Справа № 306/1029/22
УХВАЛА
07 липня 2026 року м.Львів
Суддя Залізничного районного суду м. Львова Боровков Д.О. розглянувши в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, в приміщенні суду в м. Львові заяву відповідачки ОСОБА_1 про відвід судді Боровкова Д.О. у справі № 306/1029/22 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 (треті особи: орган опіки та піклування Полянської сільської ради, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ) про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,
встановив:
У провадженні Залізничного районного суду м. Львова перебуває справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 (треті особи: орган опіки та піклування Полянської сільської ради, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ) про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.
06 липня 2026 року на адресу Залізничного районного суду м. Львова надійшла заява відповідачки ОСОБА_1 , яка сформована 06 липня 2026 року у системі «Електронний суд», про відвід судді Боровкова Д.О. від розгляду цивільної справи № 306/1029/22 на підставі п. 4 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, оскільки, на думку заявниці, наявні обставини, які посилюють сумнів у неупередженості судді, який намагається розглянути справу, яку розглянути неможливо через неналежне оформлення матеріалів справи, часткове знищення та фальшування матеріалів справи. Вважає, що матеріали справи № 306/1029/22, які надійшли до Залізничного районного суду м. Львова зі Свалявського районного суду Закарпатської області оформлені неналежним чином, зокрема неправильно оформлені обкладинки справи, частково відсутня нумерація справи, частина матеріалів знищена, тощо. Просить відвести суддю від розгляду даної справи.
Підготовче судове засідання у даній справі призначено на 14 год. 30 хв. 08 липня 2026 року, у яке викликано сторін.
Відповідності до частини 8 статті 40 ЦПК України, суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.
За таких обставин розгляд заяви здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів частини 13 статті 7 ЦПК України судове засідання не проводиться.
Дослідивши заяву відповідачки ОСОБА_1 , оглянувши матеріали справи, суд прийшов таких висновків.
Відповідно до положень статті 40 ЦПК України питання про відвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Відповідно до положень частини 1 статті 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу (частина 2 статті 36 ЦПК України).
Окрім цього, відповідно до частини 3 статті 36 ЦПК України, до складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Як передбачено вимогами статті 39 ЦПК України, з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід. З підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу. Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 36 цього Кодексу, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу. Якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, суд, який розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду.
Отже, за умовами частини 3 та частини 4 статті 39 ЦПК України, відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов`язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості або об`єктивності судді.
Суд звертає увагу, що постановою Закарпатського апеляційного суду від 10 квітня 2025 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про постановлення окремої ухвали відмовлено. У задоволенні клопотання Орбан Н.Л., яка представляє інтереси ОСОБА_2 , про постановлення окремої ухвали відмовлено. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Свалявського районного суду Закарпатської області від 17 травня 2023 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до Залізничного районного суду міста Львова.
У подальшому позивач ОСОБА_2 оскаржив у касаційному порядку вказану постанову Закарпатського апеляційного суду від 10 квітня 2025 року.
Постановою Верховного Суду від 01 липня 2025 року у задоволенні клопотань ОСОБА_1 про визнання зловживань процесуальними правами, постановлення окремої ухвали та залишення касаційної скарги без розгляду відмовлено. У задоволенні клопотання представниці Дев`яна В.О. про визнання зловживань процесуальними правами відмовлено. Касаційну скаргу представниці Дев`яна В.О. залишено без задоволення. Постанову Закарпатського апеляційного суду від 10 квітня 2025 року залишено без змін.
07 липня 2025 року цивільна справа № 306/1029/22 надійшла до Залізничного районного суду м. Львова та перебуває у проваджені судді Боровкова Д.О.
На даний час триває підготовче провадження у даній справі.
У підготовчому проваджені відповідачка ОСОБА_1 27 лютого 2026 року, 30 березня 2026 року, 27 квітня 2026 року та 04 травня 2026 року вже чотири рази подавала заяви про відвід судді Боровкова Д.О. від розгляду цивільної справи № 306/1029/22 з відповідних підстав, де серед іншого покликалася на те, суддя задовільнив клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, яке було подане представником органу опіки та піклування Полянської сільської ради до суду електронною поштою у вигляді сканкопії паперового документу, допустив до участі у справі представника позивача адвоката Орбан Н.Л., а також зазначала про порушення вимог закону при авторозподілі, що, на думку заявниці, викликає сумніви в неупередженості та об`єктивності судді Боровкова Д.О. під час розгляду цієї справи.
Ухвалами Залізничного районного сулу м. Львова від 02 березня 2026 року, 31 березня 2026 року та 29 квітня 2026 року у задоволенні трьох вищевказаних заяв ОСОБА_1 про відвід судді Боровкова Д.О. відмовлено, а ухвалою суду від 05 травня 2026 року повторна (четверта) заява ОСОБА_1 була залишена без розгляду.
З наведеного вбачається, що відповідачкою ОСОБА_1 неодноразово заявлявся відвід судді Боровкову Д.О. з підстав необ`єктивності, упередженості та недовіри судді, з посиланням на незгоду відповідачки із процесуальними рішеннями та діями судді.
З аналізу поданої 06 липня 2026 року відповідачкою заяви про відвід судді слідує, що твердження заявниці ґрунтуються на припущеннях та незгоді з попередніми діями суддів та працівників апарату Свалявського районного суду Закарпатської області, що не є належними доказами упередженості судді Залізничного районного суду м. Львова Боровкова Д.О.
Вп`яте подана відповідачкою заява про відвід не містить об`єктивних фактів, які б спростовували презумпцію неупередженості судді Боровкова Д.О., а лише дублює суб`єктивні побоювання та незгоду з процесуальними рішеннями, які вже були предметом розгляду та відхилення.
Зокрема, посилання заявниці на наявність у судді інтересу є бездоказовими припущеннями та голослівними твердженнями, які не підкріплені жодними належними доказами та не можуть створювати об`єктивних підстав для сумніву або недовіри. Такі твердження заявниці є суб`єктивною інтерпретацією та оцінкою, що не ґрунтується на матеріалах справи, а є лише вираженням категоричної незгоди заявниці з потенційним результатом розгляду і не є обставинами, передбаченими статтею 36 ЦПК України.
Крім цього, заявлення відводу можливе лише у виняткових випадках і лише протягом 2 днів, з часу коли заявнику стали відомі такі нові обставини для відводу (частина 3 статті 39 ЦПК України).
У той же час, остання п`ята заява про відвід, в якій зазначається щодо неналежності оформлення справи, була подана до суду лише 06 липня 2026 року, тобто, майже через один рік після того, як справа надійшла з Верховного Суду до Залізничного районного суду м. Львова (07 липня 2025 року). Таким чином, вказана заява подана з порушенням вказаних строків без надання клопотання про їх поновлення та із зазначення обставин для відводу, що були відомі відповідачці при проведенні попередніх судових засідань.
За умовами статті 123 ЦПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якої пов`язано її початок.
Згідно зі статтею 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Між тим, клопотання про поновлення строку на подачу вказаної заяви до суду заявником також подане не було.
З огляду на наведене, є всі підстави вважати, що подання в п`яте відповідачкою ОСОБА_1 заяви у формі, яку використовує заявниця, є проявом недобросовісної реалізації відповідного процесуального права всупереч завданню цивільного судочинства, тобто з іншою метою, ніж для забезпечення справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду і вирішення конкретної цивільної справи.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина 1 статті 44 ЦПК України).
Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення (пункт 1 частини 2 статті 44 ЦПК України).
Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом (частина 4 статті 44 ЦПК України).
Відповідно до статті 143 ЦПК України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 199/6713/14-ц зазначено, що: «учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу (пункт 1 частини другої статті 43 ЦПК України). Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України). За змістом частини другої цієї статті перелік дій, що суперечать завданню цивільного судочинства та які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним.»
Відповідно до частини 3 статті 44 ЦПК України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Враховуючи, що всі п`ять заяв ОСОБА_1 про відвід судді Боровкова Д.О. були обґрунтовані незгодою з його процесуальними діями та рішеннями, що відповідно до положень частини 4 статті 36 ЦПК України не може бути підставою для відводу, про що неодноразово зазначалося в ухвалах суду по розгляду заяв ОСОБА_1 про відвід судді, кількість поданих відповідачкою заяв про відвід, суд приходить до висновку, що дії відповідачки по систематичному поданню заяв про відвід є зловживанням її процесуальними правами, а відтак наявні підстави для визнання заяви від 06 липня 2026 року зловживанням процесуальними правами зі сторони відповідачки, що є підставою для залишення вказаної заяви без розгляду.
З врахуванням наведеного, керуючись ст.ст. 36, 39, 40 ЦПК України, суд
постановив:
Визнати подану 06 липня 2026 року відповідачкою ОСОБА_1 заяву про відвід судді Боровкова Д.О. зловживанням процесуальними правами.
Заяву відповідачки ОСОБА_1 про відвід судді Боровкова Д.О. у справі № 306/1029/22 - залишити без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя:
Оригінал ухвали.