ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про зупинення провадження у справі
06 липня 2026 року Луцьк Справа № 140/6962/26
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши в порядку письмового провадження з власної ініціативи питання про зупинення провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 з позовом:
про визнання протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 , які полягають у застосуванні з 29 січня 2020 року по 28 липня 2020 року та з 16 лютого 2021 року по 16 серпня 2021 року розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, при нарахуванні грошового забезпечення та інших виплат, нарахованих та виплачених у зв`язку із проходженням військової служби; зобов`язання Військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплату з 29 січня 2020 року по 28 липня 2020 року та з 16 лютого 2021 року по 16 серпня 2021 року грошового забезпечення та інших виплат, нарахованих та виплачених у зв`язку із проходженням військової служби, із застосуванням розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року та на 01 січня 2021 року відповідно, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44 (далі - Порядок №44), з урахуванням раніше виплачених сум;
визнання протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у застосуванні з 01 лютого 2022 року по 30 червня 2022 року розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, при нарахуванні грошового забезпечення та інших виплат, нарахованих та виплачених у зв`язку із проходженням військової служби; зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити перерахунок та виплату з 01 лютого 2022 року по 30 червня 2022 року грошового забезпечення та інших виплат, нарахованих та виплачених у зв`язку із проходженням військової служби, із застосуванням розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку №44, з урахуванням раніше виплачених сум;
визнання протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 , які полягають у застосуванні з 01 липня 2022 року, з 01 січня 2023 року, з 01 січня 2024 року розрахункової величини -прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, при нарахуванні грошового забезпечення, допомоги для оздоровлення, допомоги для вирішення соціально-побутових питань та інших виплат, нарахованих та виплачених у зв`язку із проходженням військової служби та звільненням із неї; зобов`язання Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату з 01 липня 2022 року по 31 грудня 2022 року, з 01 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року та з 01 січня 2024 року по 06 грудня 2024 року грошового забезпечення, допомоги для оздоровлення, допомоги для вирішення соціально-побутових питань та інших виплат, нарахованих та виплачених у зв`язку із проходженням військової служби та звільненням із неї, із застосуванням розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року, 01 січня 2023 року, 01 січня 2024 року відповідно, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку №44, з урахуванням раніше виплачених сум;
визнання протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо неврахування щомісячної додаткової винагороди, запровадженої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168, при обчисленні та виплати розміру компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки та додаткової відпустки, яка надається відповідно до пункту 12 частини першої статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; зобов`язання Військову частину НОМЕР_1 врахувати щомісячну додаткову винагороду, запроваджену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168, при обчисленні та виплаті розміру компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки та додаткової відпустки, яка надається відповідно до пункту 12 частини першої статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Позов обґрунтований тим, що позивач проходив військову службу та йому відповідачі з 29 січня 2020 року по 28 липня 2020 року, з 16 лютого 2021 року по 16 серпня 2021 року, з 01 лютого 2022 року по 06 грудня 2024 року з порушенням норм законодавства нараховували та виплачували грошове забезпечення (постійні та одноразові види), виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, обчислених із застосуванням розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року. Між тим постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», яким було внесено зміни до пункту 4 Постанови №704 в частині визначення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт. Позивач вважає, що з дня набрання вказаним судовим рішенням законної сили діє редакція пункту 4 Постанови №704, яка діяла до зазначених змін, й відповідач мав нараховувати та виплачувати грошове забезпечення виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених з розрахункової величини - розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом 1 січня календарного року виплати, на відповідний тарифний коефіцієнт. Також, на переконання позивача, не підлягає застосуванню пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2025 року №481 "Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. №103" (далі - Постанова №481), якою пункт 4 Постанови №704 викладено у новій редакції та встановлено розрахункову величину для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням - 1762,00 грн. Незаконність зазначеної норми Постанови №481 встановлена у судовому порядку.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 08 червня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
У відзиві на позовну заяву відповідачі - Військова частина НОМЕР_1 та Військова частина НОМЕР_2 позовні вимоги не визнали та просили відмовити у їх задоволенні. При цьому Військова частина НОМЕР_1 покликається на відсутність правових підстав для перерахунку та виплати позивачу грошового забезпечення в іншому розмірі, ніж обчисленого з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2018 року, - розрахункова величина для посадового окладу та окладу за військовим званням - не тільки за період з 01 липня 2022 року по 19 травня 2023 року, а й з 20 травня 2023 року (у зв`язку внесенням до пункту 4 Постанови №704 змін Постановою №481).
Перевіривши матеріали справи, з огляду на зміст доводів та аргументів сторін у заявах по суті спору, суд дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у цій справі, виходячи з таких мотивів.
Питання, яке підлягає вирішенню судом у цій справі, є наявність правових підстав для застосування пункту 4 Постанови №704 у редакції, чинній з 29 січня 2020 року, при обчисленні грошового забезпечення позивачу (основних та додаткових видів грошового забезпечення) з 29 січня 2020 року по 28 липня 2020 року, з 16 лютого 2021 року по 16 серпня 2021 року, з 01 лютого 2022 року по 06 грудня 2024 року.
При цьому пункт 4 Постанови №704 в редакції Постанови №481 (яка набрала чинності з 20 травня 2023 року і якою було визначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762,00 грн) залишався чинним до 18 червня 2025 року, коли постановою Шостого апеляційного адміністративного суду залишено без змін рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року, яким визнано протиправним та нечинним пункт 2 Постанови №481 стосовно внесення змін до пункту 4 Постанови №704.
Суд за даними Єдиного державного реєстру судових рішень встановив, що ухвалою Верховного Суду від 22 травня 2026 року передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду справу №240/401/26 (предметом спору у якій є питання правомірності застосування пункту 4 Постанови №704 у редакції, чинній з 29 січня 2020 року, при нарахуванні та виплаті позивачу з 29 січня 2020 року по 15 червня 2021 року та з 03 жовтня 2022 року по 10 грудня 2025 року основних та додаткових видів грошового забезпечення) з обґрунтуванням на необхідність вирішення окремих колізій правових норм та різну практику палат Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справах, пов`язаних зі скасуванням Постанови №481.
Мотивуючи необхідність передачі справи на розгляд Судової палати, колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 22 травня 2026 року зазначила, що колегії суддів судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав та судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду по-різному застосовують норми статті 7 та статті 265 КАС України в частині застосування положень Постанови №481 для обрахунку розміру грошового забезпечення військовослужбовців, з якого, в тому числі, проводиться обрахунок розміру пенсії колишніх військовослужбовців. Тому очевидною є необхідність формування єдиної правозастосовчої практики з означеного питання.
Ухвалою Верховного Суду від 26 червня 2026 року закінчено підготовку справи до касаційного розгляду та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження.
Правовідносини у справі у справі №140/6962/26 та у справі №240/401/26 є подібними в питанні застосування до спірних відносин положень Постанови №704 з урахуванням змін, внесених Постановою №481, окремі положення якої визнані нечинними та скасовані судовим рішенням, що набрало законної сили 18 червня 2025 року, та формування відповідних позицій Верховним Судом може вплинути на наслідки розгляду цієї справи.
За приписами частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 236 КАС України суд має право зупинити провадження у справі в разі: перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.
З огляду на наведене, з метою запобігання ухваленню рішення суду у цій справі всупереч правовій позиції, що буде сформована об`єднаною палатою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, та правильного вирішення цього спору, провадження у справі на підставі пункту 5 частини другої статті 236 КАС України необхідно зупинити до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції у справі №240/401/26.
Керуючись пунктом 5 частини другої статті 236, статтями 248, 256 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
Провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії зупинити до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції у справі №240/401/26.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня підписання ухвали суддею.
Суддя Ж.В. Каленюк