ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 755/23894/25
УХВАЛА
06 липня 2026 року м. Київ
Суддя-доповідач Шостого апеляційного адміністративного суду Компанієць І.Д., перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду м.Києва від 12 січня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушенн, -
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою Дніпровського районного суду м.Києва від 12 січня 2026 року позов залишено без задоволення.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу у повному обсязі.
Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. ст. 286, 295, 296 КАС України.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 286 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.
Згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Крім того, приписи п. 1 ч. 2 ст. 295 КАС України визначають, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Положення цієї норми підлягають застосуванню також і до випадків оскарження судових рішень в порядку ст. 286 КАС України, однак з врахуванням передбачених нею особливостей.
Так, оскільки статтею 286 КАС України передбачено спеціальний, усічений строк апеляційного оскарження, який становить 10 днів (а не 30 днів, як передбачено частиною 1 статті 295 КАС України), а тому строк, протягом якого особа, відповідно до частини 2 статті 295 КАС України, вправі вимагати поновлення строку апеляційного оскарження у зв`язку з несвоєчасним отриманням рішення суду, також не повинен перевищувати 10 днів.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 27.02.2019 у справі № 500/6596/17, від 17.04.2019 у справі № 522/17819/17, від 13.06.2019 у справі № 200/15533/17(2-а/200/1165/17), від 04.03.2021 у справі № 352/1530/18.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалу суду першої інстанції ухвалено та складено 12.01.2026. Отже, останнім днем подання апеляційної скарги на нього з урахуванням визначеного у ній порядку і строків оскарження було 22.01.2026. Проте апеляційну скаргу, подано до суду апеляційної інстанції 26.06.2026, тобто поза межами встановленого приписами КАС України процесуального строку.
Твердження апелянта про те, що копію рішення суду у цій справі останнім отримано 22.06.2026 через мобільний застосунок "Дія", а тому він має право на поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, судом відхиляються, оскільки відповідних доказів всупереч приписів п. 4 ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги не надано.
З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про необґрунтованість твердження апелянта про наявність достатніх правових підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Інших причин поновлення строку звернення до суду відповідачем не зазначено.
Згідно з ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Крім того, в апеляційній скарзі апелянтом заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Вказане клопотання обґрунтоване тим, що скаржник перебуває у важкому матеріальному становищі, не працює, доходу не має, соціальні виплати не отримую, є студентом та навчається на денній формі навчання. На підтвердження підстав для звільнення від сплати судового збору скаржник подає довідку з управління Пенсійного фонду України за формою ОК-5 №3550 5057 2843 2519 та скріншот з застосунку "Дія" студентського квитка.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача фізичної особи за попередній календарний рік.
Визначення майнового стану сторони процесу є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату судових витрат. Якщо через низький рівень майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати (див. постанову Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 31 липня 2019 року, справа № 821/1896/15-а, провадження № К/9901/14384/18).
Суд зауважує, що обов`язок доведення існування обставин, що свідчать про скрутний майновий стан заявника для відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони покладається саме на заявника. Підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).
Для звільнення від сплати судового збору заявник має довести існування фінансових труднощів та такого майнового стану, що надає підстави для звільнення такої особи від сплати судового збору.
Суд вважає, що надані відомості з Пенсійного фонду Українии є недостатнім доказом на підтвердження скрутного майнового стану заявника, водночас, позивачем не надано довідки ДПСУ на підтвердження інших доходів.
Таким чином, наведені заявником у клопотанні доводи та надані докази рівня майнового стану не дають достатніх підстав для звільнення від сплати судового збору, що відповідає статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.
Відповідно до приписів п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (у редакцій чинній на момент звернення апелянта до суду із даною апеляційною скаргою).
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції станом на час подання апеляційної скарги) ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання апеляційної скарги на ухвалу суду - 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги) при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2025 року становить 3028 грн.
Проте, в порушення зазначених правових норм, апелянтом не надано доказів сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн (3028,00*0,8), що свідчить про невідповідність поданої апеляційної скарги вимогам, встановленим ст. 296 КАС України, а саме п.1 ч. 5 цієї норми.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 296 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 169 цього Кодексу, якою передбачено, що у разі якщо позовну заяву (апеляційну скаргу) подано без додержання вимог, встановлених цим Кодексом, суддя протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви (апеляційної скарги) постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Положеннями ч. 2 ст. 169 КАС України регламентовано, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху поставляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
На підставі викладеного, суд зазначає, що вказані у даній ухвалі недоліки апеляційної скарги можуть бути усунуті шляхом подання суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з моменту отримання копії даної ухвали:
- оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн (сплаченого за такими реквізитами: Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ):37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача:[рахунок приховано]; Код класифікації доходів бюджету: 22030101);
- подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду із зазначенням інших поважних причин для його поновлення, а також надання доказів неможливості подання апеляційної скарги вдруге невідкладно після отримання копії ухвали про повернення вперше поданої;
Керуючись ст. ст. 248, 286, 295, 296, 298, 321, 325 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В :
Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м.Києва від 12 січня 2026 року залишити без руху та надати строк на усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І.Д. Компанієць