УХВАЛА
про відмову у відкритті касаційного провадження
07 липня 2026 року
м. Київ
справа №300/3995/25
адміністративне провадження № К/990/28471/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Чиркіна С.М., суддів: Рибачука А.І., Шарапи В.М., перевіривши касаційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.01.2026 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.05.2026 у справі №300/3995/25 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Міністерства оборони України, в якому просила суд:
визнати протиправним та скасувати пункт 42 рішення комісії Міністерства оборони України із розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформленого протоколом від 08.11.2024 № 34/д;
зобов`язати Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу, передбачену пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 за №168, у розмірі 15000000 гривень, як члену сім`ї загиблого військовослужбовця, її чоловіка, солдата ОСОБА_4 , у зв`язку із смертю (загибеллю) ІНФОРМАЦІЯ_2 у період дії воєнного стану, пов`язаною із захистом Батьківщини.
Розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.01.2026, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.05.2026, у справі № 300/3995/25 позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано пункт 42 рішення комісії Міністерства оборони України від 08.11.2024 за № 34/д, оформленого протоколом, у частині повернення документів ОСОБА_1 на доопрацювання з метою надання документів, які підтверджують обставину перебування на утриманні загиблого військовослужбовця відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", що дають право на отримання одноразової грошової допомоги.
Зобов`язано Міністерство оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.06.2024 про виплату одноразової грошової допомоги передбаченої пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 за № 168, у зв`язку із загибеллю ІНФОРМАЦІЯ_3 солдата ОСОБА_4 , та прийняти рішення по суті за результатами такого розгляду, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
В задоволенні решти вимог відмовлено.
На адресу Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» 19.06.2026 надійшла касаційна скарга Міністерства оборони України, в якій скаржник просить рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.01.2026 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.05.2026 у справі №300/3995/25 та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Підставою касаційного оскарження Міністерство оборони України зазначає підпункт «в» пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та пункт 1 частини 4 статті 328 цього Кодексу. Зокрема, Міністерство оборони України посилається на неврахування судом апеляційної інстанції висновків, які викладено в постанові Верховного Суду.
Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, Верховний Суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 129 Конституції України до основних засад судочинства належить забезпечення апеляційного перегляду справи. Касаційне оскарження судового рішення допускається лише у визначених законом випадках.
Згідно із частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Зміст наведених норм права дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їхнього перегляду в апеляційному порядку, можуть реалізувати право на їхнє оскарження у касаційному порядку тільки у визначених законом випадках.
Пунктом 3 частини шостої статті 12 КАС України передбачено, що для цілей цього Кодексу справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг віднесено до категорії справ незначної складності.
Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Доведення зазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
Зміст доводів касаційної скарги у сукупності з обставинами справи, встановленими судами першої та апеляційної інстанцій, не дає підстав для висновку про наявність таких обставин, оскільки скаржник належним чином не обґрунтував фундаментального значення цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики.
Посилання скаржника на «значний суспільний інтерес» має також загальний, формальний характер та не містить належного обґрунтування наявності заінтересованості суспільства в результатах розгляду саме цієї касаційної скарги судом касаційної інстанції.
Також підставою касаційного оскарження скаржник зазначає пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України
Суд зазначає, що подібність правовідносин означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи.
Так, обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, та оцінка судами їх сукупності не можна визнати як подібність правовідносин.
Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах розуміються такі, де подібними (тотожними, аналогічними) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.
Отже, для встановлення подібності справ і відносин слід враховувати сукупність таких критеріїв, як подібність фактичних обставин, суб`єктний склад, об`єкт і предмет правового регулювання, а також умови застосування правових норм.
Інші, наведені у касаційній скарзі доводи та мотиви не дають підстав для висновку, що судові рішення, постановлені у зазначеній справі, можливо віднести до випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За викладених обставин слід відмовити у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України,
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.01.2026 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.05.2026 у справі №300/3995/25 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій.
Копію цієї ухвали направити особі, яка подала касаційну скаргу, в порядку, визначеному статтею 251 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач С.М. Чиркін
Судді А.І. Рибачук
В.М. Шарапа