ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про забезпечення позову
"08" липня 2026 р. Справа № 300/3857/26
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шумей М.В. розглянувши у письмовому провадженні клопотання про забезпечення позову по адміністративній справі Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до ТзОВ "СТРИБКО ТРАНС СЕРВІС " про стягнення коштів та зустрічного позову ТзОВ "СТРИБКО ТРАНС СЕРВІС " до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В:
Головне управління ДПС в Івано-Франківській області звернуся до суду з позовом до ТзОВ "СТРИБКО ТРАНС СЕРВІС " про стягнення коштів.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.06.2026 року відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
ТзОВ "СТРИБКО ТРАНС СЕРВІС" звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.07.2026 року прийнято зустрічний позов ТзОВ "СТРИБКО ТРАНС СЕРВІС" до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Об`єднано вимоги зустрічного позову з первісним позовом Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до ТзОВ "СТРИБКО ТРАНС СЕРВІС" про стягнення коштів.
Адміністративну справу №300/3857/26 призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.
06.07.2026 року від представника ТзОВ "СТРИБКО ТРАНС СЕРВІС" надійшла заява про забезпечення позову.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.07.2026 року заяву представника ТзОВ "СТРИБКО ТРАНС СЕРВІС" про забезпечення позову - повернуто без розгляду.
08.07.2026 року від представника ТзОВ "СТРИБКО ТРАНС СЕРВІС" надійшла заява про забезпечення позову.
Суд, розглянувши заяву про забезпечення позову, оцінивши подані докази, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги заяви, зазначає наступне.
Приписами пунктів 2, 3 статті 154 КАС України визначено, що суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.
Водночас, оцінивши зміст заяви про забезпечення позову та наведені в обґрунтуванні для вжиття відповідних заходів підстави в їх сукупності, суд не вбачає необхідності для повідомлення учасників справи, та для виклику особи, яка подала заяву про забезпечення позову, також немає необхідності для призначення її розгляду у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін.
Відтак, розгляд поданої заяви про забезпечення позову проводиться у порядку письмового провадження без повідомлення сторін.
Частина 1 статті 150 КАС України передбачає, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Відповідно до частини 2 статті 150 КАС України встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Так, статтею 150 КАС України визначено вичерпний перелік підстав для вжиття захоів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити її.
Стаття 151 КАС України визначає види забезпечення позову.
Згідно з частиною 1 статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
У вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.
За своєю суттю інститут забезпечення в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі. Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням позивача.
Європейський суд з прав людини у своєму рішення від 23.01.2014 року, №19336/04 Справа/West Alliance Limited проти України вказав на те, що межі обов`язків за статтею 13 різняться залежно від характеру скарги заявника відповідно до Конвенції. Незважаючи на це, засоби юридичного захисту, які вимагаються за статтею 13 Конвенції, повинні бути ефективними як у теорії, так і на практиці; використанню засобів захисту не повинні невиправдано та необґрунтовано перешкоджати дії чи бездіяльність органів влади держави-відповідача (див., серед інших джерел, вищезазначене рішення у справі "Аксой проти Туреччини", п. 95, та рішення у справі "Кудла проти Польщі" [ВП], заява N 30210/96, п. 157, ECHR 2000-XI) (пункт 227).
Окрім цього, в рішенні від 18.02.2010, № 54131/08 Справа Байсаков та інші проти України Європейський суд зазначив, " ... що процедура такого судового контролю становить, у принципі, ефективний засіб юридичного захисту у значенні статті 13 Конвенції стосовно скарг, пов`язаних з рішеннями про вислання та екстрадицію, але за умови існування можливості ефективної перевірки судами законності - з матеріально-правового та процесуального погляду - дискреційних дій органу виконавчої влади і можливості скасування ними такого рішення в разі необхідності (див. ухвалу у справі "Сливенко проти Латвії" [ВП], N 48321/99, п. 99, ЄСПЛ 2002-II).
Таким чином, під час вирішення питання про забезпечення позову, слід врахувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з наслідками вжиття заходів забезпечення позову для інших заінтересованих осіб.
Відтак, суд у кожному випадку повинен встановити чи є захід забезпечення позову, про який клопоче позивач, таким, що відповідає меті і завданням правового інституту забезпечення позову.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки заявника, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.
При цьому, використання засобів захисту не повинні невиправдано та необґрунтовано перешкоджати дії чи бездіяльність органів влади.
Заявник, звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову просить суд зупинити стягнення на підставі виконавчих документів, вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 22 квітня 2026 року за №Ю-787988-0919У на суму 94 152,05 грн. (ВП№81405791) та вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 20 травня 2026 року за №Ю-787988-0919У на суму 937 057,00 грн. (ВП №81395813) - до набрання законної сили рішенням у даній справі.
Так, статтею 151 Кодексу адміністративного судочинства України, яка встановлює види забезпечення позову, передбачено такий вид забезпечення позову як заборона відповідачу вчиняти певні дії.
Необхідність вжиття таких заходів забезпечення позову, заявник мотивує тим, що ТОВ "СТРИБКО ТРАНС СЕРВІС" подало зустрічний позов до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування вимог Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про сплату боргу (недоїмки) від 22.04.2026 року за №Ю-787988-0919У на суму 94152,05 грн. та від 20.05.2026 року за №Ю-787988-0919У на суму 937057,00 грн.
Разом з цим, заявником не наведено суду доказів явної протиправності вищезазначених вимог.
Також суд зазначає, що дослідження невідповідності оскаржуваних вимог нормам чинного законодавства становить предмет доказування і має досліджуватись під час розгляду справи по суті
Таким чином, забезпечуючи такий позов шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчих документів, вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 22 квітня 2026 року за №Ю-787988-0919У на суму 94 152,05 грн. (ВП№81405791) та вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 20 травня 2026 року за №Ю-787988-0919У на суму 937 057,00 грн. (ВП №81395813) - до набрання законної сили рішенням у даній справі, суд фактично нівелює прийняття відповідачами рішень та вчинення дій, які належать до виключних (дискреційних) повноважень державного виконавця.
Відтак, у разі забезпечення позову, суд невиправдано перешкоджатиме діям державного виконавця Городенківського відділу державної виконавчої служби у Коломийському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Крім того, суд зазначає, що можливе настання негативних наслідків не є беззаперечним доказом для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову. Суд здійснює захист реально порушених прав, а не тих, які ймовірно може бути порушено у майбутньому.
Сама можливість настання негативних наслідків чи порушення прав позивача в майбутньому не може визнаватись достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову.
Інших підстав для забезпечення позову в заяві не наведено.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що зазначені заявником в якості підстав для забезпечення позову обставини не можуть бути розцінені в якості передумов для вжиття забезпечувальних заходів, а задоволення заяви про забезпечення позову на підставі викладених обставин буде суперечити вищевказаним принципам адміністративного судочинства.
Відповідно до статті 154 частини 5 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
В зв`язку із вищенаведеним, суд не вбачає наявності обставин для застосування обраного позивачем заходу забезпечення позову, а тому приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.
Враховуючи наведене, керуючись 150, 151, 241-243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
У Х В А Л И В:
В задоволенні заяви представника ТзОВ "СТРИБКО ТРАНС СЕРВІС " про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала може бути оскарженою в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Шумей М.В.