Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
07 липня 2026 р. Справа № 520/19105/26
Суддя Харківського окружного адміністративного суду - Полях Н.А., розглянувши позовну заяву та додані до неї документи ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В:
До Харківського окружного адміністративного суду звернулася позивач з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправними рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови у проведенні перерахунку та індексації пенсії з 01.03.2025 та з 01.03.2026 шляхом застосування коефіцієнта збільшення, встановленого Кабінетом Міністрів України;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії з урахуванням проведення індексації (збільшення базового показника середньої заробітної плати):
- на 1.115, починаючи з 01.03.2025 та
- на 1, 121, починаючи з 01.03.2026;
- стягнути на користь позивача недоплачені кошти за період з 01.03.2025 по дату проведення перерахунку.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів.
Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає КАС України, частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд зазначає, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Окрім того, Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 1 статті 32 зазначеної Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами N 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства», пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, згідно із частиною третьою якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Суд наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Загальне правило щодо необхідності вчинення особою активних дій з метою призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший чи з`ясування видів та розміру складових, які враховані при розрахунку пенсії шляхом подання відповідних заяв визначено Законом № 1058-IV (зокрема, статті 44, 45) та Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1).
Так, згідно із статтями 42, 44, 45 Закону № 1058-IV призначення, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється територіальним органом ПФУ за заявою особи, яка має право на призначення, перерахунок, перехід з одного виду пенсії на інший чи поновлення відповідної пенсії.
Зокрема згідно із пунктом 4.1 Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.
У разі звернення пенсіонера видається виписка з розпорядженням про призначення (перерахунок) пенсії з інформацією про періоди страхового стажу та заробітної плати (доходу), яка врахована при розрахунку пенсії (пункт 4.9 вказаного Порядку № 22-1).
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».
Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
З матеріалів справи убачається, що позивач оскаржує рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови у проведенні перерахунку та індексації його пенсії з 01.03.2025 та з 01.03.2026 шляхом застосування коефіцієнтів збільшення, встановлених Кабінетом Міністрів України, а також просить зобов`язати відповідача здійснити відповідний перерахунок та виплату пенсії.
При цьому позовні вимоги в частині індексації пенсії з 01.03.2025 пов`язані з перерахунком пенсійної виплати, який, на думку позивача, мав бути проведений з 01 березня 2025 року.
Отже, про розмір пенсії після проведення відповідного перерахунку або про непроведення такого перерахунку позивач повинен був дізнатися під час отримання пенсійної виплати після 01.03.2025, оскільки пенсія є щомісячним періодичним платежем, розмір якого відомий особі при його отриманні.
Водночас до суду з цим позовом позивач звернувся лише у липні 2026 року, тобто після спливу шестимісячного строку звернення до адміністративного суду в частині вимог, що стосуються проведення індексації пенсії з 01.03.2025.
Суд враховує, що звернення позивача до органу Пенсійного фонду України у 2026 році не змінює моменту, з якого позивач повинен був дізнатися про можливе порушення своїх прав у частині індексації пенсії з 01.03.2025, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права.
Позивачем не наведено обставин, які б свідчили про те, що після отримання пенсійних виплат з березня 2025 року він без зайвих зволікань, у розумний строк, звертався до органу Пенсійного фонду України за отриманням інформації щодо складових пенсії, порядку її індексації, правильності або помилковості проведеного перерахунку.
При цьому вимоги позивача щодо проведення індексації пенсії з 01.03.2026 заявлені у межах шестимісячного строку звернення до адміністративного суду.
Отже, суд дійшов висновку, що позовна заява в частині вимог щодо визнання протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови у проведенні перерахунку та індексації пенсії з 01.03.2025, а також зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії з урахуванням індексації з 01.03.2025 подана після спливу встановленого статтею 122 КАС України шестимісячного строку звернення до адміністративного суду.
Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Однак позивачем до позовної заяви не додано заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду в частині вимог щодо індексації пенсії з 01.03.2025 та не надано доказів поважності причин його пропуску.
За правилами частини першої статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, усуваючи недоліки позовної заяви, позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду в частині вимог щодо індексації пенсії з 01.03.2025 із зазначенням підстав для поновлення такого строку та доказами поважності причин його пропуску.
Крім того, суд звертає увагу, що позивач у прохальній частині позовної заяви просить визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови у проведенні перерахунку та індексації його пенсії з 01.03.2025 та з 01.03.2026.
Водночас до матеріалів позовної заяви не додано копії рішення відповідача, яке позивач просить визнати протиправним.
Відповідно до пунктів 4, 5 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а також зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Згідно з частиною четвертою статті 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Крім того, відповідно до частини сьомої статті 161 КАС України до заяви про визнання індивідуального акта протиправним додається оригінал або копія оспорюваного акта чи засвідчений витяг із нього, а у разі відсутності акта у позивача - клопотання про його витребування.
Однак позивачем не додано до позовної заяви копії рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови у проведенні перерахунку та індексації пенсії з 01.03.2025 та з 01.03.2026, яке він просить визнати протиправним, а також не подано клопотання про витребування такого рішення у разі його відсутності у позивача.
За таких обставин позивачу необхідно надати до суду належним чином засвідчену копію оскаржуваного рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області або, у разі відсутності такого рішення у позивача, подати клопотання про його витребування із зазначенням причин неможливості самостійного подання відповідного доказу.
Приписами ч. 3 ст. 161 КАС України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Окрім того, приписами ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно із пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, судовий збір складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, а саме 1331.20 грн.
Згідно ст. 1 ЗУ «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Платники судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом (ч. 1 ст. 2 Закону № 3674-VI).
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України Про судовий збір, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За правилами ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Суд враховує усталену практику Верховного Суду, що була сформована за наслідками вирішення процесуального питання щодо сплати судового збору на підставі положень вищезазначених норм права (зокрема, але не виключно постанови від 12 листопада 2019 року (справа № 640/21330/18), від 05 червня 2020 року (справа № 280/5161/19), від 05 лютого 2021 року (справа № 400/2863/19), від 02 грудня 2021 року (справа № 280/5145/19), від 08 лютого 2022 року (справа № 400/6051/21).
Так, у вказаних справах Верховний Суд сформулював висновок про те, що системний аналіз частини першої статті 6 Закону № 3674-VI, частини другої статті 245 КАС України дає підстави для висновку, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою.
Позивачем до матеріалів справи надано квитанцію про сплату судового збору у розмірі 1331,20 грн.
Як слідує зі змісту прохальної частини позову, позивачем заявлено вимоги щодо визнання протиправними рішень Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови у проведенні перерахунку та індексації пенсії з 01.03.2025 та з 01.03.2026, а також зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії із застосуванням відповідних коефіцієнтів збільшення.
Суд зазначає, що заявлені позивачем вимоги стосуються різних періодів проведення індексації пенсії, а саме з 01.03.2025 та з 01.03.2026, виникнення яких позивач пов`язує з різними датами проведення індексації пенсії та застосуванням різних коефіцієнтів збільшення, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Отже, вимоги позивача щодо проведення індексації пенсії з 01.03.2025 та вимоги щодо проведення індексації пенсії з 01.03.2026 є самостійними вимогами немайнового характеру.
При цьому вимога про стягнення недоплачених коштів за період з 01.03.2025 по дату проведення перерахунку є похідною від вимог про перерахунок та виплату пенсії, а тому як окрема вимога немайнового характеру для цілей сплати судового збору судом не враховується.
Таким чином, при зверненні до суду позивачем заявлено дві самостійні вимоги немайнового характеру, за кожну з яких підлягає сплаті судовий збір.
З урахуванням наведеного, за подання цього адміністративного позову позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 2662,40 грн, тобто 1331,20 грн за кожну самостійну вимогу немайнового характеру.
Разом з тим, з матеріалів позовної заяви вбачається, що позивачем надано квитанцію про сплату судового збору у розмірі 1331,20 грн, тобто судовий збір сплачено лише за одну вимогу немайнового характеру.
Отже, судовий збір сплачено не в повному розмірі.
Таким чином, для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати до суду оригінал документу про доплату судового збору у розмірі 1331,20 грн. за наступними реквізитами:
"отримувач коштів - УК Основ"ян/мХар Основ"янсь/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37874947, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача [рахунок приховано], код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу - *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір, за позовом ______(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Харківський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа), або документи, що підтверджують право заявника на звільнення від сплати судового збору відповідно до закону".
Або надати докази, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору у встановленому законом порядку.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з частиною другою статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд у такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити.
Крім того, частиною 5 ст.18 КАС України встановлено, що суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, у порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Згідно з п. 2 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються, зокрема, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Як вбачається з матеріалів позову, позивачем, у порушення зазначених вимог ст. 160 КАС України, не зазначено в позовній заяві відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету сторін.
Також, усупереч положенням п.11 ч.5 ст.160 КАС України позивачем не зазначено власне письмове підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
За таких обставин, позовну заяву належить залишити без руху, а позивачу надати строк для усунення вищевказаних недоліків у відповідності до ч.1 ст.169 КАС України.
Також, суд звертає увагу позивача, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, що випливає з положень ч.1 ст.161 КАС України.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У Х В А Л И В :
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати позивачу термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання до суду:
- заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом в частині вимог щодо індексації пенсії з 01.03.2025 із зазначенням підстав для поновлення строку, а також надання доказів поважності причин його пропуску;
- належним чином засвідченої копії оскаржуваного рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області або, у разі відсутності такого рішення у позивача, - клопотання про його витребування із зазначенням причин неможливості самостійного подання відповідного доказу;
- оригіналу квитанції про доплату судового збору у розмірі 1331,20 грн. або доказів на підтвердження звільнення від сплати судового збору у встановленому законом порядку;
- відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету сторін;
- власного письмового підтвердження про те, що позивачем не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;
- копію позовної заяви, а також копії доданих до позовної заяви документів для відповідача.
Роз`яснити позивачу, що неподання заяви про поновлення строку звернення до суду з позовом (в частині вимог щодо індексації пенсії з 01.03.2025) в зазначений строк або визнання судом неповажними підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовом, є підставою для повернення позовної заяви у вказаній частині.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною та підлягає поверненню позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Н.А. Полях