ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
06 липня 2026 року м. Дніпро справа № 160/24222/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),
суддів: Кальника В.В., Сафронової С.В.,
перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.10.2025 у справі №160/24222/25 за позовом Приватного акціонерного товариства "Єнакієвський металургійний завод" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішень, -
ВСТАНОВИВ:
До Третього апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.10.2025 у справі №160/24222/25.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2026 року визнано неповажними причини пропуску строку Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області на апеляційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.10.2025 у справі №160/24222/25. Апеляційну скаргу було залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам КАС України, та запропоновано скаржнику у строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали надати до суду апеляційної інстанції клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із наведенням обґрунтованих та поважних причин для такого поновлення, а також надати документ, якій підтверджує факт сплати судового збору.
Вказана ухвала суду мотивована тим, що копію рішення скаржником отримано 27 квітня 2026 року, а з апеляційною скаргою він звернувся 09 червня 2026 року, тобто з пропуском тридцятиденного строку.
При цьому первинно подану апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повернуто ухвалою суду від 01 червня 2026 року у зв`язку з неусуненням недоліку апеляційної скарги, а саме через несплату скаржником судового збору.
Копію вказаної ухвали скаржником було отримано 03 червня 2026 року, що підтверджується довідкою про доставлення копії ухвали про повернення апеляційної скарги в електронний кабінет ДПС України в підсистемі "Електронний суд", що, в силу положень п.2 ч.6 ст. 251 КАС України, є належним врученням копії такої ухвали.
Повторну апеляційну скаргу Державною податковою службою України подано09 червня 2026 року, тобто більше ніж через півтора місяці з дня отримання копії рішення.
При цьому, обставини, які стали підставою для повернення першої апеляційної скарги скаржником не було усунуто.
Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2026 року скаржник отримав 12 червня 2026 року (враховуючи положення п.5 ч.6 ст. 251 КАС України), що підтверджується довідкою про доставку копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху в електронний кабінет скаржника в підсистемі "Електронний суд".
На виконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху, скаржник подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження і про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів зазначає наступне.
Частинами першою та другою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо сплати судового збору.
Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
На думку колегії суддів, сам по собі факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, тому при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду, яким чином діяла ця особа протягом зазначеного часу. Суди мають враховувати, чи вчинялись особою, яка має намір подати апеляційну скаргу, усіх можливих та залежних від неї дій у розумні строки, без невиправданих зволікань з метою виконання процесуального обов`язку щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень.
В свою чергу, обставини, які слугували підставою для повернення попередньої апеляційної скарги, а саме відсутність документу про сплату судового збору, скаржником так і не було усунуто.
Натомість, було заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору за подачу апеляційної скарги.
З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.
У відповідності до ст.129 Конституції України та ст.8 КАС України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.
При цьому, згідно з положеннями статті 8 Закону України «Про судовий збір» (в редакції чинній з 15.12.2017 року) враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Проте, подане скаржником клопотання не містить підстав передбачених статтею 8 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI для відстрочення сплати судового збору.
Відповідно до частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
З наведених норм вбачається, що підставою для зменшення розміру належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочення або розстрочення сплати судових витрат є майновий стан скаржника.
Однак, суд апеляційної інстанції зауважує на тому, що якщо бюджетні установи діють як суб`єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати, оскільки Держава, приймаючи певні правові норми щодо сплати судового збору, взяла на себе відповідні зобов`язання щодо його сплати при зверненні до суду суб`єктів владних повноважень.
При цьому, скаржник посилаючись на відсутність коштів для сплати судового збору не надав виписку по рахунках, зокрема, з яких сплачується судовий збір за час з початку перебігу строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції і до дати звернення із клопотанням про відстрочення сплати судового збору, що виключає можливість суд встановити наявність у скаржника можливості сплатити судовий збір і, відповідно, наявність підстав для відстрочення сплати судового збору.
Окрім того, посилання скаржника на введення воєнного стану не може бути безумовною підставою продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, оскільки у період дії воєнного стану Головне управління ДПС у Дніпропетровській області своєї діяльності не припиняло.
Натомість, жодних документів, які свідчили б про неможливість сплати судового збору у зв`язку із введенням воєнного стану, скаржником не було надано.
При цьому, безпідставними є посилання скаржника на лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 щодо засвідчення форс-мажорних обставин, оскільки вони стосуються суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких(-го) настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких(-го) стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
За таких обставин, у задоволенні клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору за подачу апеляційної скарги слід відмовити.
Таким чином, враховуючи те, що обставини, які стали підставою для повернення попередньої апеляційної скарги скаржником не було усунуто, а також період часу, який сплинув з моменту, коли скаржник дізнався про відповідне рішення суду, яким чином діяв протягом зазначеного часу, колегія суддів не вбачає підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Приймаючи до уваги те, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції не підлягає задоволенню, суд вважає за необхідне відмовити у відкритті апеляційного провадження.
Керуючись пунктом 4 частини 1 статті 299 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про поновлення строку на апеляційне оскарження та про відстрочення сплати судового збору за подачу апеляційної скарги - відмовити.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.10.2025 у справі №160/24222/25.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повне судове рішення складено та підписано 06 липня 2026 року.
Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов
суддя В.В. Кальник
суддя С.В. Сафронова