ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
07 липня 2026 року м. Ужгород № 260/3881/26
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі: головуючої - судді Маєцької Н.Д., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_2 , в якому просить: 1) Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо невиплати ОСОБА_1 «індексації-різниці» грошового забезпечення, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу у розмірі 4075,49 грн. в місяць за період подальшого проходження служби з 23.06.2019 року по 28.11.2023 року за кодом економічної класифікації видатків 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців»; 2) Зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 «індексацію-різницю» грошового забезпечення, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу у розмірі 4075,49 грн. в місяць за період за період подальшого проходження служби з 23.06.2019 року по 28.11.2023 року за кодом економічної класифікації видатків 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців».
08 червня 2026 року ухвалою судді Закарпатського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі наявних у ній матеріалів.
Представник відповідача надав до суду клопотання про залишення без розгляду позовних вимог за період з 19.07.2022 року по 28.11.2023 року, у зв`язку із пропуском строку звернення до суду.
Ухвалою суду від 25 червня 2025 року позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
06 липня 2025 року до суду надійшло клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду.
Клопотання обґрунтоване тим, що позивач на момент виключення зі списків особового складу - 28.11.2023 року перебував у зоні проведення бойових дій, виконуючи завдання за призначенням за відповідним напрямком військової частини НОМЕР_2 . Після виключення зі списків особового складу позивач 30.11.2023 року прибув у інше місце проведення бойових дій, де виконував завдання за призначенням за відповідним напрямком військової частини НОМЕР_4 , де фактично знаходиться дотепер.
06 липня 2026 року до суду надійшли заперечення відповідача на заяву про поновлення строку звернення до суду.
Розглянувши клопотання про поновлення строку звернення до суду, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Строки звернення до суду у справах щодо недотримання законодавства про оплату праці встановлені статтею 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).
Враховуючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов`язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п`ятою статті 122 КАС України.
Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 13.05.2019 у справі №524/39/15-а, від 03.08.2023 у справі №280/6779/22 та рішенні Верховного Суду від 06.04.2023 у справі №260/3564/22.
Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 №2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 01.07.2022 №2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції: «Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.».
Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати.
Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Зі змісту заявлених позовних вимог вбачається, що позовні вимоги стосуються періоду з 26.06.2019 року по 28.11.2023 року.
Таким чином, частина позовних вимог стосується періоду з 23.06.2019 по 18.07.2022 коли Кодекс законів про працю України не встановлював жодних строкових обмежень для звернення працівника до суду з вимогою про стягнення належної йому заробітної плати.
В той же час, щодо позовних вимог, які стосуються періоду з 19.07.2022 по 28.11.2023, то суд зазначає, що після 19 липня 2022 року стаття 233 КЗпП України передбачає 3-х місячний строк на звернення до суду, з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
З матеріалів справи вбачається, що позивача, згідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 28.11.2023 року №261 звільнено з військової служби та виключено зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення, з 28.11.2023.
Відповідно до пункту першого глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2023 року №383 «Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 року №338 і постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року №1236» дію карантину через COVID-19 продовжено до 30 червня 2023 року.
Отже, запровадження на території України карантину є безумовною підставою для продовження строків, визначених статтею 233 КЗпП України, на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» відмінено з 30 червня 2023 року на всій території України карантин.
У постанові від 21.03.2025 у справі № 460/21394/23 Судова палата з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду сформувала єдиний підхід до застосування статті 233 КЗпП України в частині строку звернення до суду з вимогами про стягнення заробітної плати.
Зокрема, Судова палата сформулювала позицію, що якщо мають місце тривалі правові відносини, які виникли під час дії статті 233 КЗпП України, у редакції, що була чинною до 19 липня 2022 року, та були припинені на момент чинності дії статті 233 КЗпП України, в редакції Закону № 2352-IX, то у такому випадку правове регулювання здійснюється таким чином: правовідносини, які мають місце у період до 19 липня 2022 року підлягають правовому регулюванню згідно з положенням статті 233 КЗпП України (у попередній редакції); у період з 19 липня 2022 року підлягають застосуванню норми статті 233 КЗпП України (у редакції Закону № 2352-IX).
З урахуванням пункту 1 глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України та постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651, відлік тримісячного строку звернення до суду зі спорами, визначеними статтею 233 КЗпП України, почався 1 липня 2023 року.
З огляду на вищенаведене, строк звернення до суду відносно періоду виплати грошового забезпечення з 19.07.2022 року по 28.11.2023 року становить три місяці з моменту, коли особа (позивач) дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.
Згідно з пунктом 10 розділу І Інструкції №623 виплата грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу здійснюється щомісяця у період із 20 по 25 число.
Таким чином, грошове забезпечення є щомісячною виплатою, розмір якої є відомим отримувачу. Це надає останньому реальну можливість проявити зацікавленість та здійснити активні дії з метою отримання відомостей про нормативно-правові акти, на підставі яких проведено розрахунок грошового забезпечення.
Суд зазначає, що позивач, проходячи військову службу та отримуючи щомісячне грошове забезпечення, мав об`єктивну можливість контролювати правильність та повноту його виплати, а після виключення зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 28.11.2023 року мав можливість перевірити проведений із ним остаточний розрахунок та, у разі незгоди з розміром виплачених сум, звернутися до суду у встановлений законом строк.
Водночас, із цією позовною заявою позивач звернувся до адміністративного суду лише 03.06.2026, тобто з пропуском встановленого строку.
Як вбачається із заяви про поновлення строку звернення до суду та доданої до неї довідки, позивач зазначає, що на момент виключення зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 28.11.2023 року перебував у районі проведення бойових дій, а після виключення зі списків особового складу 30.11.2023 року прибув до іншого місця проведення бойових дій, де продовжив виконання завдань за призначенням у складі військової частини НОМЕР_4 .
Суд враховує зазначені обставини та не ставить під сумнів факт проходження позивачем військової служби в умовах воєнного стану та виконання ним завдань, пов`язаних із забезпеченням оборони України.
Також суд враховує, що Верховний Суд у постанові від 29.11.2024 у справі №120/359/24 вказав, що проходження особою військової служби, призваною по мобілізації до Збройних Сил України, за певних обставин може бути підставою для поновлення строку звернення до суду, зокрема у випадку обмеження доступу до правової допомоги, перебування у віддалених або небезпечних місцях, виконання завдань, які фактично унеможливлюють своєчасне звернення до суду.
В той же час, сам факт введення воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості звернення до суду саме позивачем у встановлені строки, у зв`язку із запровадження такого, не може безумовно вважатись поважною причиною для безумовного поновлення цих строків.
З наданої позивачем довідки про участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, вбачається, що позивач у певні періоди дійсно перебував у районах виконання завдань за призначенням. Разом із тим, зазначена довідка містить відомості про окремі періоди безпосередньої участі позивача у таких заходах, між якими наявні проміжки часу, щодо яких доказів перебування позивача у районах виконання завдань за призначенням або існування інших обставин, що об`єктивно перешкоджали зверненню до суду, матеріали справи не містять.
Суд враховує, що перебування військовослужбовця у складі сил оборони та виконання ним завдань за призначенням може ускладнювати своєчасне звернення до суду, однак для поновлення строку необхідним є встановлення конкретних обставин, які перебували у прямому причинному зв`язку з неможливістю подання позову у визначений законом строк. Таких обставин позивачем не наведено та належними доказами не підтверджено.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позивач пропустив строк звернення до суду із частиною позовних вимог за період з 19.07.2022 по 28.11.2023., не навівши при цьому поважних та об`єктивних причин пропуску вказаного строку.
Крім того, суд враховує, що ухвалою суду від 25 червня 2026 року позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк п`ять днів з дня отримання ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
Як вбачається з матеріалів справи, зазначена ухвала була доставлена до електронного кабінету позивача та його представника 25 червня 2026 року о 16:13 год., що підтверджується довідками про доставку електронного листа.
Разом із тим, заяву про поновлення строку звернення до суду позивач подав лише 03 липня 2026 року, тобто після закінчення встановленого судом строку для усунення недоліків позовної заяви. При цьому клопотання про поновлення строку для подання такої заяви позивачем не заявлялося, причини пропуску зазначеного процесуального строку не наведено та доказів на їх підтвердження не подано.
Згідно з положеннями п.8 ч.1 ст.240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовну заяву в частині позовних вимог про нарахування та виплату індексації-різниці грошового забезпечення за період з 19.07.2022 по 28.11.2023, слід залишити без розгляду, у зв`язку з пропуском строків звернення до суду.
Відповідно до частини чотирнадцятої статті 171 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
При цьому, позовні вимоги що стосуються періоду нарахування та виплати індексації-різниці грошового забезпечення за період 23.06.2019 року по 18.07.2022 року підлягають розгляду судом, та в цій частині розгляд справи необхідно продовжити.
На підставі наведеного та керуючись статтями 171, 248 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) в частині вимог про визнання протиправними дій та зобов`язання здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 «індексацію-різницю» грошового забезпечення, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу у розмірі 4075,49 грн. в місяць за період подальшого проходження служби за кодом економічної класифікації видатків 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців» за період з 19.07.2022 року по 28.11.2023 року - залишити без розгляду.
Розгляд адміністративної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними дій та зобов`язання здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 «індексацію-різницю» грошового забезпечення, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу у розмірі 4075,49 грн. в місяць за період подальшого проходження служби за кодом економічної класифікації видатків 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців» за період з 23.06.2019 року по 18.07.2022- продовжити.
Ухвала в частині залишення позовної заяви без розгляду набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями). Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено скорочену (вступну та резолютивну частини) ухвалу суду, або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Н.Д. Маєцька