КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
07 липня 2026 року м. Київ № 320/24925/26
Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з позовом до Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області (адреса пров. Аскольдів, 3-а, м. Київ, 01010, ЄДРПОУ 20001792), в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області щодо нездійснення ОСОБА_1 з 01.01.2020 по 31.12.2020 року, з 01.01.2021 по 31.12.2021 року, з 01.01.2022 по 31.12.2022 року, з 01.01.2023 по 31.12.2023 року, з 01.01.2024 по 31.12.2024 року, з 01.01.2025 по 31.12.2025 року, з 01.01.2026 року по 14.04.2026 року перерахунку та виплати грошового забезпечення (основні, додаткові та одноразові види), з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023, 01.01.2024, 01.01.2025 р., 01.01.2026 р. та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно з п. 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30 серпня 2017 року та компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки: за 2015 рік 16 календарних днів, за 2016 рік 15 календарних днів, за 2020 рік 45 календарних днів, за 2021 рік 45 календарних днів, за 2022 рік 45 календарних днів, за 2023 рік 30 календарних днів, за 2024 рік 30 календарних днів, за 2025 рік 30 календарних днів, за 2026 рік 45 календарних днів на день звільнення (переведення) грошового забезпечення, обчисленого із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб , встановленого законом станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023, 01.01.2024, 01.01.2025, 01.01.2026 та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно з п. 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30 серпня 2017 року та перерахунку і доплату одноразової допомоги при звільненні грошового забезпечення, обчисленого із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01.01.2026 року та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно з п. 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30 серпня 2017 року;
- зобов`язати Головне управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 з 01.01.2020 по 31.12.2020 року, з 01.01.2021 по 31.12.2021 року, з 01.01.2022 по 31.12.2022 року, з 01.01.2023 по 31.12.2023 року, з 01.01.2024 по 31.12.2024 року, з 01.01.2025 по 31.12.2025 року, з 01.01.2026 року по 14.04.2026 року грошове забезпечення (основні, додаткові та одноразові види), з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023, 01.01.2024, 01.01.2025, 01.01.2026 та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно з п. 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30 серпня 2017 року та здійснити компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки: за 2015 рік - 16 календарних днів, за 2016 рік - 15 календарних днів, за 2020 рік - 45 календарних днів, за 2021 рік - 45 календарних днів, за 2022 рік - 45 календарних днів, за 2023 рік - 30 календарних днів, за 2024 рік - 30 календарних днів, за 2025 рік - 30 календарних днів, за 2026 рік - 45 календарних днів на день звільнення (переведення) грошового забезпечення, обчисленого із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023, 01.01.2024, 01.01.2025, 01.01.2026 р. та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно з п. 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30 серпня 2017 року та перерахунок і доплату одноразової допомоги при звільненні грошового забезпечення, обчисленого із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01.01.2026 року та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно з п. 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30 серпня 2017 року, з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 р. по 28.02.2018 р. індексації грошового забезпечення, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 із застосуванням місяця для обчислення, індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року та за період з 01.03.2018 р. по 14.04.2026 р. індексації грошового забезпечення, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 із застосуванням місяця для обчислення, індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - березень 2018 року;
- зобов`язати Головне управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 р. по 28.02.2018 р., відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 із застосуванням місяця для обчислення, індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року та за період з 01.03.2018 р. по 14.04.2026 р. індексацію грошового забезпечення, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 із застосуванням місяця для обчислення, індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - березень 2018 року;
- визнати протиправними дії Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області щодо не проведення нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 № 168 та встановленої наказом Служби безпеки України №357 від 05.09.2023 Про затвердження Порядку виплати військовослужбовцям Служби безпеки України додаткової винагороди під час дії воєнного стану (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 07.09.2023 за №1570/40626) в розрахунку на місяць пропорційно часу його участі у зазначених діях та заходах за наступні періоди: з 01.12.2023 по 31.12.2023 включно, з 01.01.2024 по 31.01.2024 включно, з 01.02.2024 по 29.02.2024 включно, з 18.05.2024 по 31.05.2024 включно, з 01.06.2024 по 30.06.2024 включно, з 01.07.2024 по 14.07.2024 включно, з 01.08.2024 по 31.08.2024 включно, з 01.09.2024 по 30.09.2024 включно, з 01.10.2024 по 31.10.2024 включно, з 01.11.2024 по 30.11.2024 включно, з 01.12.2024 по 31.12.2024 включно, з 01.01.2025 по 31.01.2025 включно, з 01.02.2025 по 28.02.2025 включно, з 01.03.2025 по 14.03.2025 включно в розмірі 30000,00 грн. щомісячно в розрахунку на місяць;
- зобов`язати Головне управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткові винагороди, передбачені Постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 № 168 та встановлені наказом Служби безпеки України №357 від 05.09.2023 Про затвердження Порядку виплати військовослужбовцям Служби безпеки України додаткової винагороди під час дії воєнного стану (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 07.09.2023 за №1570/40626) в розрахунку на місяць пропорційно часу його участі у зазначених діях та заходах у наступних періодах: з 01.12.2023 по 31.12.2023 включно, з 01.01.2024 по 31.01.2024 включно, з 01.02.2024 по 29.02.2024 включно, з 18.05.2024 по 31.05.2024 включно, з 01.06.2024 по 30.06.2024 включно, з 01.07.2024 по 14.07.2024 включно, з 01.08.2024 по 31.08.2024 включно, з 01.09.2024 по 30.09.2024 включно, з 01.10.2024 по 31.10.2024 включно, з 01.11.2024 по 30.11.2024 включно, з 01.12.2024 по 31.12.2024 включно, з 01.01.2025 по 31.01.2025 включно, з 01.02.2025 по 28.02.2025 включно, з 01.03.2025 по 14.03.2025 включно в розмірі 30000,00 грн щомісячно в розрахунку на місяць.
Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Дослідивши позовну заяву на предмет дотримання процесуальних норм щодо її форми та змісту, суд констатує її невідповідність та вважає за необхідне залишити позов без руху.
Відповідно до частини 1 статті 21 КАС України, позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою.
Відповідно до п. 6 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).
Частиною 1 статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Пов`язаними між собою можна вважати вимоги, що випливають з одних правовідносин, і, як наслідок, ґрунтуються на одних і тих самих фактичних даних.
Таким чином, у випадку заявлення позивачем в одній позовній заяві кількох вимог, що становлять предмет адміністративного позову, вказані вимоги мають виникати з однакових юридичних фактів, тобто мати єдині підстави позову, або ж мають бути зверненні до одного відповідача, оскільки в протилежному випадку виникають різні адміністративні позови, які підлягають розгляду в окремих самостійних провадженнях.
Відповідні обставини мають бути обґрунтовані позивачем з урахуванням змісту спірних правовідносин.
З позовної заяви встановлено, що позивачем оскаржуються рішення відповідача щодо обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01 січня календарного року, обчислення та компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки, обчислення одноразової допомоги при звільненні, індексації грошового забезпечення за різні періоди з різним правовим регулюванням та різними базовими місяцями, додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 № 168 тощо.
Тому, вбачається, що фактично, звернувшись до суду з таким позовом, позивач має намір одночасно врегулювати усі наявні у нього спірні правовідносини з відповідачем, незважаючи на те, що підстави їх виникнення є різними та не пов`язаними між собою, а також не враховуючи, що таке об`єднання непов`язаних між собою вимог значно ускладнить та затягне розгляд справи.
При цьому позивачем у позовній заяві не наведено будь-яких аргументів на користь необхідності розгляду зазначених вимог в рамках одного провадження та відповідних доказів на обґрунтування пов`язаності між собою зазначених позовних вимог.
Отже, зазначені позовні вимоги стосуються абсолютно різних предметів спору, а саме: нарахування поточної індексації грошового забезпечення за різні часові проміжки із застосуванням відмінних базових місяців; обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком; виплати індексації у вигляді різниці («фіксованої» індексації); обчислення та компенсації відпустки; а також перерахунку додаткової винагороди за різними нормативними актами, постановами КМУ, наказами СБУ тощо.
Зі змісту заявлених вимог вбачається, що позивач обрав процесуальну стратегію кумулятивного накопичення позовних вимог, об`єднавши в межах одного провадження всі можливі майнові та немайнові претензії за останні десять років своєї життєдіяльності. Позивач фактично висунув вимогу про проведення суцільного фінансово-правового аудиту всієї своєї військової служби за період з 2016 по 2025 роки, повністю ігноруючи критерії пов`язаності позовних вимог за підставами виникнення чи доказами.
Відповідно до частини першої статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька позовних вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, вимог про розрахунки між тими самими сторонами.
Проте, подана позовна заява не містить жодного правового та фактичного обґрунтування, яке б свідчило про наявність об`єктивного взаємозв`язку, тотожності підстав виникнення чи спільності доказової бази між усім масивом заявлених вимог. У тексті заяви повністю відсутнє будь-яке пояснення, чому вимоги щодо базового місяця індексації за 2016 рік мають розглядатися спільно з вимогами щодо нарахування додаткової винагороди у 2025 році тощо.
Об`єднуючи в одному позові вимоги щодо різних видів виплат, які виникли у різні періоди часу під час проходження військової служби, позивач фактично переклав на суд обов`язок із первинної систематизації, хронологічного структурування та процесуального роз`єднання його правових проблем.
Суд наголошує, що інститут об`єднання позовних вимог створений для процесуальної економії, а не для того, щоб позивач міг перекласти на суд виключно свій особистий обов`язок із структурування, хронологічного розподілу та правового аналізу власних претензій. Накопичення в межах однієї справи значної кількості автономних вимог, що базуються на різних нормативно-правових актах, які кардинально змінювали свою дію протягом 2016- 2025 років, та потребують витребування і дослідження окремих масивів фінансово-розрахункових документів щодо кожної складової виплат окремо, перетворює судовий процес на безсистемний розгляд хаотичного масиву даних. Це призведе до надмірного обтяження та невиправданого затягування судового процесу, що прямо суперечить засадам правосуддя.
Необхідно зазначити, що право позивача на диспозитивність не є абсолютним і не може реалізовуватися за рахунок створення очевидних перешкод для нормального функціонування суду. Суд не є технічним інструментом для розплутування хронологічно суперечливих вимог сторони. Самостійне роз`єднання позову судом на стадії відкриття провадження за таких умов покладає на суд надмірне та непередбачене законом додаткове навантаження. Процедура самостійного виділення вимог судом вимагає від нього алгоритмічного розподілу позовного матеріалу, самостійного виготовлення значного масиву копій документів для нових справ та технічного формування проваджень, що фактично є підміною функцій сторони та її адвоката, які отримують професійну правничу допомогу.
Процесуальний обов`язок щодо чіткого визначення меж спору та дотримання правил об`єднання вимог покладається законом виключно на позивача (його представника) і не може бути перекладений на суд шляхом подання кумулятивного позову з усіма можливими претензіями за весь період проходження служби. Недотримання позивачем балансу між власними інтересами та вимогами процесуального закону призводить до штучного ускладнення справи, що робить її відкриття у такому вигляді процесуально неприпустимим.
Окремо суд звертає увагу, що категорія даного спору передбачає його розгляд у порядку спрощеного позовного провадження. Законодавча логіка та інституційна суть спрощеного провадження полягають у швидкому, ефективному та спрощеному розгляді справ незначної складності, які характеризуються очевидністю предмета доказування та стандартним обсягом матеріалів справи. Натомість, поєднання позивачем в одній заяві десятків автономних вимог за майже десятирічний період повністю нівелює саму концепцію спрощеного судочинства. Спрощена процедура не розрахована на дослідження громіздких фінансових архівів за ціле десятиліття.
За таких обставин, позовна заява в частині недотримання вимог статті 172 КАС України містить суттєві недоліки, що перешкоджають відкриттю провадження у справі та є підставою для залишення її без руху.
Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального закону.
Відповідно до статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки позовної заяви мають бути усунені шляхом подання до суду:
- детального розрахунку виплат, які за твердженням позивача підлягали йому до виплати відповідачем у спірний період, у розрізі фактично проведених відповідачем виплат та зазначенням їх складових і різниці між необхідними та фактичними виплатами з нормативно-правовим обґрунтуванням;
- уточненої позовної заяви (відповідно до кількості учасників справи та один екземпляр для суду) з визначеними у ній позовними вимогами, що мають єдині підстави їх виникнення (пов`язані між собою підставою виникнення або поданими доказами), з урахуванням висновків суду, що наведені у цій ухвалі, або надати ґрунтовні та деталізовані письмові пояснення, що заявлені позовні вимоги є пов`язаними між собою із наведенням конкретного переліку таких підстав;
- щодо позовних вимог, не пов`язаних єдиними підставами та доказами, - окремих адміністративних позовів у загальному порядку.
Зважаючи на надану законодавцем до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС технічну можливість розглядати (формувати та зберігати) справи в паперовій, електронній чи змішаній формі, суддя вважає за доцільне дану справу розглядати у змішаній формі (електронній формі).
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії залишити без руху.
Встановити позивачеві п`ятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви у спосіб, визначений даною ухвалою шляхом завантаження відповідних матеріалів в електронному вигляді до Електронного суду до цієї справи.
Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) позивачу (його представнику), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Панченко Н.Д.