Судові рішення

Ухвала № 138003753 у справі № 159/1300/26 від 07.07.2026

Ухвала від 07.07.2026 у цивільній справі № 159/1300/26 (категорія «Споживчого кредиту»). Суд: Волинський апеляційний суд, суддя Киця С. I.

Справа№ 159/1300/26
СудВолинський апеляційний суд
СуддяКиця С. I.
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяСпоживчого кредиту
Дата ухвалення07.07.2026
Надійшло до реєстру08.07.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/138003753

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

Справа № 159/1300/26 Провадження №22-ц/802/1085/26 Головуючий у 1 інстанції: Денисюк Т. В.

Доповідач: Киця С. I.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

07 липня 2026 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Киці С. І., вивчивши апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 на рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 08 червня 2026 року в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 08 червня 2026 року позов задоволено частково. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» заборгованість за договором № 4807079 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 12.07.2024 в розмірі 13800 (тринадцять тисяч вісімсот) гривень, з них: 3000 гривень - тіло кредиту, 10800 гривень - заборгованість за нарахованими процентами. В решті позову відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» 1775 (одну тисячу сімсот сімдесят п`ять) гривень сплаченого судового зборута 3600 (три тисячі шістсот) гривень витрат на правничу допомогу.

Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Подана апеляційна скарга не може бути прийнята апеляційним судом до розгляду та вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, з огляду на наступне.

Пунктом 3 частини четвертої статті 356 ЦПК України встановлено, що до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказував на звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги посилаючись на частину третю статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» та вважає, що в цих правовідносинах він виступає як споживач, а тому підлягає звільненню від сплати судового збору.

Згідно із статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до змісту статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод судові процедури повинні бути справедливими для всіх учасників процесу.

Законом України «Про судовий збір» визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним.

Крім цього, суд зазначає, що відповідно до частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Згідно зі статтею 21 Закону України «Про захист прав споживачів» крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов`язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо: 1) при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції; 2) при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення; 3) при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав`язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору; 4) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач; 5) будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію; 6) споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою; 7) ціну продукції визначено неналежним чином; 8) документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.

Таким чином, вказаний закон чітко розмежовує, що від сплати судового збору звільняються споживачі - позивачі і лише у поданих ними позовах, що стосуються порушення їхніх прав як споживачів.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 160/15864/20 (провадження № 11-177апп21) зазначено, що ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» підтверджує можливість судового захисту прав споживачів, передбачених законодавством, і встановлює певні особливості судового захисту їх прав, однією з яких є звільнення споживачів від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав. Врегулювання сплати судового збору положенням зазначеної норми права є спеціальним щодо положень ст. 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки остання загалом врегульовує питання звільнення різних суб`єктів звернення до суду від сплати судового збору за різні процесуальні дії (об`єкти сплати судового збору) в судах усіх інстанцій.

Таким чином, споживачі звільняються від сплати судового збору на всіх стадіях цивільного процесу у випадку, якщо вони є позивачами і звертаються до суду із позовами про захист прав споживачів.

Оскільки ОСОБА_1 є відповідачем у справі про стягнення заборгованості за кредитним договором, тому ні предмет цього спору, ні сам заявник не можуть підпадати під дію Закону України «Про захист прав споживачів», тому відсутні підстави для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

З огляду на вказане, можна зробити висновок про те, що належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справи та інтересами заявника щодо можливості звернення до суду апеляційної інстанції (за умови виконання вимог закону щодо оплати апеляційної скарги судовим збором) у цій справі дотриманий.

Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Позивач звернувся з позовом до суду у цій справі в 2026 році, який містить вимогу майнового характеру про стягнення заборгованості у розмірі 20700,00 грн.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2026 року становив 3 328,00 грн (стаття 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2026 рік»).

За подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 08 червня 2026 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» 1775,00 гривень сплаченого судового збору

Таким чином, за апеляційну скаргу ОСОБА_2 повинен сплатити 2662,50 грн судового збору 1775,00 грн х 150%) за наступними реквізитами:

отримувач коштів ГУК у Волин.обл/ м.Луцьк/22030101;

код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38009371;

банк отримувача Казначейство України (ЕАП);

код банку отримувача (МФО) 899998

рахунок отримувача [рахунок приховано];

призначення платежу:*; 101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8) або реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) чи серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір, за позовом (назва установи, організації чи ПІБ позивача), на рішення суду від 08.06.2026 року (дата оскаржуваного рішення), по справі № 159/1300/26 (номер справи), Волинський апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).

За ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (2662,50 грн х 0,8 = 2130,00 грн).

На підтвердження сплати судового збору до Волинського апеляційного суду необхідно надати оригінал квитанції про його оплату, у порядку, встановленому ст. 355 ЦПК України, або ж надати документи, які дають підстави для звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частинами другою, третьою, шостою статті 357 ЦПК України встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 ЦПК України і апеляційна скарга ухвалою залишається без руху для усунення недоліків у встановлений судом строк. Якщо заявник відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, скарга вважається поданою в день первісного її подання до суду, в разі не усунення недоліків скарга вважається неподаною та повертається.

Керуючись статтями 185, 357 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 на рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 08 червня 2026 року в цій справі залишити без руху, надавши строк десять днів з дня вручення копії ухвали для усунення вказаних недоліків, - сплати судового збору.

У разі невиконання вимоги суду у зазначений строк апеляційна скарга буде визнана неподаною та повернута особі, яка її подала.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
17.09.2026 Постанова № 139829568 Волинський апеляційний суд
03.09.2026 Ухвала № 139465247 Волинський апеляційний суд
20.07.2026 Ухвала № 138329665 Волинський апеляційний суд
19.06.2026 Рішення № 137579233 Ковельський міськрайонний суд Волинської області
08.06.2026 Рішення № 137245506 Ковельський міськрайонний суд Волинської області
07.05.2026 Ухвала № 136376768 без тексту Ковельський міськрайонний суд Волинської області
06.04.2026 Ухвала № 135540702 без тексту Ковельський міськрайонний суд Волинської області
10.03.2026 Ухвала № 134708133 без тексту Ковельський міськрайонний суд Волинської області