ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про відмову у забезпеченні позову
08 липня 2026 року Луцьк Справа № 140/8778/26
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Мачульського В.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправним та скасування пункту 3.1 наказу, та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 в якому заявлені наступні позовні вимоги:
1) Визнати протиправним та скасувати пункт 3.1 наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 27.03.2026 №34/нод «Про результати службового розслідування» в частині що стосується ОСОБА_1 в тому числі притягнення до дисциплінарної та повної матеріальної відповідальності на суму 290 931,90 грн і здійснювати щомісячне стягнення 20 відсотків грошового забезпечення;
2) Зобов`язати Військової частини НОМЕР_1 припинити виконання пункту 3.1 наказу від 27.03.2026 №34/нод в частині що стосується ОСОБА_1 та не здійснювати на його підставі утримання з його грошового забезпечення;
3) Зобов`язати Військової частини НОМЕР_2 повернути ОСОБА_1 усі кошти фактично утримані на виконання пункту 3.1 наказу від 27.03.2026 №34/нод, розмір яких визначити за розрахунковими листами та фінансовою довідкою відповідача.
Одночасно з позовною заявою позивач подав заяву про забезпечення позову шляхом:
1) Заборонити Військової частині НОМЕР_1 та Військової частині НОМЕР_2 та їх посадовим особам до набрання законної сили рішення у даній справі здійснювати або продовжувати будь які утримання з грошового забезпечення ОСОБА_1 на виконання пункту 3.1 наказу №34/нод;
2) Зупинити виконання пункту 3.1 наказу №34/нод в частині стягнення з ОСОБА_1 290 931,90 грн шляхом щомісячного утримання 20 відсотків грошового забезпечення - до набрання законної сили рішення суду:
3) Якщо Військовою частиною НОМЕР_2 видано окремий наказ на виконання пункту 3.1 наказу №34/нод, зупинити його виконання в частині утримань з грошового забезпечення ОСОБА_1 до набрання законної сили рішення суду.
Заява обґрунтована тим, що оскаржуваний наказ є протиправним, необґрунтованим та прийнятим із істотними порушеннями вимог чинного законодавства України, яке регулює порядок проведення службових розслідувань у Збройних Силах України та притягнення військовослужбовців до відповідальності. Зокрема, позивач зазначає, що службове розслідування проведено з порушенням встановленої процедури, передбаченої Дисциплінарним статутом Збройних Сил України та Порядком проведення службових розслідувань, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 №608, оскільки позивача не було належним чином повідомлено про його проведення, не роз`яснено його процесуальні права та обов`язки, а також фактично позбавлено можливості брати участь у з`ясуванні обставин справи та надавати свої пояснення. Крім того, позивач вказує, що висновки службового розслідування ґрунтуються на неповно встановлених обставинах та недопустимих і однобічно оцінених доказах, без належної перевірки всіх матеріалів, що мають значення для правильного вирішення справи. Як зазначає позивач, службове розслідування призначено 03.03.2026 і завершено 24.03.2026 тобто після його бойового поранення та під час лікування. Сумніви у правомірності наказу виникають також через одночасне посилання на три різні підстави статті 6 Закону №160-ІХ без їх належного розмежування, неврахування поданих бойових донесень і проведення розслідування під час лікування. Зауважує що заборона лише тимчасово не стягувати 20 відсотків із грошового забезпечення однієї особи не перешкоджає бойовій чи адміністративній діяльності військових частин. У разі відмови в позові стягнення може бути реалізовано у визначеному законом порядку. Натомість невжиття заходу щомісяця завдаватиме пораненому військовослужбовцю нової майнової шкоди.
Відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Заяву про забезпечення позову розглянуто судом без повідомлення учасників справи, у дводенний строк з дня її надходження, з врахуванням вихідних днів.
Заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню з таких мотивів та підстав.
Відповідно до частини другою статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Частиною першою статті 151 КАС України установлено, що позов може бути забезпечено: забороною відповідачу вчиняти певні дії (пункт 2); забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору (пункт 4).
За приписами частини другої статті 154 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 154 КАС України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Необхідно зазначити, що за своєю суттю інститут забезпечення в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі. Водночас для застосування таких заходів потрібно додержуватися щонайменше однієї з умов, визначених у частині другій статті 150 КАС України. Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них з точки зору процесуального закону є необхідною передумовою для їх вжиття судом за клопотанням позивача.
При цьому сам факт прийняття суб`єктом владних повноважень (відповідачем) рішення чи вчинення дій, які на думку заявника порушують його права та інтереси, не може автоматично свідчити про те, що таке рішення чи дії є очевидно протиправними, як і те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання майбутнього рішення суду, адже факт порушення прав та інтересів особи (позивача) підлягає доведенню у встановленому законом порядку.
Суд з огляду на докази, надані позивачем, для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що існує дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову позовним вимогам. При вирішенні питання щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову враховується й специфіка правовідносин, стосовно яких виник спір, та їх відповідне законодавче врегулювання, за наслідками аналізу якого можна зробити висновок, чи дійсно застосування заходів забезпечення позову є необхідним у цьому конкретному випадку, чи може невжиття таких засобів мати незворотні наслідки.
Заходи забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову.
Суд зазначає, що предметом оскарження у цій справі є пункт 3.1 наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 27.03.2026 №34/нод «Про результати службового розслідування» в частині що стосується ОСОБА_1 в тому числі притягнення до дисциплінарної та повної матеріальної відповідальності на суму 290 931,90 грн і здійснювати щомісячне стягнення 20 відсотків грошового забезпечення.
Як слідує із заяви про забезпечення позову, її вимоги фактично обґрунтовано посиланням на очевидну протиправність дій та рішень відповідача щодо притягнення до дисциплінарної та повної матеріальної відповідальності ОСОБА_1 .
Поряд з цим слід зазначити, що забезпечення позову не може підміняти собою подання позову та має іншу мету, а все обґрунтування заяви зводиться до незаконності (протиправності) дій відповідачів. Протиправність оскаржуваних дій та рішень може бути встановлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності під час розгляду адміністративної справи по суті. Без такого дослідження доказів твердження про «очевидність» порушення до розгляду справи по суті є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед.
Спосіб забезпечення позову, про який просить представник позивача, не є нерозривно пов`язаним з підставами та предметом адміністративного позову, оскільки ніяк не вплине на можливість припинення юридичної сили індивідуальними актами у разі набрання законної сили рішенням суду, якщо позов буде задоволено.
У заяві про забезпечення позову позивач просив заборонити Військової частині НОМЕР_1 та Військової частині НОМЕР_2 та їх посадовим особам до набрання законної сили рішення у даній справі здійснювати або продовжувати будь які утримання з грошового забезпечення ОСОБА_1 на виконання пункту 3.1 наказу №34/нод.
Повертаючись до обставин даної справи, суд зазначає, що тимчасові фінансові втрати, які можуть бути компенсовані, не можуть бути підставами для застосування заходів забезпечення позову, оскільки у разі визнання судом наказу протиправним, утримані суми грошового забезпечення будуть повернуті позивачу відповідно до процедури, визначеної ч. 3 ст. 14 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі», що виключає незворотність наслідків у разі скасування наказу про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності.
Тобто, майнові втрати, які потенційно можуть бути відшкодовані, не формують тієї шкоди, яка відповідно до частини другої статті 150 КАС України є такою, що унеможливлює чи істотно ускладнює захист прав позивача.
Вказаний висновок щодо застосування норм права у схожих правовідносинах відповідає висновкам Верховного Суду, що викладені в постанові від 21.05.2026 року (справа № 520/25813/25).
Стосовно посилання позивача на очевидну протиправність дій відповідачів, суд зауважує, що очевидна протиправність дій чи рішень суб`єкта владних повноважень - це вчинення дій чи прийняття рішень, що не передбачені законодавством України, або прийняття рішень суб`єктами, які не наділені компетенцією у відповідній сфері, проте таких доводів у заяві про забезпечення позову не окреслено.
Незгода заявника із рішеннями/діями уповноваженого суб`єкта владних повноважень та звернення до суду із позовом про визнання протиправними рішень не є достатньою підставою для застосування судом заходів забезпечення позову.
Суд наголошує, що наведені факти потребують з`ясування та доведення судом шляхом повного, всебічного та об`єктивного дослідження всіх зібраних доказів в судовому засіданні по справі за позовом про визнання протиправним дій та жодним чином не дають підстави для висновку про очевидну протиправність таких дій.
Таким чином, враховуючи, що з наданих позивачем документів не вбачається підстав, за яких суд може, відповідно до ч. 2 ст. 150 КАС України, вжити заходів забезпечення позову, а тому суд вважає, що заявника не доведено необхідність вжиття заходів забезпечення позову, оскільки його можливі тимчасові майнові втрати, відповідно до закону, будуть повністю компенсовані у разі задоволення позову.
Керуючись статтями 150-154, 248, 256, 293-295 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправним та скасування пункту 3.1 наказу, та зобов`язання вчинити дії - відмовити.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.В. Мачульський