707/919/26
6-а/707/3/26
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07.07.2026 року м.Черкаси
Черкаський районний суд Черкаської області у складі головуючого судді Тептюка Є.П., за участі секретаря судового засідання Лисенко С.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси заяву представника Головного управління Державної казначейської служби України в Черкаській області Яроша Сергія Васильовича про зміну способу та порядку виконання додаткового рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 05.05.2026 року по справі 707/919/26,
встановив:
Додатковим рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 05.05.2026 стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) понесені судові витрати у зв`язку з розглядом справи, що складаються із сплаченого судового збору в сумі 532 грн. 48 коп. та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3000 грн., що в загальному розмірі становлять 3532 грн. 48 коп.
Зазначене рішення в апеляційному порядку не переглядалось та набрало законної сили 16.05.2026.
05.06.2026 до Головного управління Державної казначейської служби України в Черкаській області надійшла заява представника позивача щодо виконання виконавчого листа Черкаського районного суду Черкаської області від 26.05.2026 у справі 707/919/26 виданого на виконання вищезазначеного судового рішення.
Від представника Головного управління Державної казначейської служби України в Черкаській області Яроша Сергія Васильовича 16.06.2026 через підсистему Електронний суд надійшла заява про зміну способу і порядку виконання рішення суду, в якій просить змінити спосіб і порядок виконання додаткового рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 05.05.2026 у справі 707/919/26, а саме: стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 шляхом безспірного списання коштів з ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у зв`язку з розглядом справи, що складаються із сплаченого судового збору в сумі 532,48 грн та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3 000,00 грн, що в загальному розмірі становлять 3 532,48 гривень.
Відповідно до ч. 1 ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Згідно із ч. 2 ст. 378 КАС України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 18.06.2026 заяву призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.
Від представника ГУ ДКС у Черкаській області надійшла заява про можливість розгляду питання за його відсутності, заяву підтримав, просив задовольнити.
Інші учасники справи повідомлені про розгляд заяви належним чином, в судове засідання не з`явилися, заяв, клопотань до суду не направляли.
Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду (ч.2 ст. 378 КАС України).
В обґрунтування поданої заяви представник ГУ ДКС у Черкаській області зазначає, що є належним заявником у цій справі, оскільки відповідно до положень частини другої статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. Згідно з частиною першою статті 25 Бюджетного кодексу України Казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.
Разом з тим, відповідно до пункту 9 Розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України встановлено, що до законодавчого врегулювання безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) виконується виключно Казначейством України. Безспірне списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) здійснюється Казначейством України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за черговістю надходження таких рішень, щодо видатків бюджету - в межах відповідних бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань.
Безспірне списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) здійснюється Казначейством України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за черговістю надходження таких рішень, щодо видатків бюджету - в межах відповідних бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань.
На виконання зазначеної норми Бюджетного кодексу України прийнято Порядок №845, що визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів, зокрема боржників, прийнятих судами.
Питання безспірного списання коштів боржника на законодавчому рівні не врегульовано, тому Порядок № 845 фактично заміняє відсутній відповідний Закон.
Відповідно до п. 24 Порядку № 845 стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник (відкриті рахунки), або за його місцезнаходженням документи, зазначені у п. 6 Порядку № 845.
Якщо боржник обслуговується централізованою бухгалтерією, зазначені документи подаються до органу Казначейства, в якому відкрито рахунки відповідної бюджетної установи, при якій створена така централізована бухгалтерія (абз. 2 п. 24 Порядку № 845).
Під час виконання виконавчих документів органи Казначейства мають праве звертатися у передбачених законом випадках до органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, із заявою про роз`яснення рішення про стягнення коштів, порушувати клопотання про встановлення чи зміну порядку і способу виконання такого рішення, а також відстрочку та/або розстрочку його виконання (п.п. 2 п. 5 Порядку №845).
Згідно з Положенням про Державну казначейську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215 (далі - Положення), Державна казначейська служба України (далі - Казначейство) є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів.
Відповідно до п.п. З п. 4 Положення Казначейство здійснює безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів або боржників на підставі рішення суду.
Казначейство здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (п. 9 Положення).
Виходячи з таких обґрунтувань, суд дійшов висновку, що Головне управління є виконавцем у цій справі по стягненню (безспірному списанню коштів) з Боржника на користь позивача судових витрат і, відповідно, має право на звернення до суду із заявою про зміну способу та порядку виконання судового рішення.
По суті поставленого питання, судом встановлено наступне.
Як зазначалося вище, додатковим рішенням суду першої інстанції вирішено позовні вимоги задовольнити та стягнути з Боржника на користь позивача судові витрати на загальну суму 3 532,48 гривень.
Відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону № 1404-VIII боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладено обов`язок щодо виконання рішення.
Як зазначає заявник, на дату звернення позивача до органу Казначейства із заявою про виконання виконавчого листа, Головне управління позбавлене можливі провести безспірне списання коштів з рахунків Боржника у зв`язку з тим, що Боржник ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), визначений судом, є окремою юридичною особою про що свідчить наявність окремого ЄДРПОУ.
Як вбачається з листа від 07.06.2025 у ІНФОРМАЦІЯ_4 відсутня централізована бухгалтерія, яка здійснює бухгалтерське обслуговування Боржника згідно укладеного договору, а тому у Головного управління відсутня можливість самостійного безспірного списання коштів з рахунків безпосередньо ІНФОРМАЦІЯ_2 без відповідної зміни судом порядку виконання судових рішень.
Відповідно до абз. 2 п. 24 Порядку № 845 якщо боржник обслуговується централізованою бухгалтерією, зазначені документи подаються до органу Казначейства, в якому відкрито рахунки відповідної бюджетної установи, при яких створена така централізована бухгалтерія (далі - централізоване обслуговування боржника).
Орган Казначейства здійснює безспірне списання коштів, що обліковуються на рахунку бюджетної установи, яка здійснює централізоване обслуговування боржника, у межах відповідних бюджетних асигнувань з урахуванням положень Порядку № 845.
Проте, згідно з п. 2 Типового положення про бухгалтерську службу бюджетної установи, що затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 26.01.2011 № 59 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.2025 №566 і набуло чинності 20.05.2025, ведення бухгалтерського обліку бюджетної установи може здійснюватися на договірних засадах централізованою бухгалтерією бюджетної установи, якій підпорядковується така бюджетна установа.
Для вирішення організаційних питань, пов`язаних з обслуговуванням централізованою бухгалтерією та виконанням нею завдань та обов`язків бухгалтерської служби, між бюджетною установою та бюджетною установою, в складі якої діє централізована бухгалтерія, укладається договір про обслуговування на безоплатній основі. Положення про централізовану бухгалтерію затверджується керівником бюджетної установи, у складі якої діє централізована бухгалтерія.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України від 05.06.2012 № 4901-VI «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» (далі - Закон № 4901-VI) держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є державний орган.
Боржник у справі № 707/919/26 відповідно до п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154, є органом військового управління (органом державної влади), його юридичну особу не припинено, а тому у Головного управління відсутні підстави для повернення виконавчого документа без виконання у зв`язку з відсутністю рахунків, оскільки його виконання гарантується державою.
Виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду (частина перша статті 3 Закону № 4901-VI).
Відповідно до абз. 2 п. 24 Порядку № 845 якщо боржник обслуговується централізованою бухгалтерією, зазначені документи подаються до органу Казначейства, в якому відкрито рахунки відповідної бюджетної установи, при якій створена така централізована бухгалтерія (далі централізоване обслуговування боржника). Орган Казначейства здійснює безспірне списання коштів, що обліковуються на рахунку бюджетної установи, яка здійснює централізоване обслуговування боржника, у межах відповідних бюджетних асигнувань з урахуванням положень п. 25 Порядку № 845. Проте, згідно з п. 2 Типового положення про бухгалтерську службу бюджетної установи, що затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 26.01.2011 № 59 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.2025 №566), що набуло чинності 20.05.2025, ведення бухгалтерського обліку бюджетної установи може здійснюватися на договірних засадах централізованою бухгалтерією бюджетної установи, якій підпорядковується така бюджетна установа
В силу частини третьої статті 33 Закону України Про виконавче провадження за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень, мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Суд звертає увагу, що відповідно до положень частини третьої статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Європейський Суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (пункт 53 рішення у справі Ковач проти України, пункт 59 рішення у справі Мельниченко проти України, пункт 50 рішення у справі Чуйкіна проти України, тощо).
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до частини другої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також у спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Аналіз вищевикладеного, дає підстави для висновку, що завданням адміністративного судочинства, є зокрема своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
При цьому, виконання судового рішення є завершальною стадією судового процесу, в якій остаточно реалізується завдання адміністративного судочинства - ефективний захист та поновлення порушених прав.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку про задоволення заяви, оскільки заявником обґрунтовано необхідність зміни способу та порядку виконання рішення для забезпечення його реального виконання та відповідна зміна не змінює суті судового рішення.
При винесенні даної ухвали суд бере до уваги, що рішення не виконано і не втратило своєї законної сили.
Нормами ст. 124 Конституції України визначено, що судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України.
Невиконання судового рішення, яке набуло законної сили, або надання йому переоцінки суперечить принципу верховенства права, складовою якого є принцип правової визначеності.
Керуючись статями 243, 248, 295, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Заяву представника Головного управління Державної казначейської служби України в Черкаській області Яроша Сергія Васильовича про зміну способу та порядку виконання додаткового рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 05.05.2026 року по справі 707/919/26 - задовольнити.
Змінити порядок виконання додаткового рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 05.05.2026 року по справі 707/919/26, а саме:
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 шляхом безспірного списання коштів з ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у зв`язку з розглядом справи, що складаються із сплаченого судового збору в сумі 532,48 грн та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3 000,00 грн, що в загальному розмірі становлять 3 532,48 гривень.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 15-ти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: Є. П. Тептюк