Справа №127/22903/26
Провадження №2/127/6273/26
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 липня 2026 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі судді Березовської О. А., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,
ВСТАНОВИВ :
30.06.2026 до Вінницького міського суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення боргу за договором позики в сумі 13 250 доларів США.
Разом з позовною заявою до суду надійшла заява про забезпечення позову, в якій позивач ОСОБА_1 просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту все майно ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та грошові кошти, що йому належать або підлягають передачі або сплаті і знаходяться у нього чи в інших осіб в межах 13 250 доларів США.
Заява про забезпечення позову мотивована тим, що позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 13 250 доларів США. Вимога позивача має майновий характер, між сторонами виник спір щодо повернення боргових зобов`язань, відтак, виконання рішення суду в подальшому підлягає забезпеченню.
Невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання можливого рішення суду внаслідок задоволення позову, тому позивач вважає, що наявні передбачені законом підстави для застосування заходів забезпечення позову.
На думку позивача, накладення арешту на все майно та грошові кошти, що належать відповідачу в межах 13 250 доларів США відповідає заявленим вимогам, безпосередньо пов`язано з предметом спору, є співмірним заявленим вимогам, необхідним і достатнім для забезпечення виконання судового рішення.
Ознайомившись з заявою про забезпечення позову та письмовими доказами, долученими до заяви, суд зазначає таке.
В порядку ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи у встановлений законом строк.
Заяву про забезпечення позову подано до суду з дотриманням порядку, встановленого ч. 1 ст. 152 ЦПК України.
Суд, дослідивши зміст та вимоги заяви про забезпечення позову, доходить висновку про задоволення поданої заяви з огляду на таке.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 ЦПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Відповідно до частини 6-8 ст. 153 ЦПК України, залежно від обставин справи, суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову, підстави його обрання та вирішує питання про зустрічне забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Суд, обираючи вид забезпечення позову, у кожному випадку повинен обирати такий спосіб, який у найбільший мірі спрямований на забезпечення предмету спору.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 150 ЦПК України позов може забезпечуватися, зокрема, шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Частиною 3 статті 150 ЦПК України визначено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт.
У правовому висновку, сформульованому у постанові від 31.01.2019 у справі №761/45074/17, Верховний Суд зазначив, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі, задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17 (провадження №14-88цс20) зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема, тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Отже, судом встановлено, що між сторонами виникли цивільні правовідносини на підставі договору позики.
Викладені у заяві про забезпечення позову обставини, враховуючи положення статті 151 ЦПК України, є достатніми для обґрунтованого припущення позивача, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року (справа № 381/4019/18) зазначено: співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Отже, судом встановлено, що між сторонами дійсно виник спір щодо виконання відповідачем зобов`язання за договором позики та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову. З`ясувавши предмет спору, який має майновий характер, обсяг позовних вимог - 13 250 доларів США, суд дійшов висновку, що обраний позивачем вид забезпечення позову у виді накладення арешту на рухоме та нерухоме майно, а також грошові кошти відповідача може забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову. Ціна позову, яка еквівалентна як зазначає в позовній заяві позивач 597 442, 50 грн, свідчить про необхідність накладення арешту на рухоме, нерухоме майно та грошові кошти відповідача.
Виконання в майбутньому судового рішення у цій справі у разі задоволення позовних вимог безпосередньо пов`язане з наявністю у боржника присудженої до стягнення суми. Арешт рухомого та нерухомого майна, який суд накладає для забезпечення позову про стягнення коштів, має на меті подальше звернення стягнення на таке майно в разі задоволення позову. Водночас обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.
Накладення арешту на майно, не обмежуючись коштами відповідача, в порядку забезпечення позову у цьому спорі є додатковою гарантією для позивача, що рішення суду в разі задоволення позову буде реально виконане та він отримає задоволення своїх вимог. Крім того, у разі задоволення позову боржник матиме безумовну можливість розрахуватися з позивачем за умови наявності у нього коштів у необхідній для цього кількості, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника, тому суд накладає арешт і на грошові кошти відповідача.
Отже, суд доходить висновку про наявність правових підстави для забезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме та нерухоме майно, а також грошові кошти відповідача в межах позовних вимог на суму 13 250 доларів США, оскільки такий захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі.
Вжиття заходів забезпечення позову має тимчасовий характер та поширюється на час розгляду справи. Відтак накладення арешту на рухоме та нерухоме майно, грошові кошти на банківських рахунках в межах позовних вимог на суму 13 205 доларів США, які належать відповідачу не можна розцінювати як порушення права власності на це майно. Правомочності відповідача щодо володіння та користування майном не обмежуються, грошові кошти можуть бути використані для виконання рішення суду у разі задоволення позову.
Крім того, суд звертає увагу, що забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівноправності сторін. Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.
З огляду на викладене, враховуючи, що невжиття заходів забезпечення позову у цій справі може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, суд дійшов висновку, що заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики слід задовольнити.
Підстав для застосування зустрічного забезпечення, передбачених ч. 3 ст. 154 ЦПК України, суд не вбачає.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 149-153, 247, 353, 354 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики - задовольнити.
Забезпечити позов шляхом накладення арешту на все майно ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та грошові кошти, що йому належать або підлягають передачі або сплаті і знаходяться у нього чи в інших осіб в межах 13 250 доларів США.
Строк пред`явлення ухвали до виконання становить три роки.
Ухвала набрала законної сили з моменту її підписання суддею та підлягає негайному виконанню з моменту її винесення
Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення до Вінницького апеляційного суду. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Копію ухвали надіслати позивачу, відповідачу - за зареєстрованим місцем проживання рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.
Ухвала суду складена 07.07.2026.
Стягувач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Боржник: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя Олена БЕРЕЗОВСЬКА