УХВАЛА
07 липня 2026 року
м. Київ
справа №640/16704/21
провадження №К/990/27014/22, №К/990/22561/22
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Жука А.В.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Офісу Генерального прокурора на додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2022 року у справі №640/16704/21
за позовом ОСОБА_1 до Тринадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів місцевих прокуратур, Офісу Генерального прокурора, третя особа - Кіровоградська обласна прокуратура, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИВ:
Касаційна скарга Офісу Генерального прокурора на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.07.2022 року у справі №640/16704/21 до Верховного Суду надійшла 22.08.2022.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.08.2022 визначено склад колегії суддів: Головуючий суддя - Жук А.В., судді: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.
Ухвалою Верховного Суду від 01.09.2022 відкрито касаційне провадження за скаргою Офісу Генерального прокурора на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.07.2022 у справі №640/16704/21.
Касаційна скарга Офісу Генерального прокурора на додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.08.2022 у справі №640/16704/21 до Верховного Суду надійшла 04.10.2022.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 04.10.2022 визначено склад колегії суддів: Головуючий суддя - Жук А.В., судді: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.
Ухвалами Верховного Суду від 06.10.2022 відкрито касаційне провадження за скаргою Офісу Генерального прокурора на додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.08.2022 у справі №640/16704/21. Відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення виконання оскаржуваного судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 340 КАС України суддя-доповідач в порядку підготовки справи до касаційного розгляду: 1) з`ясовує склад учасників справи; 2) вирішує письмово заявлені клопотання учасників справи; 3) вирішує питання про можливість попереднього розгляду справи або письмового провадження за наявними у справі матеріалами у суді касаційної інстанції; 4) вирішує питання про зупинення виконання судових рішень, які оскаржуються; 5) вирішує інші питання, необхідні для касаційного розгляду справи.
Після проведення підготовчих дій суддя-доповідач призначає справу до касаційного розгляду у судовому засіданні чи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами (частина третя статті 340 КАС України).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 345 КАС України суд касаційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.
У касаційних скаргах заявлено клопотання про розгляд справи за участю представника Офісу Генерального прокурора.
Згідно з частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) однією з істотних гарантій справедливого судового розгляду є публічний судовий розгляд.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 26.05.1988 в справі «Ekbatani проти Швеціїї» зазначив, що якщо розгляд справи у суді першої інстанції був публічним, відсутність "публічності" при розгляді справи у другій та третій інстанціях може бути виправданою особливостями процедури по цій справі. Якщо скарга стосується виключно питання права, залишаючи осторонь фактичні обставини справи, то вимоги статті 6 Конвенції можуть бути дотримані і тоді, коли заявнику не було надано можливості бути заслуханим у апеляційному чи касаційному суді особисто.
Зокрема, як зазначив ЄСПЛ, це стосується суду тієї інстанції, перед яким не ставиться завдання встановлення фактичних обставин, а лише перевірка правильності застосування норм права.
Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
З матеріалів справи встановлено, що суди попередніх інстанцій розглядали цю справу у відкритому судовому засіданні, тобто відбувся її публічний розгляд.
Окрім того, практика ЄСПЛ з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983 у справі «Axen v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 «Varela Assalino contre le Portugal», заява №64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Верховним Судом створено учасникам процесу у даній справі належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів, в яких такий рух описаний. Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України.
Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в касаційній скарзі, запереченні на касаційну скаргу, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
Враховуючи наявність клопотання про розгляд вказаної справи за участю сторін та їх представників, вимоги пункту 1 частини першої статті 345 КАС України та відповідну практику Європейського суду з прав людини, розгляд цієї справи можливо провести в порядку письмового провадження за наявними в ній матеріалами без виклику учасників справи.
Окрім того, оскільки касаційні скарги стосуються судових рішень по одній справі, вони підлягають розгляду в одному касаційному провадженні.
Суддею-доповідачем згідно із статтею 340 КАС України проведені необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду.
Враховуючи викладене, справа може бути розглянута у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
Керуючись статтями 340, 345 КАС України, Суд,
УХВАЛИВ:
1. Підготовчі дії у справі закінчити.
2. Об`єднати касаційні скарги (провадження №К/990/22561/22, №К/990/27014/22) в одне касаційне провадження.
3. Справу призначити до розгляду у порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції за наявними у справі матеріалами, який відбудеться у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корп. 5.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
...........................
А.В. Жук
Суддя Верховного Суду