Справа № 128/2636/26
Провадження № 2-о/127/390/26
У Х В А Л А
06 липня 2026 року м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Бессараб Н. М., ознайомившись із заявою ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи Служби у справах дітей Вінницької районної державної адміністрації, ОСОБА_2 про визнання особи недієздатною та встановлення опіки, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про визнання особи недієздатною та встановлення опіки.
Зазначена заява не відповідає вимогам, встановленим ст. 175, 294 ЦПК України, а тому є підстави для залишення її без руху відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України з метою усунення недоліків (відповідно до ст. 10 ЦПК України застосовується аналогія закону).
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи недієздатною.
Згідно з ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Відповідно до ч. 3 ст. 297 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи недієздатною мають бути викладені обставини, що свідчать про хронічний, стійкий психічний розлад, внаслідок чого особа не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.
З наведеного вбачається, що саме хронічний, стійкий психічний розлад є підставою для визнання фізичної особи недієздатною, якщо вона внаслідок цього не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.
За змістом ст. 1 Закону України «Про психіатричну допомогу» психічні розлади - розлади психічної діяльності, визнані такими згідно з чинною в Україні Міжнародною статистичною класифікацією хвороб, травм і причин смерті; тяжкий психічний розлад - розлад психічної діяльності (затьмарення свідомості, порушення сприйняття, мислення, волі, емоцій, інтелекту чи пам`яті), який позбавляє особу здатності адекватно усвідомлювати оточуючу дійсність, свій психічний стан і поведінку.
В обґрунтування заяви про визнання особи недієздатною та встановлення опіки заявник ОСОБА_1 вказує на потребу його батька ОСОБА_2 у постійному сторонньому догляді внаслідок хвороби.
Разом з тим, до заяви не додано належних доказів, які підтверджують наявність у ОСОБА_2 психічного розладу, внаслідок якого він не здатний усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, а також доказів поведінки ОСОБА_2 , яка не властива психічно здоровій людині.
Такими доказами можуть бути виписки з історії хвороби, видані лікувально-профілактичними закладами, показання свідків, які підтверджують вчинення особою дій, що не властиві психічно здоровій людині, та інше.
Кожна із обставин, якими заявник мотивує свої вимоги, має бути підтверджена відповідними доказами (ст. 83, ч. 5 ст. 177 ЦПК України).
Дана заява не містить посилання на відповідні докази щодо наявності у ОСОБА_2 у побуті ознак безпорадності, обумовлених саме психічним захворюванням.
Слід зазначити, що обмеження особи у здатності самостійно обслуговувати себе та потреба у сторонній допомозі, не свідчать самі по собі про наявність саме психічного розладу. Фізична хвороба є підставою для визнання особи інвалідом, надання такій особі постійного догляду, соціальних послуг відповідно до Закону України «Про соціальні послуги», але не є підставою для визнання фізичної особи недієздатною.
Заявником не зазначено правових підстав зазначення в якості заінтересованої особи Служби у справах дітей Вінницької районної державної адміністрації.
Заява не містить посилання на докази, що ОСОБА_2 не перебуває у зареєстрованому шлюбі станом на день звернення до суду із вказаною заявою.
Заявником не зазначено в заяві жодних відомостей та не надано доказів щодо існування у ОСОБА_2 інших дітей, які можуть здійснювати за ним догляд та їх позицію щодо визнання останнього недієздатним та призначення заявника опікуном.
У заяві відсутнє посилання на докази, що ОСОБА_1 здійснює за ОСОБА_2 постійний догляд протягом відповідного періоду.
Відповідно до ст. 300 ЦПК України суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.
Не зазначено правових підстав заявлення вимоги про призначення ОСОБА_1 опікуном відносно повнолітньої особи, оскільки з вказаними вимогами має звертатися з поданням орган опіки та піклування.
Окремо слід зазначити, що заявник заявив вимогу про призначення його опікуном відносно повнолітньої особи, при цьому не надає до заяви усіх необхідних документів, визначених вимогами п. 3 діючих Правил опіки та піклування на підтвердження можливості бути опікуном, зокрема, відсутній медичний висновок про те, що за станом здоров`я заявник може бути опікуном, характеристика (з місця роботи, місця проживання) заявника, акт обстеження матеріально-побутових умов проживання, відсутність судимості та притягнення до кримінальної відповідальності, тощо.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст. 175-177, 185, 294-297, 299 ЦПК України, -
У Х В А Л И В :
Заяву ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи Служби у справах дітей Вінницької районної державної адміністрації, ОСОБА_2 про визнання особи недієздатною та встановлення опіки - залишити без руху та надати заявнику строк для усунення вказаних недоліків п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху, про що повідомити заявника.
В разі невиконання вказаних недоліків, дана заява буде вважатися неподаною та повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: