07.07.2026 Суддя Ізмайлов І. К.
Справа № 644/8632/26
Провадження № 2/644/5413/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 липня 2026 року м. Харків
Суддя Індустріального районного суду м. Харкова Ізмайлов І.К., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Ізмайлова Ільдара Камільовича при розгляді позовної заяви ОСОБА_1 до Садівничого товариства «Вільха» про відшкодування моральної шкоди,-
в с т а н о в и в :
06.07.2026 до Індустріального районного суду м. Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій вона просила стягнути з СТ «Вільха» 500000,00 грн. у відшкодування спричиненої їй моральної шкоди завданої незаконним виключенням з членів садового товариства та стягнення з відповідача 500,00 грн. матеріальних витрат за ведення справи, а також просила стягнути з відповідача усі судові витрати та судовий збір.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 06.07.2026 головуючим у розгляді справи визначено суддю Індустріального районного суду м. Харкова Ізмайлова І.К.
06.07.2026 до вирішення питання про відкриття провадження у справі ОСОБА_1 подано заяву про відвід судді Ізмайлова І.К.
Заяву вмотивовано наявністю обставин, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. Такими обставинами заявниця зазначає наявність у неї тривалого конфлікту з суддею, і ці обставини викликають сумніви в об`єктивності судді, оскільки в його провадженні раніше перебували справи, в яких вона була стороною і суддя демонстрував упереджене ставлення до неї, перешкоджав реалізації її процесуальних прав, що було підставами до скарг та заяв про його відвід в інших справах (№644/1907/16-а, №644/3725/14-а).
Суд, дослідивши клопотання та матеріали справи, приходить до наступного.
Відповідно до ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
За ч. 8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
Підстави для відводу судді визначені ст. 36, 37 ЦПК України.
У відповідності до ст. 36 ЦПК України суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Статтею 37 ЦПК України визначено недопустимість повторної участі судді в розгляді справи.
Європейський суд з прав людини вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» від 09 листопада 2006 року.
В рішенні «Білуха проти України» зазначено, що особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (про що зазначено у рішенні у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), пункт 43).
Згідно положень ст.48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним відбудь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом. Суддя не зобов`язаний давати жодних пояснень щодо суті справ, які перебувають у його провадженні, крім випадків, установлених законом. Під час розгляду заяви про відвід суд не надає оцінку прийнятим судовим рішенням.
Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з`являться докази на користь протилежного. За об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об`єктивно виправдані.
В процесуальному судочинстві діє презумпція безсторонності суду, яка може бути спростована.
Право учасника справи на відвід судді є однією із гарантій права на справедливий суд.
Проте, право на відвід не є абсолютним. В інакшому випадку воно перетвориться у свавільне обрання суддів для розгляду справи та спосіб процесуального зловживання, що суперечитиме інтересам інших учасників справи та суспільним інтересам загалом.
Крім того, відвід має бути обґрунтований посиланням на факти, які вказують на залежність, упередженість або необ`єктивність судді щодо сторін чи будь-кого з них. Лише за таких обставин відвід буде правомірним і убезпечить сторони від залежного, упередженого або необ`єктивного суду.
З заяви про відвід вбачається, що ОСОБА_1 посилається на те, що в неї з головуючим у справі існує конфлікт у зв`язку з розглядом суддею, у минулому, справ в яких вона була стороною.
Так, відповідно до наведених у заяві номерів справ, вбачається, що ухвалою судді Ізмайлова І.К. від 20.06.2017 (справа № 644/1907/16-а) заявлено про самовідвід у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевського району м. Харкова про визнання дій та бездіяльності неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії, оскільки позивачка доповнила свої позовні вимоги зазначивши відповідачем головуючого суддю Ізмайлова І.К.
У справі № 644/8248/15-ц за заявою ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої незаконним притягненням до адміністративної відповідальності (до перереєстрації справа № 644/3725/14-п за заявою ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної незаконними діями органами слідства, прокуратури і суду) ухвалою судді Ізмайлова І.К. від 28.09.2017 задоволено заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Ізмайлова І.К. через наявність апеляційного провадження у Харківському апеляційному адміністративному суді на ухвалу Фрунзенського районного суду м. Харкова від 04.07.2017, за її позовом де ОСОБА_2 зазначений відповідачем.
Отже, дослідивши заяву, перевіривши матеріали справи, суддя дійшов висновку, що заявлений відвід є частково обґрунтованим, оскільки доводи заявника зводяться до його ставлення до головуючого у справі, а не особистими переконання та поведінкою судді.
Так, факти звернення ОСОБА_1 зі скаргами на суддю не є підставою до відводу, а є реалізацією її права, як і факт звернення до судді з позовом, тим більше, що за наслідками розгляду позовної заяви їй відмовлено у відкритті провадження за цим позовом до судді.
Разом з тим, суд враховує, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Важливим є питання довіри як сторони у справі так і стороннього спостерігача, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений, про що свідчить практика Європейського суду з прав людини.
Згідно з Кодексом суддівської етики, затвердженого рішенням V з`їзду суддів України 24 жовтня 2002 року (у редакції, затвердженій XI черговим з`їздом суддів України 22 лютого 2013 року), затвердженим рішенням Ради суддів України від 04 лютого 2016 року № 1, інститут відводу судді від участі у розгляді конкретної справи - це одна із найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Він покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді у результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає, бо тут головним є публічний інтерес.
У п. 2.5 «Бангалорських принципів поведінки судді» (схвалені резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року) зазначається, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Сприйняття об`єктивності визначається за допомогою критерію "розумного спостерігача". У разі, коли є підстави передбачати, що суддя є необ`єктивним (з різних причин) - це дискредитує суспільну довіру до судової влади. Тому суддя мусить уникати будь-яких дій, які дають підставу передбачати, що на його рішення можуть вплинути сторонні чинники, зокрема такі як зацікавленість у розв`язанні конкретної справи. З огляду на це навіть прояви неупередженості мають значення.
Суддя враховує думку позивача в частині викладу обставин, які можуть створити у стороннього спостерігача уявлення можливої упередженості судді до особи, якої стосуються результати розгляду справи, а отже з метою забезпечення умов розгляду зазначеної справи неупередженим судом, суд вважає необхідним задовольнити заяву.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 36, 40, 247, 259-261, 353 Цивільного процесуального кодексу України,-
п о с т а н о в и в :
Заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Ізмайлова Ільдара Камільовича при розгляді повної заяви ОСОБА_1 до Садівничого товариства «Вільха» про відшкодування моральної шкоди - задовольнити.
Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Садівничого товариства «Вільха» про відшкодування моральної шкоди, - передати до канцелярії суду для визначення у порядку, встановленому статтею 33 ЦПК України, іншого складу суду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Ізмайлов І.К.