Справа № 758/797/26
Категорія 14
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 липня 2026 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Захарчук С. С. ,
за участю секретаря - Савенко Д. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Подільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту, що має юридичне значення, -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.
У заяві ОСОБА_1 просить встановити факт народження дитини, чоловічої статі, ОСОБА_2 , дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження - м. Новоросійськ, Краснодарський край, російська федерація.
Обґрунтовуючи заяву про встановлення факту народження дитини, ОСОБА_1 посилалася на норми ст. 315 ЦПК України.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження.
Частиною першою ст. 316 ЦПК України передбачено, що заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.
У заяві вказані адреси місця проживання ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 .
Частиною 8 ст. 187 ЦПК України передбачено, що суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.
Згідно з даними Єдиного державного демографічного реєстру зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 є - АДРЕСА_1 .
Разом з тим, відповідно до даних з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери місцем проживання ОСОБА_1 , як внутрішньо переміщеної особи, є - АДРЕСА_2 .
Таким чином, місце проживання або місце перебування ОСОБА_1 у Подільському районі м. Києва не зареєстровано.
Згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, відповідачі у якій зареєстровані на непідконтрольній території України, необхідно також враховувати імперативні положення спеціального Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (постанова Верховного Суду від 29.07.2019 у справі № 409/2636/17 провадження № 61-1188св19)
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Відповідно абз. 1 п. 4 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2022 № 265 «Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад» особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.
У постанові від 14.08.2024 у справі № 607/5535/22, провадження № 61-17499св23 Верховний Суд вказав на те що особи, які залишили або покинули своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації та стали на облік як внутрішньо переміщені особи можуть звертатися з позовами до судів за місцем фактичного проживання/перебування. Таким чином, якщо особа-переселенець зареєструвалася на новому місці як ВПО (внутрішньо переміщена особа), то маючи відповідну довідку про взяття на облік, переселенець може звертатись з позовом до суду у місці свого тимчасового перебування.
Якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу (ч. 9 ст. 187 ЦПК України).
Стаття 125 Конституції України встановлює, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Згідно зі ч. 1 ст. 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судоустрій будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності.
Порушення судами правил територіальної юрисдикції має наслідком обов`язкове скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд (ст. 378, п. 6 ч. 1 ст. 411 ЦПК України).
Пунктом 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України передбачено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Ураховуючи те, що відповідно до даних з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 , як внутрішньо переміщеної особи, є - АДРЕСА_2 , згідно з ч. 1 ст. 316 ЦПК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання, місце проживання або місце перебування ОСОБА_1 у Подільському районі м. Києва не зареєстровано, а тому справа не підсудна Подільському районному суду м. Києва та підлягає передачі на розгляд до Фастівського міськрайонного суду Київської області за місцем проживання заявниці - ОСОБА_1 .
Керуючись ст. ст. 31, 187, 263, 315, 316, 353 ЦПК України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Передати справу за справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Подільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту, що має юридичне значення на розгляд до Фастівського міськрайонного суду Київської області.
Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали - 08.07.2026.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 261 ЦПК України.
Суддя С. С. Захарчук