Судові рішення

Ухвала № 137998764 у справі № 140/8592/26 від 06.07.2026

Ухвала від 06.07.2026 в адміністративній справі № 140/8592/26 (категорія «Осіб, звільнених з публічної служби»). Суд: Волинський окружний адміністративний суд, суддя Андрусенко Оксана Орестівна.

Справа№ 140/8592/26
СудВолинський окружний адміністративний суд
СуддяАндрусенко Оксана Орестівна
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяОсіб, звільнених з публічної служби
Дата ухвалення06.07.2026
Надійшло до реєстру08.07.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/137998764

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Текст рішення

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про передачу адміністративної справи за підсудністю

06 липня 2026 року Луцьк Справа № 140/8592/26

Суддя Волинського окружного адміністративного суду Андрусенко О. О., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до Служби зовнішньої розвідки України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Служби зовнішньої розвідки України про визнання протиправними дій щодо відмови у виготовленні та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області довідки про розмір грошового забезпечення, розрахованого відповідно до вимог статей 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ), положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №704) із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3328,00 грн), встановленого законом на 01.01.2026 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до Постанови №704, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, які встановлені на 2026 рік, для проведення з 01.02.2026 перерахунку основного розміру пенсії та зобов`язання відповідача підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області довідку про розміри грошового забезпечення станом на 01.01.2026 у відповідності до вимог статей 43, 63 Закону №2262-ХІІ, положень Постанови №704 із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3328,00 грн), встановленого законом на 01.01.2026 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до Постанови №704, надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, в розмірах у відсотках, встановлених для відповідної категорії військовослужбовців за відповідною посадою, та обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів станом 2026 рік, для здійснення перерахунку пенсії з 01.02.2026.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Вирішуючи питання відкриття провадження у цій справі та з`ясовуючи, зокрема, чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності, суд зазначає наступне.

Глава 2 КАС України визначає правила віднесення справ до адміністративної юрисдикції, а також розмежовує предметну, інстанційну юрисдикцію та територіальну підсудність адміністративних справ.

При цьому територіальна підсудність - це сукупність правил, що визначають розмежування компетенції адміністративних судів одного рівня щодо розгляду адміністративних справ залежно від території, на яку поширюється їх діяльність.

Відповідно до частини першої статті 25 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об`єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Частиною другою статті 26 КАС України встановлено, що позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

З аналізу вищенаведених правових норм слідує, що КАС України встановлює декілька видів територіальної підсудності, в тому числі: загальну (залежно від місця проживання чи місцезнаходження відповідача) та альтернативну (за вибором позивача).

Отже, якщо предметом адміністративного позову є оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної особи, то позивач може застосувати альтернативну підсудність.

Таким чином, такий спір може бути розглянуто адміністративним судом за вибором позивача: за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) позивача або за місцезнаходженням відповідача.

При цьому варто зауважити, що частина перша статті 25 КАС України передбачає можливість вибору позивачем суду лише за зареєстрованим місцем проживання (перебування) фізичної особи-позивача, а не за фактичним.

Правовідносини щодо місця проживання фізичної особи в публічно-правовому розумінні регулюються Законом України від 11.12.2003 №1382-ІV« Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» (далі - Закон №1382-ІV) та Законом України 05.11.2021 №1871-IX «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» від (далі - Закон №1871-IX).

За змістом абзаців четвертого, п`ятого частини першої статті 3 Закону №1382-IV у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

місце перебування - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік;

місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.

Статтею 2 Закону №1871-IX визначено, що реєстрація місця проживання (перебування) особи - внесення за заявою про реєстрацію місця проживання (перебування), поданою особою в паперовій формі, до реєстру територіальної громади інформації про місце проживання (перебування) особи; декларування місця проживання особи - повідомлення особою органу реєстрації адреси свого місця проживання шляхом надання декларації про місце проживання в електронній формі з використанням Єдиного державного веб-порталу електронних послуг з подальшим внесенням такої інформації до реєстру територіальної громади.

Положеннями статті 4 Закону №1871-IX передбачено, що особа одночасно може мати лише одне задеклароване або одне зареєстроване місце проживання (перебування).

Статтею 5 Закону №1871-IX визначено, що громадянин України, який проживає на території України, а також іноземець чи особа без громадянства, який на законних підставах постійно або тимчасово проживає на території України, зобов`язані протягом 30 календарних днів після прибуття до нового місця проживання (перебування) задекларувати або зареєструвати його.

В абзаці першому пункту 9 Правил реєстрації місця проживання, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 №207 (чинна до 14.03.2022), встановлено, що відомості про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання вносяться до паспорта громадянина України, тимчасового посвідчення громадянина України, посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист (далі - документи, до яких вносяться відомості про місце проживання), а відомості про реєстрацію місця перебування - до довідки про звернення за захистом в Україні (документ, до якого вносяться відомості про місце перебування) шляхом проставлення в них відповідного штампа реєстрації місця проживання/перебування особи за формою згідно з додатком 1.

Порядком декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2022 №265, який набрав чинності 14.03.2022, установлено, що особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/ реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого/ зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції. Положення абзацу першого цього пункту не поширюються на осіб, адреса задекларованого/ зареєстрованого місця проживання (перебування) яких знаходиться на територіях, на яких ведуться бойові дії, або тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції, для яких не визначена дата завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації. Така особа може задекларувати/ зареєструвати місце свого проживання без зняття з реєстрації місця свого попереднього проживання (пункт 4).

У позовній заяві позивач вказав місце проживання: АДРЕСА_1 . Однак матеріали справи не містять документального підтвердження зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання (перебування, знаходження) позивача на території Волинської області.

В той же час, відповідно до відповіді №2985434 від 06.07.2026 з Єдиного державного демографічного реєстру - позивач ОСОБА_1 з 03.09.2021 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Суд наголошує, що положення частини першої статті 25 КАС України імперативно встановлюють, що визначення територіальної юрисдикції (підсудності) здійснюється з урахуванням зареєстрованого місця проживання або перебування фізичної особи сторони у справі, якщо інше не передбачено законом.

Зазначена вимога процесуального закону унеможливлює зловживання процесуальними правами при визначенні підсудності.

З огляду на викладене використання для встановлення конкретного суду за визначеною територіальною підсудністю фактичної адреси проживання позивача матиме наслідком невизначеність при вчиненні окремих процесуальних дій, адже фактичне місце проживання може змінюватись чи не щодня. Крім того, особа може мати більше ніж одне фактичне місце проживання, але зареєстроване може бути лише одне місце проживання.

Вказана позиція узгоджується з правовими висновками у постанові Верховного Суду від 24.06.2024 у справі №554/7669/21, що враховується при вирішенні питання визначення територіальної юрисдикції (підсудності) цього позову.

Місцезнаходженням відповідача Служби зовнішньої розвідки України є місто Київ, вулиця Нагірна, 24/1.

Тобто, за матеріалами адміністративної справи ні позивач, ні відповідач не зареєстровані у встановленому законом порядку у Волинській області, а тому ця справа територіально не підсудна Волинському окружному адміністративному суду.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Відповідно до частин шостої, восьмої статті 29 КАС України питання про передачу адміністративної справи, крім випадку, визначеного пунктами 4-6 частини першої цієї статті, суд вирішує ухвалою. Ухвалу про передачу адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого може бути оскаржено.

Передача адміністративної справи з одного суду до іншого на підставі відповідної ухвали, яка підлягає оскарженню, здійснюється не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.

Таким чином, оскільки ця справа територіально не підсудна Волинському окружному адміністративному суду, то її необхідно передати за підсудністю на розгляд до іншого адміністративного суду - до Київського окружного адміністративного суду, тобто за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання позивача та місцем знаходження відповідача.

Керуючись статтями 25, 29, 171,248, 256 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Передати адміністративну справу №140/8592/26 за позовом ОСОБА_1 до Служби зовнішньої розвідки України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії на розгляд Київського окружного адміністративного суду (01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя О. О. Андрусенко

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
20.08.2026 Ухвала № 139119640 Київський окружний адміністративний суд