Справа № 295/3130/26 Головуючий у 1-й інст. Зосименко О. М.
Категорія 36 Доповідач Коломієць О. С.
У Х В А Л А
07 липня 2026 р. м. Житомир
Житомирський апеляційний суд в складі судді Коломієць О.С., вирішуючи відповідно до вимог ст. 359 ЦПК України питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 27 травня 2026 року
у цивільній справі за позовом Комунального підприємства «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
в с т а н о в и в :
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 27 травня 2026 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради заборгованість за спожиті послуги централізованого опалення, постачання теплової енергії за період з 01.10.2021 року по 01.02.2026 року в сумі 41 779,53 грн та судовий збір в сумі 3 328,00 грн.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 26 червня 2026 року засобами поштового зв`язку подав апеляційну скаргу разом з клопотанням про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, в якому просив відстрочити сплату судового збору до прийняття судового рішення Житомирським апеляційним судом по справі №295/3130/26. На обґрунтування вказаного клопотання зазначив, що перебуває у скрутному матеріальному становищі у зв`язку з тим, що у період з 05 червня 2026 року по 16 червня 2026 року він перебував на стаціонарному лікуванні у КНП «Коростишівська ЦРЛ» у зв`язку з хірургічним втручанням, потребує подальшої 30-денної реабілітації, що пов`язано з додатковими витратами на лікування, відновлення, придбання лікарських засобів, медичних виробів та забезпечення належного післяопераційного догляду.
На підтвердження вказаних обставин надав виписку із медичної карти амбулаторного хворого №4952 про перебування на лікуванні у період з 05.06.2026 по 16.06.2026 та довідкою військово-лікарської комісії від 16.06.2026 №2026-0615-1245-2971-0, з якого вбачається, що внаслідок лівобічного коксартрозу 3-4 ступеня, яке пов`язане з проходженням військової служби, йому була проведена повна артропластика, а саме заміна лівого кульшового суглоба на ендопротез, у зв`язку з чим він потребує подальшої реабілітації.
Вказує, що відповідно до довідки форми 5 від 26.05.2026 №1154/440, він на даний час перебуває у складі Збройних Сил України, тобто є військовослужбовцем. Тому, на думку скаржника, відповідно до Закону України «Про судовий збір», враховуючи його майновий стан, апеляційний суд може відстрочити йому сплату судового збору.
Клопотання не підлягає до задоволення, виходячи із наступного.
Згідно із частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.
Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України «Про судовий збір», норма якої є спеціальною.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або
2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, непрацездатність внаслідок інвалідності або тривалого хронічного захворювання, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків, наявність рухомого та нерухомого майна тощо).
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (рішення ЄСПЛ у справі «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland») від 26 липня 2005року, пункт 44; рішення ЄСПЛ у справі «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 січня 2021 року в справі № 0940/2276/18 зробила правовий висновок про те, що з аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Отже, комплексний аналіз викладених законодавчих положень дає підстави для висновків, що звільнення від сплати судового збору (відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбачених статтею 8 Закону України «Про судовий збір», є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).
Заявляючи клопотання про відстрочення сплати судового збору, ОСОБА_1 надав копію довідки форми 5 від 26.05.2026 №1154/440 про проходження ним військової служби, копію виписки із медичної карти амбулаторного хворого №4952, з якої слідує, що відповідач перебував на лікуванні у період з 05.06.2026 по 16.06.2026; копію довідки ВЛК від 16.06.2026 №2026-0615-1245-2971-0, з якої вбачається, що ОСОБА_1 потребує відпустки для лікування у зв`язку з хворобою на 30 календарних днів.
Проте, аналіз наданих доказів та клопотання про відстрочення від сплати судового збору свідчить, що вказані обставини не можуть вважатись достатньою підставою для відстрочення сплати судового збору, оскільки в повній мірі не характеризують майновий стан ОСОБА_1 . Крім того, відповідач ОСОБА_1 не надав відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, відомостей про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, вкладів у банках, депозитів, наявність або у відсутність у власності нерухомого/рухомого майна, що підтверджується витягами із відповідних державних реєстрів.
Зважаючи на те, що апелянтом не надано суду належних та достатніх доказів про суми свого доходу, апеляційний суд позбавлений можливості вирішити питання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду, а тому не може задовольнити відповідне клопотання апелянта.
Інших встановлених законом підстав для відстрочення від сплати судового збору заявником не наведено та відповідних доказів на підтвердження даних обставин не надано.
За таких обставин, вказані у заяві доводи не дають достатніх підстав для відстрочення від сплати судового збору, а тому клопотання не підлягає задоволенню.
Крім того, суд вважає за необхідне роз`яснити скаржнику, що він не позбавлений права звернутися до суду апеляційної інстанції з клопотанням про зменшення розміру судового збору, відстрочення або розстрочення його сплати з наведенням відповідних мотивів та наданням доказів.
Відтак, відповідач повинен сплатити судовий збір у порядку та розмірі, визначених Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду юридичною особою позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 та не більше 350 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених законом на 1 січня календарного року в якому відповідна заява або скарга подається до суду.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 01 січня 2026 року був встановлений прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3 328,00 грн.
Згідно з підпунктом 6 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду розмір судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Враховуючи наведене, судовий збір за подачу апеляційної скарги підлягає сплаті у розмірі 4 992,00 грн (3 328,00 грн ?150 %).
Отже, скаржнику необхідно сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду в розмірі 4 992,00 грн.
Відповідно до Закону України «Про судовий збір» та листа Державної судової адміністрації України №15-15335/15 від 28.08.2015 року судовий збір згідно закону перераховується у безготівковій або готівковій формі, при сплаті судового збору через онлайн системи, банкомати для приймання платежів, інтернет-банкінг, банківські установи обов`язковими для заповнення платниками є наступні реквізити:
- отримувач коштів: ГУК у Жит.обл/ТГ м.Житомир/22030101;
- код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37976485;
- банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.);
- код банку отримувача (МФО): 899998;
- рахунок отримувача: [рахунок приховано];
- код класифікації доходів бюджету: 22030101;
- призначення платежу: 101 __________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), Житомирський апеляційний суд.
Приклад заповнення графи «Призначення платежу»:
*;101; НОМЕР_1 ; Судовий збір, за позовом ОСОБА_2 , Житомирський апеляційний суд.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
За вказаних обставин, відкриття апеляційного провадження є неможливим, а тому апеляційну скаргу варто залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків.
Керуючись ст. ст. 185, 357 ЦПК України, суд, -
п о с т а н о в и в:
В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 27 травня 2026 року - залишити без руху.
Надати строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання копії даної ухвали.
Роз`яснити скаржнику, що оригінал квитанції (платіжного доручення) про сплату судового збору має бути поданий безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.
У випадку невиконання вимог ухвали у встановлений строк, апеляційна скарга буде вважатися неподаною і повернута.
Суддя О.С. Коломієць