КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про повернення позовної заяви
06 липня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/4107/26
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Петренко О.С., розглянувши матеріали у справі
за позовом: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача: Військової частини НОМЕР_1
про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд:
1) визнати протиправною бездіяльність Військової частини щодо ненарахування та невиплати позивачу грошових коштів;
2) зобов`язати Військову частину нарахувати та виплатити позивачу:
- додаткову винагороду, передбачену постановою КМУ від 28.02.2022 №168, у розмірі, збільшеному до 100 000 грн. в розрахунку на місяць, пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці за станом здоров`я у зв`язку з захворюванням (каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини за 88 днів (за період з 06.03.2025 по 06.06.2025).
Ухвалою суду від 24.06.2026 року вказану позовну заяву залишено без руху, в зв`язку з її невідповідністю вимогам ст.160 КАС України.
Вказаною ухвалою позивачу запропоновано надати до суду:
- належним чином оформленої, відповідно до статті 167 КАС України, заяви про поновлення строків звернення до суду з доказами поважності причин пропуску строку звернення до суду з визначенням обставин, які були б об`єктивно непереборними та не залежали від його волевиявлення, були б пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду,
На адресу суду від позивача надійшла заява на виправлення недоліків (вх.№20769/26), зокрема надано клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду. В обґрунтування клопотання вказано, що 24.06.2026 наказом командира військової частини НОМЕР_1 його переміщено на посаду командира зенітного кулеметного відділення військової частини НОМЕР_2 та вибув до нового місця служби в АДРЕСА_1 . Вказує, що 25.06.2026 він здав посаду, його виключено зі списків особового складу з виданням відповідних документів. Саме з зазначеною датою позивач пов`язує порушення свого права. З огляду на викладене, просить поновити строк на звернення до суду.
Надаючи оцінку наданим документам, слід зазначити наступне.
Щодо строку звернення.
Згідно ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч.3 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк. (ч.5 ст.122 КАС України).
Тобто суддя зазначає, що спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною 5 статті 122 КАС України.
Умови проходження більшості видів публічної служби, зокрема й у питаннях щодо оплати праці, регулюються як спеціальним законодавством, так і загальними нормами трудового законодавства, тобто нормами законодавства про працю.
Верховний Суд, зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, неодноразово наголошував, що положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов`язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п`ятою статті 122 КАС України.
З 19.07.2022 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин", яким назву та частини першу і другу статті 233 Кодексу законів про працю України викладено в такій редакції:
"Стаття 233. Строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів
Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)".
Відповідно до частини 2 статті 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 №2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Отже, до 19.07.2022 КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати.
Натомість, після цієї дати, строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 19.01.2023 у справі № 460/17052/21, від 06.04.2023 у справі №260/3564/22, від 28 серпня 2024 року у справі № 580/9690/23 та від 27 грудня 2024 року у справі № 420/15311/23, від 29 січня 2025 року у справі №500/6880/23.
Також, суд звертає увагу, що відповідно до пункту 1 глави XIX Прикінцеві положення КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2023 №383 Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 №338 і постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236 дію карантину через COVID-19 продовжено до 30.06.2023.
Отже, запровадження на території України карантину є безумовною підставою для продовження строків, визначених статтею 233 КЗпП України, на строк дії такого карантину.
Спірним є питання дотримання позивачем строку звернення до суду з цим позовом, предметом якого є порушення відповідачем законодавства про оплату праці та невиплата в повному обсязі належного грошового забезпечення /додаткова винагорода, передбачену постановою КМУ від 28.02.2022 №168, у розмірі, збільшеному до 100 000 грн. в розрахунку на місяць, пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці за станом здоров`я у зв`язку з захворюванням (каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини за 88 днів (за період з 06.03.2025 по 06.06.2025).
У постанові Верховного Суду від 21.03.2025 у справі № 460/21394/23 суд вказав, що початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову (у частині вимог за період з 19.07.2022) слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум, що, у цій справі, відбулося шляхом вручення грошового атестата (тобто, письмового документа, у якому детально зазначено суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні).
Встановлено, що, позивач проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 до 24.06.2025, тобто спірні відносини склались в 2025 році (після набрання відповідних змін в КЗпП України).
Підпунктом 11.1 пункту 11 Правил організації фінансового забезпечення військових частин, установ, організацій Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту, затверджених наказом Міністра оборони України від 22.05.2017 р. № 280 (далі - Правила № 280 в редакції наказу Міністра оборони України від 22.04.2021 р. № 104) грошовий атестат видається військовослужбовцю в/ч, в якій він перебуває на грошовому забезпеченні, у таких випадках:
- вибуття до нового місця служби (навчання) з виключенням зі списків особового складу військової частини;
- зарахування військової частини, що не включена до мережі розпорядників бюджетних коштів, на фінансове забезпечення від однієї військової частини до іншої;
- звільнення військовослужбовців з військової служби (крім військовослужбовців строкової військової служби);
- відрядження військовослужбовців до органів виконавчої влади та інших цивільних установ із залишенням на військовій службі.
Грошовий атестат виписується у двох примірниках на кожного військовослужбовця окремо (друкованим способом або ручкою), підписується командиром військової частини і начальником фінансового органу і засвідчується особистим підписом власника грошового атестата та відтиском гербової печатки з найменуванням частини, зазначеної в атестаті, та реєструється в журналі реєстрації вихідної документації.
Грошові атестати без підпису або печатки, з підчистками або виправленнями, а також неправильно заповнені вважаються недійсними і не є підставою для зарахування військовослужбовця на грошове забезпечення.
Перший примірник грошового атестата видається під підпис у картці особового рахунку військовослужбовця, в якій зазначається дата його видачі, а другий - залишається в діловодстві фінансового органу військової частини.
Після звільнення грошовий атестат передається до ТЦК та СП куди військовослужбовець стає на облік (долучається до особової справи із внесенням змін до опису з зазначенням номера і дати виданого грошового атестата та підлягає зберіганню протягом усього строку зберігання цієї справи).
До матеріалів справи долучено копію наказу №179 (по стройовій частині), який датований 24.06.2025, яким позивач вважається таким, що вибув з військової частини НОМЕР_1 до військової частини НОМЕР_2 для продовження проходження служби в порядку переміщення.
Отже, твердження позивача, що він звільнений з військової частини НОМЕР_1 - 24.06.2026 не відповідають дійсним обставинам та спростовані наданими доказами.
Як видно з матеріалів справи, позивач із позовом до суду звернувся 16.06.2026, тобто після спливу тримісячного строку з дня коли він повинен був дізнатися про порушення своїх прав, відповідно позовні вимоги є такими, в яких пропущено строк звернення до суду.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду передбачені .
Згідно з частинами 1, 2 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Оскільки недоліки позову не усунені, наявні підстави для повернення позивачу позовної заяви.
Відповідно до п.п.1, 9 ч.4 ст.169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк; у випадках передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про повернення позовної заяви позивачу.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.122,123,169,243,248,256,293-297 КАС України, -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії - повернути позивачу.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.С. ПЕТРЕНКО