Справа №295/16534/13-ц
6/295/431/26
УХВАЛА
07.07.2026 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира у складі:
головуючого судді Чішман Л.М.,
з участю секретаря судового засідання Лайчук В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні подання головного державного виконавця Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України - Войтко Надії про примусовий привід боржника, -
ВСТАНОВИВ:
Державний виконавець звернулася до суду з поданням, в якому просить здійснити примусовий привід ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на 10:00 год 29.07.2026 до вказаного відділу ВДВС за адресою: м. Житомир, майдан Корольова, 3/14, каб. 323, виконання ухвали про примусовий привід боржника доручити оперативним працівника Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області.
Подання обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи боржником у виконавчому провадженні №48031488 з примусового виконання виконавчого листа №295/16534/13-ц, виданого 11.03.2015 Богунським районним судом м. Житомира, не з`являвся на виклики державного виконавця.
У поданні державний виконавець просила розглядати справу без її участі.
Дослідивши подання, суд дійшов наступного висновку.
Згідно ст. 438 ЦПК України розшук боржника або дитини, привід боржника оголошуються за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання (перебування) боржника або дитини чи місцезнаходженням їхнього майна, або за місцем проживання (перебування) стягувача.
Подання держаного виконавця повинно бути обґрунтованим, тобто містити зазначення обставин, що підтверджують необхідність примусовому приводу боржника.
Під час розгляду подання про примусовий привід боржника, відповідно до ст. 438 ЦПК України, доказуванню підлягають факти ухилення боржника від виконання рішення суду, вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішення суду відповідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до п. 14 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з`явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу.
Відповідно до п. 27 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань вживає заходів для забезпечення публічної безпеки і порядку під час примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб), а також вживає заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров`ю державних виконавців, приватних виконавців та інших осіб, які беруть участь у вчиненні виконавчих дій, здійснює привід у виконавчому провадженні.
Закон України «Про виконавче провадження» вказує про право державного виконавця на звернення до суду із поданням про примусовий привід боржника. Таке подання державного виконавця погоджується з начальником відділу державної виконавчої служби, в якому зазначаються прізвище, ім`я та по батькові боржника, його місце проживання або/та роботи, місцезнаходження органу державної виконавчої служби і час, на який необхідно здійснити привід боржника.
Привід за своєю правовою природою є заходом процесуального примусу, що полягає у затриманні і примусовому доставлені особи задля забезпечення її участі у провадженні у випадках, якщо цю особу було належним чином викликано, але вона не з`явилася без поважних причин або без повідомлення про причини неприбуття.
Про привід суд постановляє ухвалу, в якій зазначає ім`я фізичної особи, яка підлягає приводу, місце проживання (перебування), роботи, служби чи навчання, підстави застосування приводу, час, коли необхідно особу доставити і місце доставки особи, суб`єкт, якому доручається здійснити привід.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як вбачається з матеріалів подання, 07.07.2015 державним виконавцем Богунського ВДВС винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №48031488 на підставі виконавчого листа №295/16534/13-ц, виданого 11.03.2015 Богунським районним судом м. Житомира, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.
Разом з тим, копії постанови про відкриття виконавчого провадження до матеріалів подання не долучено.
Державний виконавець зазначає, що в рамках виконавчого провадження №48031488 державним виконавцем систематично направлялися виклики державного виконавця Хоцькому С.В.
Постановою державного виконавця від 17.03.2018 накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно божника, постановою від 17.03.2018 тимчасово обмежено боржника у праві виїзду за межі України, у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, у праві керування транспортними засобами та у праві полювання.
До матеріалів подання не додано доказів про те, що боржник ОСОБА_1 обізнаний про відкриття виконавчого провадження та здійснення державним виконавцем відносно нього заходів примусового виконання рішення, не долучено доказів отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження, доказів на підтвердження вручення боржнику вимоги державного виконавця чи повідомлень про необхідність явки до виконавчої служби та доказів його ухилення від явки.
Оцінивши обставини справи та наявні докази, суд, вважає, що підстави для застосування до боржника примусового приводу відсутні, оскільки державним виконавцем не надано суду достатніх і достовірних доказів на підтвердження того, що боржник належним чином повідомлений про наявність відкритого виконавчого провадження, що він дійсно отримував виклики державного виконавця, однак свідомо, навмисно, без поважних причин не прибув до державного виконавця, що свідчило б про його пряме ухилення від явки до державного виконавця та навмисне невиконання судового рішення.
За таких обставин, за недоведеності факту скерування постанови про відкриття виконавчого провадження та викликів, суд приходить до висновку про формальний характер обґрунтування подання та відсутність правових підстав для тимчасового втручання у гарантоване боржнику ст. 33 Конституції України право вільного пересування та застосування до останнього заходу процесуального примусу у вигляді примусового приводу.
При цьому, суд зазначає, що сам факт перебування особи у статусі боржника жодним чином не скасовує закріплені та гарантовані на конституційному рівні права та свободи вказаної особи, а застосування обмежувальних процедур, як примусовий привід, розшук тощо повинні мати відповідну матеріальну підставу, доведену належними та допустимими доказами.
Спростовуються посилання державного виконавця на систематичність направлення викликів боржнику, оскільки систематичність - це наявність певної системи, послідовності в діях, вчинках, знаннях, інформації тощо.
В той час, як виконавче провадження відкрито у 2015 році, надсилання боржнику по одному виклику в 2015 та 2026 роках не свідчить про систематичність дій державного виконавця у виконавчому провадженні №48031488.
Обов`язок доказування факту ухилення боржника від явки до державного виконавця покладений саме на останнього.
Однак, всупереч зазначеному, заявником факт умисного ухилення боржника ОСОБА_1 від явки до ВДВС не доведений належними та переконливими доказами. А сам по собі факт невиконання покладених на боржника зобов`язань не може бути підставою для застосування до боржника примусового приводу.
Згідно із ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Тобто, належним підтвердженням отримання особою виклику або ознайомлення з його змістом іншим шляхом є розписка особи про отримання виклику, в тому числі і в поштовому повідомленні, будь-які інші дані, що підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом, або відмови у їх триманні.
Перед зверненням до суду з поданням про винесення ухвали про привід/розшук боржника-фізичної особи або дитини, державний виконавець вживає заходів, спрямованих на встановлення фактичного місця знаходження боржника - фізичної особи або дитини, а саме: отримання відповіді на запит від відповідних територіальних органів МВС України щодо місця реєстрації особи; отримання інформації від учасників виконавчого провадження та інших осіб, у тому числі усно (в такому випадку отримана інформація відображається в акті державного виконавця), про можливі місця перебування боржника; перевірки наявності боржника за можливими місцями його перебування, встановленими під час проведення виконавчих дій; отримання інформації щодо місця роботи боржника; отримання інформації про боржника з інших джерел.
Варто зауважити, що у матеріалах справи відсутні докази вжиття державним виконавцем всіх передбачених законом заходів щодо встановлення місця проживання (перебування) боржника з метою ефективного здійснення виконавчих дій по виконанню рішення суду або докази того, що вжиті заходи були безрезультатні і не здобуто ніякої інформації про місцезнаходження боржника ОСОБА_1 .
Оцінивши обставини справи та наявні докази, суд, вважає, що підстави для застосування до боржника примусового приводу відсутні, оскільки державним виконавцем не надано суду достатніх і достовірних доказів на підтвердження того, що боржник ОСОБА_1 належним чином повідомлений про наявність відкритого виконавчого провадження, що він дійсно отримував виклики державного виконавця, однак свідомо, навмисно, без поважних причин не прибув до державного виконавця, що свідчило б про його пряме ухилення від явки до державного виконавця та навмисне невиконання судового рішення.
За таких підстав, суд вважає подання державного виконавця про примусовий привід боржника ОСОБА_1 передчасним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
Відмовляючи у задоволенні подання, суд зазначає, що привід боржника є суттєвим втручанням у приватне життя особи у розумінні ст.8 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, і тому має бути легітимним, виправданим та пропорційним цілям, які мали бути досягнуті.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), висловлену у п.33 рішення ЄСПЛ у справі «Фельдман проти України», за яким будь-яке втручання у право особи на повагу до її приватного та сімейного життя становитиме порушення статті 8 Конвенції, якщо воно не здійснювалося «згідно із законом», не переслідувало легітимну ціль та було «необхідним у демократичному суспільстві» у тому сенсі, що воно було пропорційним цілям, які мали бути досягнуті.
Керуючись ст. 438 ЦПК України, ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні подання - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст ухвали виготовлено 07.07.2026.
Суддя Л.М. Чішман