07.07.2026
ЄУН 761/41194/25
Провадження №2/337/2388/2026
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
07 липня 2026 року Хортицький районний суд міста Запоріжжя в складі:
головуючого судді Сидорової М.В.,
за участю секретаря Коваленко В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної в результаті ДТП,
ВСТАНОВИВ:
29.09.2025 ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з вказаним позовом, мотивуючи його тим, що 17.11.2024 мало місце ДТП, в якій було пошкоджено належний йому автомобіль «Ауді», реєстраційний номер НОМЕР_1 . ДТП сталося з вини відповідача ОСОБА_2 , який керував автомобілем «Форд», реєстраційний номер НОМЕР_2 , що підтверджено постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 26.12.2024 у справі №761/46883/24. Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Форд», реєстраційний номер НОМЕР_2 - відповідача ОСОБА_2 на момент ДТП була застрахована в МТСБУ відповідно до полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності №3493168. За результатами розгляду страхового випадку МТСБУ здійснило поззивачу виплату страхового відшкодування в розмірі 48245,23 грн. Разом з тим, вартість відновлювального ремонту його ТЗ становить 69000,00 грн. Такий розмір матеріального збитку, який спричинено йому в результаті ДТП з вини відповідача, перевищує виплачений йому МТСБУ розмір страхового відшкодування, у зв`язку з чим з відповідача на його користь підлягає стягненню різниця між фактичним розміром шкоди та отриманим страховим відшкодуванням, що становить 20754,77 грн (69000,00 грн - 48245,23 грн). Крім того, внаслідок ДТП з вини відповідача ОСОБА_2 йому спричинена моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях, які він зазнав у зв`язку з ушкодженням свого ТЗ внаслідок ДТП. З цього приводу він хвилювався та відчував нервове напруження, ДТП призвело до суттєвої зміни його життєвих обставин, він позбавився засобу пересування, вимушений був докладати додаткових зусиль для організації свого життя. Моральну шкоду оцінює в 4000,00 грн.
Просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 20754,77 грн, в рахунок відшкодування моральної шкоди 4 000,00 грн.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 15.10.2025 вказану позовну заяву ОСОБА_1 направлено за підсудністю до Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області.
Ухвалою судді Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18.02.2026 матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної в результаті ДТП передано за підсудністю до Хортицького районного суду м. Запоріжжя
07.05.2026 матеріали вказаної позовної заяви надійшли до Хортицького районного суду м. Запоріжжя.
Ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 11.05.2026 вказаний позов було залишено без руху, а позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви.
18.05.2026 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви разом з квитанцією про сплату судового збору.
Ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 19.05.2026 у цивільній справі за вказаним позовом відкрито спрощене позовне провадження та призначено судове засідання з викликом сторін.
Позивач в судове засідання не прибув, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, клопотань про відкладання судового розгляду та заперечень проти ухвалення заочного рішення від нього не надходило.
Відповідач в судове засідання не прибув, про час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, зокрема, шляхом публікації оголошення про виклик на веб-сайті судової влади та направлення судового виклику за останнім відомим місцем проживання. Відзиву на позов або зустрічного позову не подав.
Вирішуючи питання щодо можливості проведення судового розгляду у відсутність сторін, суд враховує постанову Верховного Суду від 29.04.2020 у справі № 348/1116/16-ц, в якій зазначено, що якщо сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.
З огляду на вказане, враховуючи обізнаність учасників справи про дату, час та місце розгляду справи, створення судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність сторін, в т.ч. у відсутність відповідача на підставі ст.280 ЦПК України в заочному порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу звукозаписувальними технічними засобами не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до такого.
Відповідно до ст. 15,16 ЦК України, ст.4,5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ст. 12,13,81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку з знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).
Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з ч.1 ст.1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Згідно з ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Відповідно до ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно зі ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
При цьому, відповідно до вимог Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01 липня 2004 року № 1961-IV (у редакції на час вчинення ДТП)) власники наземних транспортних засобів зобов`язані застрахувати свою цивільно-правову відповідальність з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
Відповідно до ст.6 Закону № 1961-IV страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.
У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи (п.22.1 ст.22 Закону № 1961-IV ).
Згідно з ст.28 Закону № 1961-IV шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана, зокрема, із пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.
Відповідно до п.36.1 ст.36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, уразі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку.
Відповідно до п.36.2 ст.36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» виплата страхового відшкодування здійснюється протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у ст.35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніше як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування.
При цьому відповідно до п. 22.1. ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Суд встановив, що 17.11.2024 о 00:00 год. у місті Києві на площі Вокзальна, 1, ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Форд», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , не вибрав безпечної дистанції та здійснив зіткнення з автомобілем «Ауді», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який рухався попереду, чим порушив п.12.1 ПДР.
Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 26.12.2024 у справі №761/46883/24, яка набрала законної сили 07.01.2025, винуватим в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, за вищевказаним фактом ДТП, визнано відповідача ОСОБА_2 .
Відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Отже, обставини, встановлені постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 26.12.2024, зокрема, чи мало місце ДТП та чи вчинено воно з вини відповідача ОСОБА_2 , не підлягають доказуванню при розгляді даної справи, яка стосується цивільно-правової відповідальності за наслідки цих дій.
Також з матеріалів справи, зокрема, схеми місця ДТП, вбачається, що на момент ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_2 була застрахована відповідно до полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності №3493168 в МТСБУ.
Також встановлено, що на момент ДТП автомобіль «Ауді», р.н. НОМЕР_1 , 2015 р.в., чорного кольору, був зареєстрований на праві власності за позивачем ОСОБА_1 .
Згідно з нарядом-замовленням №ФО-К-79158 від 13.12.2024 вартість відновлювального ремонту пошкодженого в ДТП автомобіля «Ауді», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_1 , дорівнює 69000 грн.
Згідно з повідомленням МТСБУ у справі: 110820, МТСБУ прийнято рішення про виплату ОСОБА_1 відшкодування шкоди розмірі 48 245,23 грн. в межах ліміту відповідальності.
З`ясувавши повно, всебічно та об`єктивно усі обставини даної справи, дослідивши надані сторонами докази на їх підтвердження з точки зору їх належності, допустимості, достатності та взаємозв`язку, проаналізувавши вищевикладені вимоги діючого законодавства, суд вважає встановленим та доведеним, що ДТП, в якому було пошкоджено належний позивачу ОСОБА_1 автомобіль, у зв`язку з чим він зазнав матеріальної шкоди, сталося з вини відповідача ОСОБА_2 , що підтверджено постановою суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, і відповідно не підлягає доведенню при розгляді цієї справи, яка стосується цивільно-правових наслідків цих дій.
Відповідно до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за зверненням позивача виплатилопозивачу страхове відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 48 245,23 грн.
В межах цієї справи позивач вимагає стягнення з відповідача різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою на підставі ст.1194 ЦК України, виходячи з фактичного розміру шкоди, визначеного у наряді-замовленні від 13.12.2024.
За таких обставин суд прийшов до висновку, що у даному випадку пред`явлення вимоги про відшкодування шкоди безпосередньо до винуватця ДТП згідно з ст.1194 ЦК України є правомірним, оскільки фактичний розмір майнової шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Таким чином суд прийшов до висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути різницю між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою, що становить 20754,77 грн, тим самим задовольнивши позовні вимоги в цій частині повністю.
Ухвалюючи рішення в частині позовних вимог про стягнення моральної шкоди, суд виходить з такого.
Згідно з ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.
Згідно з ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадку, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
Оцінивши обставини справи та надані докази, суд вважає встановленим та доведеним, що протиправними діями відповідача ОСОБА_2 позивачу ОСОБА_1 спричинена моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях, яких він зазнав у зв`язку із пошкодженням належного йому ТЗ.
Факт пошкодження належного позивачу автомобіля знайшов своє повне та достовірне підтвердження в ході судового розгляду. Цей факт відповідачем не спростований.
Вирішуючи справу в межах заявлених вимог та на підставі наданих доказів, суд вважає, що обов`язок відшкодувати позивачу моральну шкоду, спричинену внаслідок ДТП, слід покласти саме на відповідача, з вини якого сталося ДТП.
Визначаючи розмір моральної шкоди, суд відповідно до ст.23 ЦК України враховує характер правопорушення - дорожня-транспортна пригода, яка сталася внаслідок порушення відповідачем правил дорожнього руху і таке порушення суд вважає грубим, глибину моральних страждань позивача. Внаслідок ДТП було істотно пошкоджено автомобіль позивача і він на певний час був позбавлений засобу пересування. Ці обставини викликали у позивача відповідний психоемоційний дискомфорт, вона відчував напругу та дискомфорт, хвилювався та нервував.
Суд вважає, що через протиправну поведінку відповідача порушився звичний спосіб життя позивача та він вимушений був докладати додаткових зусиль для його організації.
Визначаючи розмір моральної шкоди, суд також виходить з того, що не може бути точних критеріїв майнового виразу фізичного і душевного болю, спокою. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз і його визначення не піддається математичним формулам. Крім того, розмір моральної шкоди не залежить від розміру майнової шкоди.
Тому, виходячи з вищевказаних обставин, принципу розумності, виваженості і справедливості, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду в сумі 4 000,00 грн, задовольнивши позовні вимоги в цій частині повністю.
При цьому, суд враховує, що відповідач обґрунтованих заперечень проти позову не подав, в судове засідання не прибув і жодним чином позовні вимоги не спростував.
Відповідно до ст.141 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача понесені нею витрати по сплаті судового збору у сумі 1331,20 грн.
Керуючись ст.2,4,5,12,13,76-82,89,141,258,263-265, 280-286 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 - задовольнити повністю.
Стягнути ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКППНОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_2 , в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 20754,77 грн, в рахунок відшкодування моральної шкоди 4 000,00 грн, судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1331,20 грн, усього 26 085 (двадцять шість тисяч вісімдесят п`ять) гривень 97 копійок
Рішення суду може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя М.В.Сидорова