КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
апеляційне провадження №22-ц/824/13228/2026
справа №754/19710/25
У Х В А Л А
06 липня 2026 року м.Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Поліщук Н.В., суддів Желепи О.В., Соколової В.В., вирішуючи питання про прийняття відзиву Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , як законного представника неповнолітнього ОСОБА_2 , поданою адвокатом Бойчук Наталією Петрівною, на заочне рішення Деснянського районного суду міста Києва від 29 квітня 2026 року у справі за позовом Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Київського апеляційного суду перебуває справа за КП «Київтеплоенерго» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості із апеляційною скаргою ОСОБА_1 , як законного представника неповнолітнього ОСОБА_2 , поданою адвокатом Бойчук Н.П,, на заочне рішення Деснянського районного суду міста Києва від 29 квітня 2026 року.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 06 липня 2026 року відкрито апеляційне провадження у справі за вказаною апеляційною скаргою.
26 червня 2026 року на адресу Київського апеляційного суду надійшов відзив КП «Київтеплоенерго» на вказану апеляційну скаргу.
Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина 3 статті 3 ЦПК України).
Згідно частини 1 статті 360 ЦПК України учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.
Загальні вимоги до відзиву викладені в статті 178 ЦПК України. Так, відзив підписується відповідачем або його представником. До відзиву, підписаного представником відповідача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника відповідача.
Відповідно до частин 1, 3 статті 58 ЦПК України сторона може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Згідно частин 1, 2 статті 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник. Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.
Ця справа не є трудовим спором та не відноситься до категорії малозначних справ з огляду на таке.
Позовну заяву подано в листопаді 2025 року. Сума позовних вимог, заявлена до стягнення, становить 145 903,37 грн.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3028 гривень.
Станом на дату звернення позивача до суду із цим позовом діяв ЦПК України зі змінами та доповненнями у редакції від 17 липня 2025 року.
Для цілей Цивільного процесуального кодексу України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста (30) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пункт 1 частини 6 статті 19 ЦПК України), що станом на дату подання позову становить 90 840,00 грн, отже, ця справа не є малозначною.
Відповідно до підпункту 18 пункту 1 Перехідних положень ЦПК України, у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV "Перехідних положень" Конституції України.
Відповідно до підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV "Перехідних положень" Конституції України, з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" №1401-VIII від 02 червня 2016 року, представництво відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції у судах апеляційної інстанції здійснюється виключно прокурорами або адвокатами з 1 січня 2018 року. Законом можуть щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Враховуючи те, що провадження у цій справі було розпочате після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" №1401-VIII від 02 червня 2016 року, тому представництво сторін у апеляційному суді має здійснюватися адвокатами.
За загальним правилом право на самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови колегіального виконавчого органу діяти від імені такої особи, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.
Разом з тим, змінами, внесеними до ЦПК України Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення" від 18 грудня 2019 року №390-IX розширено випадки самопредставництва юридичної особи, суб`єкта владних повноважень і визначено, що "юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені" та визначено перелік документів, що можуть підтвердити відповідні повноваження: закон, статут, положення, трудовий договір (контракт).
З аналізу цієї норми закону убачається, що допуск особи до участі у справі та визнання належно вчиненими будь-яких інших з переліку, передбачених статтею 43 ЦПК України процесуальних прав, можливий за умови сукупної наявності обох цих умов. Отже, для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження.
Аналіз наведених норм права дозволяє зробити висновок, що законодавцем визначено два варіанти процесуального представництва юридичної особи у судовій справі: (1) самостійна участь у справі або самопредставництво - участь у судовому процесі через керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від імені юридичної особи відповідно до закону, статуту, положення та (2) участь через представника - адвоката, уповноваженого на підставі довіреності чи ордеру, виданих на підставі договору про надання правової допомоги, за певними виключеннями.
За наведених обставин, представництво КП «Київтеплоенерго» в суді апеляційної інстанції має здійснюватися адвокатом, або іншою уповноваженою в порядку самопредставництва юридичної особи.
Перевіряючи повноваження представника позивача, який підписав відзив на апеляційну скаргу - Банецького Богдана Ігоровича, апеляційний суд вказує на таке.
Матеріали справи не містять документів, які підтверджують право Банецького Б.І. на заняття адвокатською діяльністю.
На підтвердження повноважень представника позивача долучено копію довіреності №14/06/24-02 від 14 червня 2024 року, дійсної до 30 червня 2027 року, проте такий документ не відповідає вимогам чинного законодавства щодо підтвердження права представництва КП «Київтеплоенерго» в суді апеляційної інстанції.
За приписами частини 2 статті 174 ЦПК України відзив є заявою по суті справи.
Згідно частини 8 статті 62 ЦПК України у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.
Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення передбачені статтею 183 ЦПК України. Будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинна містити інші відомості , що вимагаються цим Кодексом (пункт 7 частини 1 цієї статті).
За приписом частини 4 статті 183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини 1 або 2 цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
З огляду на те, відзив подано особою, яка не має повноважень на представництво КП «Київтеплоенерго» в суді апеляційної інстанції, отже відзив КП «Київтеплоенерго», підписаний Банецьким Б.І. на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , як законного представника неповнолітнього ОСОБА_2 , на заочне рішення Деснянського районного суду міста Києва від 29 квітня 2026 року, слід повернути.
Керуючись статтею 43, 60, 62, 178, 183, 360 ЦПК України, суд -
УХВАЛИВ:
Відзив Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», поданий на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , як законного представника неповнолітнього ОСОБА_2 , на заочне рішення Деснянського районного суду міста Києва від 29 квітня 2026 року повернути особі, яка її подала, без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н.В. Поліщук
Судді О.В. Желепа
В.В. Соколова