Справа № 296/7850/26
2-а/296/97/26
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
"06" липня 2026 р. м.Житомир
Суддя Корольовського районного суду міста Житомира Пилипюк Л. М., ознайомившись із матеріалами адміністративного позову ОСОБА_1 до поліцейського взвода №1 роти 5 батальйона 3 УПП у м. Києві капітана поліції Лелет Валентини Володимирівни, Управління патрульної поліції у м. Києві про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
В С Т А Н О В И В:
29 червня 2026 року до Корольовського районного суду міста Житомира надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до поліцейського взвода №1 роти 5 батальйона 3 УПП у м. Києві капітана поліції Лелет В.В., Управління патрульної поліції у м. Києві про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Ознайомившись з матеріалами позову, приходжу до висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Установлено, що позовна заява не містить: 1) поштового індексу до адреси позивача; 2) РНОКПП відповідача 1; 3) код у ЄДРПОУ відповідача 2; 4) відомі номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти сторін.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Установлено, що ОСОБА_1 заявляє позовні вимоги до двох відповідачів - поліцейського взводу № 1 роти 5 батальйону 3 УПП у м. Києві капітана поліції Лелет В. В. та до Управління патрульної поліції в м. Києві. Однак, позовна заява не містить обґрунтування змісту позовних вимог до кожного з відповідачів.
Позивачу слід врахувати, що посадові особи не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме суб`єкт владних повноважень.
Відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади - суб`єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.
Такий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 17 вересня 2020 року по справі №742/2298/17, який відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України, суд враховує при застосуванні норм права до спірних правовідносин.
Сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач (ч. 1 ст. 46 КАС України).
Відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом (ч. 4 ст. 46 КАС України).
Суд зазначає, що Управління патрульної поліції у м Києві не має статусу окремої юридичної особи, а є структурним підрозділом (відокремленим підрозділом) Департаменту патрульної поліції.
Суд роз`яснює, що відповідно до ч. 3 ст. 48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача (ч. 3 ст. 48 КАС України).
Верховний Суд у постанові від 03.06.2025 року у справі №600/1889/24-а звертав увагу на те, що відповідно до частини третьої статті 48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача. Під час вирішення питання про залучення співвідповідача чи заміну належного відповідача суд враховує, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача (частина п`ята 48 КАС України). Після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку (частина шоста цієї статті).
Належним є відповідач, який є суб`єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права. Відтак, неналежним відповідачем є особа, яка не повинна і не може відповідати за пред`явленим позовом. У разі якщо за змістом норми матеріального права, яка підлягає застосуванню за вимогою позивача, учасником спірних відносин та зобов`язаною особою є інша, ніж особа, до якої пред`явлено позов, підстави для задоволення позову відсутні. У такому випадку суд з метою забезпечення захисту порушеного (оспорюваного, невизнаного) права особи повинен замінити неналежного відповідача належним або залучити до участі у справі співвідповідача, однак на це потрібна згода позивача.
Водночас Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначає, що позивач не завжди спроможний правильно визначити відповідача. Звертаючись до суду з адміністративним позовом, позивач зазначає відповідачем особу, яка, на його думку, повинна відповідати за позовом, проте під час розгляду справи він може заявити клопотання про заміну неналежного відповідача належним. У такому випадку суд з метою забезпечення захисту порушеного (оспорюваного, невизнаного) права особи повинен замінити неналежного відповідача належним або залучити до участі у справі співвідповідача, однак на це потрібна згода позивача. При цьому, заміна відповідача може відбутися за клопотанням не лише позивача, а й будь-якої іншої особи, яка бере участь у справі, у тому числі й за клопотанням самого відповідача, або навіть за ініціативою суду. Після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку. Заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції.
Визначення відповідача, предмета та підстав спору є правом позивача.
Отже, для усунення недоліків позовної заяви позивачу належить подати до суду позовну заяву в новій редакції, яка в повній мірі відповідатиме вимогам ст. 160 КАС України, визначитись із суб`єктним складом учасників справи, тобто визначити відповідача, зазначивши його повне найменування, код у ЄДРПОУ, адресу місцезнаходження, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти. Також позивачу слід надати відповідний примірник позову для відповідача (відповідачів).
Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху (ч. 1 ст. 169 КАС України).
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч. 2 ст. 169 КАС України).
Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу (ч. 3 ст. 169 КАС України).
Керуючись ст. 160, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
ПОСТАНОВИЛА:
Позовну заяву ОСОБА_1 до поліцейського взвода №1 роти 5 батальйона 3 УПП у м. Києві капітана поліції Лелет Валентини Володимирівни, Управління патрульної поліції у м. Києві про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення- залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення копії цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Корольовського районного суду
міста Житомира Лілія ПИЛИПЮК