КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про повернення позовної заяви
07 липня 2026 року м. Київ № 320/20803/26
Суддя Київського окружного адміністративного суду Білоус А.Ю., розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 «Про призов до Збройних Сил України» №32/2МГ від 01.02.2026, в частині, що стосується ОСОБА_1 для проходження військової служби за мобілізацією до військової частини;
- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 прийняти рішення про надання ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абзацу 2 частини 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.06.2026 залишено позовну заяву без руху та надано строк для усунення недоліків шляхом надання заяви про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням поважності причин та наданням відповідних доказів або обґрунтовану заяву про дотримання строків звернення до суду з наданням відповідних доказів.
На виконання вимог ухвали суду позивачем було подано заяву про поновлення строку на звернення до суду.
Щодо пропуску строку звернення до суду, позивач зазначає, що не мав можливості звернутися до суду у зв`язку з тим, що під час навчання, а також служби у нього зламався мобільний телефон, тому не мав змоги купити техніку «у полі», без інфраструктури навколо, також не мав доступу до спілкування з рідними та своїм представником, тобто мав перешкоди та технічні обставини, що унеможливлювали захист його прав. Просив врахувати Наказ Голови Верховного Суду від 04.03.2022, оскільки запровадження воєнного стану на певній території є поважною причиною для поновлення процесуальних строків.
Розглянувши заяву про поновлення строку звернення до суду, суд виходить з наступного.
За визначенням, що міститься у пункті 17 частини першої статті 4 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Згідно з частиною першою статті 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Положеннями частини другої статті 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Водночас відповідно до частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк (частина п`ята статті 122 КАС України).
Ураховуючи, що військова служба є різновидом публічної служби, а спірні правовідносини виникли щодо прийняття позивача на публічну службу, а тому з огляду на частину п`яту статті 122 КАС України застосуванню у цій справі підлягає місячний строк для звернення до суду.
Згідно з частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Позивач оскаржує наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 «Про призов до Збройних Сил України» №32/2МГ від 01.02.2026, однак до суду з позовною заявою позивач звернувся 10.05.2026, тобто з пропуском місячного строку.
Суд зазначає, що доводи позивача про неможливість зв`язатися з рідними та представником у зв`язку з несправністю (зламаним) мобільного телефону не можуть бути підставою для поновлення строку звернення до суду, оскільки на підтвердження зазначених обставин позивачем жодних доказів не надано.
Згідно зі ст. 1 Закону України від 12 травня 2015 року № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» (далі - Закон № 389-VIII) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Частинами 1 та 4 ст. 26 Закону № 389-VIII встановлено, що правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.
У період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, судів, органів прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, розвідувальних органів та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність (частина перша статті 10 Закону № 389-VIII).
Стосовно посилання на воєнний стан в Україні, суд зазначає, що згідно з висновками Верховного Суду у постанові від 29.09.2022 у справі № 500/1912/22 сам факт запровадження воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості звернення до суду саме позивачем у встановлені строки, у зв`язку із запровадження такого, не може безумовно вважатись поважною причиною для безумовного поновлення цих строків.
У постанові від 08.12.2022 по справі № 990/102/22 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
За усталеною практикою Верховного Суду введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є безумовною підставою для поновлення процесуального строку, а тому це питання має вирішуватися в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві та обставин, які існували та об`єктивно перешкоджали вчиненню процесуальних дій.
Аналогічні правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2022 у справі № 990/115/22 та постанові Верховного Суду від 11.06.2026 у справі № 160/33334/25.
Суд зазначає, що при оцінці поважності причин пропуску процесуального строку з причини введення воєнного стану в Україні додатково слід брати до уваги, зокрема: територіальне місцезнаходження суду, порядок його функціонування; місце проживання (місцезнаходження) заявника; ведення на відповідній території бойових дій або розташування у безпосередній близькості до такої території, посилення ракетних обстрілів у відповідний проміжок часу, що об`єктивно створювало реальну небезпеку для життя учасників процесу; тривалість самого процесуального строку та час, який минув із дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали конкретній особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини.
Наведена правова позиція також викладена Верховним Судом в постанові від 16.02.2023 у справі № 640/4426/22.
Ураховуючи те, що перебіг процесуального строку на звернення до суду з позовом у цій справі припав на період повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України, ця обставина могла унеможливити дотримання такого строку позивачем за умови надання ним до суду належних доказів того, як саме введення воєнного стану обумовило пропуск строку на звернення до суду з позовом, та могла б бути визнаною поважною причиною для поновлення процесуального строку.
Суд зазначає, що поновлення пропущеного процесуального строку здійснюється судом, якщо такий пропуск чи неможливість вчинення відповідної процесуальної дії зумовлена саме обмеженнями, впровадженими у зв`язку з воєнним станом. Однак, позивачем не доведено причинного зв`язку між повномасштабним вторгненням російської федерації, триваючими бойовими діями та тривалим зволіканням зі зверненням до суду з позовом.
При цьому, для поновлення строку недостатньо лише посилання на наявність таких обмежень. Необхідним є наведення конкретних обставин та надання заявником відповідних доказів на підтвердження їх існування, а також доведення їх впливу на своєчасність реалізації ним своїх прав.
Позивач, посилаючись на обставини, які перешкоджали своєчасному зверненню до суду, не вказав час, коли останні перестали існувати, тобто у зв`язку з чим у позивача з`явилась можливість звернутись до суду з позовом саме 10.05.2026 (зареєстровано 15.05.2026), оскільки на день звернення до суду воєнний стан не було скасовано, а позивач не пояснив, які саме обставини, що перешкоджали зверненню до суду, припинили існувати саме на момент подання позову.
Позивачем не доведено та не підтверджено доказами, що саме через зазначені ним обставини, що виникли внаслідок введення воєнного стану на території України, останній був позбавлений можливості дотриматись строку, передбаченого КАС України.
З урахуванням викладеного, на думку суду, позивачем не наведено поважних причин пропуску строку звернення до суду.
Суд також враховує, що позивач, оскаржуючи наказ про призов на військову службу за мобілізацією, не навів обставин та не надав доказів того, що про існування оскаржуваного наказу або про його застосування до нього він дізнався пізніше дати фактичного призову чи початку проходження військової служби.
Навпаки, зі змісту заяви про поновлення строку вбачається, що позивач пов`язує неможливість звернення до суду саме з перебуванням на навчанні та службі, що свідчить про обізнаність із фактом реалізації спірного наказу.
За таких обставин позивач повинен був звернутися до суду в межах місячного строку або довести наявність об`єктивних і документально підтверджених перешкод, які унеможливили звернення до суду протягом цього строку.
Саме по собі проходження військової служби не свідчить про об`єктивну неможливість звернення до суду, якщо позивач не довів, що умови проходження служби у конкретний період фактично позбавляли його можливості подати позов особисто, через представника, засобами поштового зв`язку або через підсистему "Електронний суд".
Відповідно до частин першої, другої статті 123 КАС України в разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
За таких обставин, враховуючи пропуск встановленого законом місячного строку звернення до суду з даним позовом та відсутність обґрунтованих причин пропуску такого строку, суд дійшов висновку про наявність підстав для застосування процесуальних наслідків, передбачених пунктом 9 частини четвертої статті 169 КАС України, а саме повернення позовної заяви.
Керуючись статтею 123, пунктом 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду відмовити.
Повернути позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Білоус А.Ю.