Справа № 461/5171/26
У х в а л а
про залишення позовної заяви без руху
"08" липня 2026 р. суддя Галицького районного суду м. Львова Павлюк О. В., при вирішенні питання про відкриття провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про зняття арешту з майна, -
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_1 звернулася до Галицького районного суду м. Львова зі заявою про зняття арешту з майна .
При вирішенні питання про відкриття провадження по справі, суддя встановила, що позовна заява не відповідає вимогам статей 175, 177 ЦПК України.
Частина перша ст. 4 ЦПК України передбачає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 03.06.2016 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).
Натомість, всупереч ч. 2 ст. 174 ЦПК України, зміст позовних вимог викладений у формі заяви про скасування арешту.
Відповідно до ч. 1 ст. 48 ЦПК України, сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, у позовні заяві має бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Проте, дані про позивачку та відповідача, передбачені вказаним пунктом, у заяві не зазначені.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, у заяві повинен бути зазначений виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Згідно з частинами 4, 5 ст. 95 ЦПК України, копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено у порядку, встановленому чинним законодавством.
Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Проте, позивачка не зазначила про наявність у неї або іншої особи оригіналу письмового доказу, а також не підтвердила відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом зі зазначенням дати такого засвідчення.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Всупереч чому, позивачка не додала примірника позовної заяви з копіями додатків для відповідача, які мають бути засвідчені належним чином.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Закон України «Про судовий збір» визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Як вбачається зі заявленої позивачкою вимоги, така є вимогою немайнового характеру.
Відповідно до ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру стягується судовий збір у розмірі 0,4 % розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України «Про державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб у 2026 року з 01 січня встановлений у розмірі 3328,00 гривень.
Отже, судовий збір за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1331 грн 20 коп.
Однак, як вбачається з додатків, доданих до заяви, позивачка не долучила документу, що підтверджує сплату судового збору.
Згідно ч.1 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог ст.ст. 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч.2 ст.185 ЦПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, позивачу потрібно:
- для ефективного захисту своїх прав викласти зміст вимог у формі позовної заяви;
- зазначити відповідача та, у разі їх наявності, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору;
- вказати усі необхідні відомості про учасників справи, які передбачені у п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України;
- додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб;
- зазначити про наявність у позивачки або іншої особи оригіналу письмового доказу та підтвердити відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у неї, своїм підписом зі зазначенням дати такого засвідчення.
- сплатити судовий збір відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» та надати суду документ, що підтверджує його сплату.
У частині 3 ст. 185 ЦПК України, передбачено, що якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Водночас, суд роз`яснює, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 175-177, 185, 187 ЦПК України, суддя -
п о с т а н о в и л а :
1. Заяву ОСОБА_1 про зняття арешту з майна - залишити без руху і надати заявниці строк для усунення недоліків - 5 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
2. Роз`яснити заявниці, що у разі неусунення недоліків у встановлені строки, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ольга ПАВЛЮК