Судові рішення

Ухвала № 138037775 у справі № 160/33926/25 від 06.07.2026

Ухвала від 06.07.2026 в адміністративній справі № 160/33926/25 (категорія «Загальнообов’язкового державного пенсійного страхування»). Суд: Касаційний адміністративний суд Верховного Суду, суддя Коваленко Н.В.

Справа№ 160/33926/25
СудКасаційний адміністративний суд Верховного Суду
СуддяКоваленко Н.В.
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяЗагальнообов’язкового державного пенсійного страхування
Дата ухвалення06.07.2026
Надійшло до реєстру08.07.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/138037775

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

УХВАЛА

про відкриття касаційного провадження

06 липня 2026 року

м. Київ

справа №160/33926/25

адміністративне провадження №К/990/29698/26

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Коваленко Н.В.,

суддів: Рибачука А.І., Стародуба О.П.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 19.05.2026 у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просила:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у проведенні індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197, 1,0796, 1,15;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати ОСОБА_1 пенсію відповідно до частини другої статті 42 Закону України від 09.07.2003 №1058-ІУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 10846,37 грн на коефіцієнт збільшення на коефіцієнт збільшення у 1,197 з 01.03.2023 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 ропі» , на коефіцієнт збільшення 1,0796 з 01.03.2024 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», на коефіцієнт збільшення 1,115 з 01.03.2025 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» та провести виплату ОСОБА_1 недоотриманих сум пенсії, починаючи з 27.05.2025.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.02.2026 позов задоволено.

Додатковим рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.02.2026 ухвалено додаткове рішення у справі №160/33926/25, яким:

- стягнуто витрати на професійну правничу допомогу з Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 в сумі 5000,00 грн.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 19.05.2026 рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.02.2026 залишено без змін та у задоволенні заяви ОСОБА_1 про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок його бюджетних асигнувань на її користь судових витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції відмовлено.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 19.05.2026 додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.02.2026 скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями суду апеляційної інстанції щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою.

Разом з касаційною скаргою скаржником подано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження. Обґрунтовуючи підстави пропуску строку зазначає, що первісна касаційна скарга ОСОБА_1 на постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 19.05.2026 у справі №160/33926 була подана в межах строків, визначених частиною першою статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України. Проте, ухвалою Верховного Суду від 24.06.2026 наведену касаційну скаргу було повернуто скаржнику, оскільки в ордері адвоката назву органу, в якому надається правнича допомога адвокатом вказано не «Верховний Суд», а «у Дніпровському окружному адміністративному суді та Третьому апеляційному адміністративному суді». Скаржник вказує, що ордер серії АІ №2149907 від 11.06.2026, яким підтверджується повноваження адвоката Балюри А.С. представляти інтереси позивача саме у Верховному Суді був також поданий разом із первісною касаційною скаргою, однак залишився поза увагою суду.

Відповідно до частини третьої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.

Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів дійшла висновку про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження та наявність підстав для його поновлення.

Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, Верховний Суд зазначає таке.

Розгляд справи в суді першої інстанції здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини першої та четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Приписами частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

За правилами пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Підставою касаційного оскарження скаржник зазначає пункти 1,4 частини четвертої та підпункти «а» та «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Вважає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та дана справа має виняткове значення для особи, яка подає касаційну скаргу.

Обґрунтовуючи підстави для касаційного оскарження судових рішень, скаржник стверджує, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми частини шостої статті 134 та частини сьомої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу без урахування висновків щодо їх правозастосування у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, від 15.06.2022 у справі №910/12876/19, від 18.01.2024 у справі №9901/459/21, від 20.05.2026 у справі №911/969/24 (зокрема, про те, що зменшення витрат на правничу допомогу можливе лише за клопотанням іншої сторони), викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.05.2026 у справі №911/969/24, та Верховного Суду від 29.10.2020 у справі №686/5064/20, від 05.03.2021 у справі №200/10801/19-а, від 07.08.2025 у справі №520/25012/24, від 29.04.2026 у справі №372/6826/24 (зокрема, щодо відшкодування витрати, які сторона сплатила або має сплатити).

Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з встановленими в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами та наданою їм правовою оцінкою дають підстави для висновку про наявність в цьому випадку обставин, наведених у підпунктах «а» та «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України та обставин, визначених пунктами 1, 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, що в свою чергу є підставою для відкриття касаційного провадження для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених скаржником на підставі доказів, які містяться у матеріалах справи.

Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження, відсутні.

Керуючись статтями 328, 329, 330, 334 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

Визнати поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку на касаційне оскарження та поновити його.

Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 19.05.2026 у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Витребувати з Дніпропетровського окружного адміністративного суду справу №160/33926/25.

Надіслати учасникам справи копії цієї ухвали разом із копіями касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.

Встановити строк для подачі відзиву на касаційну скаргу - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали та роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та не оскаржується.

Суддя-доповідач Н.В. Коваленко

Суддя А.І. Рибачук

Суддя О.П. Стародуб

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
29.09.2026 Постанова № 140327544 Третій апеляційний адміністративний суд
29.09.2026 Постанова № 140327539 Третій апеляційний адміністративний суд
25.08.2026 Ухвала № 139225302 Третій апеляційний адміністративний суд
25.08.2026 Ухвала № 139225299 Третій апеляційний адміністративний суд
11.08.2026 Постанова № 138934665 Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
10.08.2026 Ухвала № 138869720 Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
06.07.2026 Ухвала № 137981794 Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
24.06.2026 Ухвала № 137670155 Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
19.05.2026 Постанова № 136637562 без тексту Третій апеляційний адміністративний суд
19.05.2026 Постанова № 136637560 без тексту Третій апеляційний адміністративний суд
02.04.2026 Ухвала № 135371716 без тексту Третій апеляційний адміністративний суд
02.04.2026 Ухвала № 135371714 без тексту Третій апеляційний адміністративний суд
25.03.2026 Ухвала № 135140668 без тексту Третій апеляційний адміністративний суд
25.03.2026 Ухвала № 135140667 без тексту Третій апеляційний адміністративний суд
12.03.2026 Ухвала № 134784307 без тексту Третій апеляційний адміністративний суд
12.03.2026 Ухвала № 134784304 без тексту Третій апеляційний адміністративний суд
26.02.2026 Рішення № 134431144 без тексту Дніпропетровський окружний адміністративний суд
19.02.2026 Ухвала № 134207991 без тексту Дніпропетровський окружний адміністративний суд
06.02.2026 Рішення № 133915363 без тексту Дніпропетровський окружний адміністративний суд
03.12.2025 Ухвала № 132323737 без тексту Дніпропетровський окружний адміністративний суд