Єдиний унікальний номер 205/6340/26
Номер провадження2-з/205/831/26
УХВАЛА
06 липня 2026 року м. Дніпро
Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі: головуючої судді Басової Н.В., за участю секретаря судового засідання Пєтіної К.М., розглянувши матеріали клопотання представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» - адвоката Чайковської Марини Ігорівни про витребування доказів по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
13.05.2026 року до Новокодацького районного суду міста Дніпра надійшла вищезазначена позовна заява.
Ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра від 01.06.2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра від 01.06.2026 року клопотання представника позивача ТОВ «Коллект Центр» про витребування доказів - задоволено. Витребувано у АТ КБ «Приватбанк» наступну інформацію: Чи відкривався на ім`я ОСОБА_1 банківська картка № НОМЕР_1 , Докази зарахування на банківська картка № НОМЕР_1 , кредитних коштів, які 05.11.2019 року були на неї перераховані, а саме надати виписки по ОСОБА_1 за номером картки № НОМЕР_1 , за період з 05.11.2019 року по 15.11.2019 року. Надати ідентифікаційні дані власника картки та повний номер картки № НОМЕР_1 , в тому числі, але не виключно прізвище, ім`я по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, серію та номер паспорта, адресу місця проживання, контактні дані(номер телефону, адреса електронної пошти, тощо)про власника даної картки. надати інформацію про номер телефону, на який посилається інформація про підтвердження здійснення операцій (фінансовий номер телефону) за платіжною карткою № НОМЕР_1 , за період з 05.11.2019 року по 15.11.2019 року. надати інформацію чи знаходиться номер телефона, на який відправляється інформація про підтвердження здійснення операцій (фінансовий номер телефону) за платіжною карткою № НОМЕР_1 , за період з 05.11.2019 року по 15.11.2019 року. чи знаходиться номер телефону НОМЕР_2 в анкетних даних я ОСОБА_1
03.07.2026 року до суду надійшло клопотання представника позивача ТОВ «Коллект Центр» - адвоката Чайковської М.І., у якому просила поновити строк для подання клопотання про витребування доказів; витребувати у АТ КБ «Приватбанк»: докази зарахування кредитних коштів на банківську картку № НОМЕР_3 , емітовану на ім`я ОСОБА_1 , які були перераховані 25.12.2019 року, а саме витребувати виписку за картковим рахунком № НОМЕР_3 за період з 25.12.2019 року по 30.12.2019 року, яка міститиме інформацію про зарахування вказаних кредитних коштів.
Вказане клопотання мотивоване тим, що після отримання відповіді АТ КБ «ПриватБанк» позивачем було встановлено, що при підготовці вказаного клопотання була допущена технічна помилка щодо зазначення дати фактичного перерахування кредитних коштів відповідачу. Як наслідок, у клопотанні було помилково визначено період, за який необхідно витребувати банківську виписку, що, у свою чергу, призвело до витребування судом доказів за проміжок часу, який не охоплює дату фактичного зарахування кредитних коштів. У первинному клопотанні та відповідно в ухвалі суду було зазначено, що кредитні кошти були перераховані 05.11.2019 року, у зв`язку з чим витребувано банківську виписку за період з 05.11.2019 року по 15.11.2019 року. Із листа від платіжної організації ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ», який був долучений до позовної заяви як доказ перерахування коштів відповідачу за договором позики № [номер приховано], вбачається, що фактичне зарахування кредитних коштів у розмірі 5 000,00 грн. відбулося 25.12.2019 року. Цей часовий проміжок не охоплює дату фактичного перерахування кредитних коштів - 25.12.2019 року, надана виписка об`єктивно не могла містити інформацію про відповідне зарахування грошових коштів.
Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Позов у справі подано до суду 13.05.2026 року, а клопотання про витребування доказів - 02.07.2026 року, тобто із пропуском строку, передбаченого ч. 1 ст. 84 ЦПК України.
У клопотанні представник позивача також просить поновити процесуальний строк на подання клопотання про витребування доказів, вважаючи підстави для його поновлення поважними та обґрунтованими, оскільки при поданні клопотання 13.05.2026 року представником позивача було допущено технічну помилку при зазначенні періоду, за який необхідно витребувати банківську виписку, що, у свою чергу, призвело до витребування судом доказів за проміжок часу, який не охоплює дату фактичного зарахування кредитних коштів.
Відповідно до ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим кодексом.
Виходячи з принципу змагальності в цивільному процесі,прав та обов`язків сторін у справі, визначених ЦПК України, суд виключно з ініціативи та в межах доводів сторін може поновити строк звернення до суду за обґрунтованим їх клопотанням.
Тому у разі пропущення строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку.
Норми цивільного процесуального законодавства не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі підстави визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Відповідно до ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Також представником позивача у клопотанні зазначено, що не поновлення строку на подання клопотання про витребування доказів було б виявом надмірного формалізму та могло б розцінюватись як обмеження особи в доступі до суду, яке захищається статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Суд не погоджується із такими доводами та вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що «надмірний формалізм» може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (див. рішення у справах «Zubac v. Croatia», «Beles and Others v. the Czech Republic», № 47273/99, пункти 50-51, 69, та «Walchli v. France», № 35787/03, пункт 29).
Одночасно, ЄСПЛ провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Натомість надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.
У той же час, ЄСПЛ притримується позиції, що внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (до прикладу, рішення у справі «Шишков проти Росії» (Shishkov v. Russia), № 26746/05, параграф 110, від 20.02.2014 року).
У даній справі сторона позивача намагається виправити допущені нею помилки при зверненні до суду із клопотанням про витребування доказів 13.05.2026 року.
Однак зазначені представником позивача обставини не вказують на поважні причини пропуску строку для подання клопотання про витребування доказів.
Згідно ч. 2 ст. 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Клопотання представника позивача ТОВ «Коллект Центр» про витребування доказів подане до суду 02.07.2026 року з пропуском строку, встановленого ч. 2 ст. 83 ЦПК України, і представником позивача не обґрунтовано неможливості подання клопотання у встановлений строк з причин, що не залежали від нього.
З урахування викладеного, суд доходить висновку про залишення клопотання представника позивача ТОВ «Коллект Центр» про витребування доказів без задоволення.
Разом з тим, позивач має право на звернення до суду з заявою про забезпечення позову в порядку, передбаченому ст. ст. 116-117 ЦПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 83-84 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання про поновлення позивачу пропущеного процесуального строку на подання клопотання про витребування доказів - відмовити.
Клопотання представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» - адвоката Чайковської Марини Ігорівни про витребування доказів по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н.В. Басова
.