Справа № 357/13685/25
Провадження № 2-п/357/53/26
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 липня 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Ярмола О. Я. ,
при секретарі - Вдовика А. В.,
розглянувши в м. Біла Церква, у відкритому судовому засіданні, в залі судового засідання № 5, заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про визнання права власності на земельну ділянку,-
В С Т А Н О В И В :
Заочним рішенням Білоцерківського міськрайонного суду від 19.02.2026 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про визнання права власності на земельну ділянку було задоволено та визнано за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на 1/6 частину земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:022:0189, загальною площею 0,0576 га за адресою : АДРЕСА_1 ., вирішено питання щодо судових витрат у справі.
13.05.2026 віддповідач по справі ОСОБА_1 подала заяву про перегляд заочного рішення, мотивуючи тим, щоо про повний текст рішення вона дізналася 16.04.2026, від другого відповідача у спарві, який є власником об`єкта нерухомості. Відповідач ОСОБА_1 зазначає, що жодним чином не була повідомлена про розгляд даної справи, а тому суд порушив конституційне право сторони бути присутньою під час розгляду справи та знати про судовий спір. Порушено право відповідача на справедливий суд, а тому відповідач ОСОБА_1 просить суд поновити строк на подання заяви про перегляд заочног рішення та скасувати заочне рішення, переглянути заочне рішення від 19.02.2026 в спарві №357/13685/25.
Відповідачі в судові засідання на розгляд заяви про перегляд заочного рішення не з`явилися, були повідомлені належним чином, за зареєстрованою адресою проживання.
При цьому слід зазначити, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника. (позиція КГС ВС у справі № 911/3142/19 від 18.03.2021р).
Відповідач ОСОБА_1 , подавши в травні 2025 року заяву про перегляд заочного рішення, не цікавиться станом розгляду своєї заяви, в судові засідання ні 25.05.2026, ні 07.07.2026 не з`явилася, причини неявки суду не повідомила.
Позивач подала суду відзив на заяву про перегляд заочного рішення та 07.07.2026 позивач подала суду заяву про розгляд даної справи за її відсутності.
Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч. 1 ст. 287 ЦПК України).
Проаналізувавши матеріали даної справи і зміст заяви про перегляд рішення по ній, суд дійшов висновку, що заяву про перегляд заочного рішення слід залишити без задоволення, з наступних підстав.
Відповідно до ст.288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
З конструкції наведеної статті вбачається, що лише за наявності двох умов можливе скасування заочного рішення.
Таким чином, підставами для перегляду заочного рішення є, одночасне існування обставини : наявність доказів, що мають істотне значення для справи та відсутність відповідача в судовому засіданні з поважних причин, або необізнаність про розгляд справи.
В даному випадку, провадження по справі було відкрито 13.11.2025, неодноразово суд викликав всіх учасників судового процесу в судові засідання (11.12.2025, 22.01.2026,19.02.2026).
З метою вжиття вичерпних заходів для повідомлення відповідачів про розгляд справи та призначене судове засідання, 22.01.2026 судом, у порядку ч.11. ст.128 ЦПК України було опубліковано на офіційному вебсайті «Судової влади України» оголошення про призначення розгляду справи в судовому засіданні 19.02.2026, що в сукупності з вищевикладеним свідчить про вжиття всіх адекватних, розумних та можливих заходів із метою належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи.
Суд зазначає, що з наміром представляти інтереси відповідачів, в підготовче судове засідання з`явився гр. ОСОБА_4 , який не є адвокатом, не надав суду підтверджень відповідних повноважень, тому не був допущений судом до участі в судовому процесі. В подальшому відповідачі не з`являлися в судові засідання, інших представників не направили.
04.03.2026 суд направив відповідачам копії рішення за наслідками розгляду позову ОСОБА_2 та 10.03.2026 відповідач ОСОБА_3 подала апеляцію до Київського апеляційного суду.
З огляду на вищевикладене, твердження відповідача ОСОБА_1 щодо порушення її прав на справедливий суд не знайшли свого підтвердження. Навіть, звернувшись до суду із заявою про перегляд і скасування заочного рішення в спарві, відповідач не з`явилася в судові засідання 25.05.2026 і 07.07.2026, не цікавиться провадженням у справі.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
У справі «Юніон Аліментаріа Сандерс проти Іспанії» від 07 липня 1989 року ЄСПЛ вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Європейський суд з прав людини, у своїх рішеннях (у справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі») наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Крім того, суд звертає увагу, що відповідач просить скасувати заочне рішення лише з підстав неналежного повідомлення відповідача ОСОБА_1 про розгляд спарви, але при цьому, сторона взагалі не висловлює свої заперечення щодо суті рішення, не вказує про наявність доказів, що мають істотне значення для справи, а позиція зводиться, лише, до неообгрунтованого бажання скасувати заочне рішення в справі.
При цьому, не можна залишити поза увагою той факт, що відповідач ОСОБА_1 обізнана щодо існуючого спору з позивачем, оскільки тривалий час мали місце неодноразові судові спори за спадкове майно.
Аналізуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що справу було розглянуто у відсутності відповідачів на підставі наявних у справі доказів, з дотриманням принципів цивільного судочинства.
Варто зазначити, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення.
Згідно ч.3 ст. 287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення, та у такому випадку згідно ч.4 цієї статті у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
В матеріалах заяви про перегляд заочного рішення та під час дослідження матеріалів цивільної справи судом не виявлено доказів, що спростовують встановлені рішенням суду обставини та мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування заочного рішення суду, тому подану заяву необхідно залишити без задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 284, 286, 287,288, 353 ЦПК України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про визнання права власності на земельну ділянку - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили негайно після її проголошення.
Суддя О. Я. Ярмола