адміністрації Старобільського району Луганської області про визнання права власності на домоволодіння та земельні ділянки у зв`язку із втратою правовстановлюючих документів, -
В С Т А Н О В И В:
29 червня 2026 року Магдалинівським районним судом Дніпропетровської області ухвалено додаткове рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до Марківської селищної військової адміністрації Старобільського району Луганської області про визнання права власності на домоволодіння та земельні ділянки у зв`язку із втратою правовстановлюючих документів.
При ознайомлені зі змістом додаткового рішення виявлено технічну описку у найменуванні відповідача, а саме "Макрківська селищна військова адміністрація Старобільського району Луганської області", а правильно - "Марківська селищна військова адміністрація Старобільського району Луганської області".
Відповідно до частини першої статті 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.
Зі змісту вказаної норми випливає, що виправленню підлягають описки та арифметичні помилки. З буквального тлумачення норми видно, що мова йде про описки, допущені під час складання судового рішення. Тобто суб`єктом, який може припуститися помилки під час складання рішення, є виключно суд.
Описка це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо. Суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудність.
Такого висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 29 січня 2021 року у справі №22-ц/354/11.
Описка як помилка в судовому рішенні визначається за такими ознаками: 1) це механічна помилка, якої припустився сам суд, а не учасник справи; 2) описка є мимовільною, випадковою помилкою суду, допущеною під час письмово-вербального викладення змісту рішення; 3) до описок не належать помилки, наявні в наданих суду документах (тобто допущені іншими учасниками справи, хоча вони і призводять, як наслідок, до неправильного цитування судом, однак не є описками в розумінні процесуального закону).
Для того щоб були наявні підстави для виправлення описки, помилка має відповідати таким критеріям:
- вона повинна бути механічною, тобто спричиненою випадковими огріхами під час друкування тексту судового рішення (неуважністю суду, автоматичним виправленням текстовим редактором тощо);
- таку технічну помилку має бути допущено під час складання тексту судового рішення самим судом;
- помилка повинна бути мимовільною та випадковою, а не обумовленою цитуванням документів, у яких було допущено помилки іншими учасниками судового процесу (позивачем, відповідачем, експертом тощо).
Вивчивши матеріали справи, суд вважає за необхідне виправити описку допущену додатковому рішенні від 29.06.2026 року по справі № 179/2250/25 Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області.
Керуючись ст. 258-260, 432 ЦПК України, -
У Х В А Л И В:
Виправити описку в додатковому рішенні від 29.06.2026 року по справі № 179/2250/25 Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області.
Вказати в додатковому рішенні від 29.06.2026 року по справі № 179/2250/25 Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області правильне найменування відповідача, а саме "Марківська селищна військова адміністрація Старобільського району Луганської області".
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Т.А. Ковальчук