ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
07 липня 2026 року справа № 380/1796/26
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Кухар Наталія Андріївна, розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії,-
в с т а н о в и в:
До Львівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (Військова частина НОМЕР_2 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) з позовом до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ; ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) в якому позивач просить суд:
- визнати незаконним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 №1410-АД від 12.10.2025 в частині притягнення ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення «Догана»;
- визнати незаконним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 №1418-АД від 16.10.2025 в частині притягнення ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення «Догана»;
- визнати незаконним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 №1430-АД від 21.10.2025 в частині притягнення ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення - «Cувора Догана»;
- визнати незаконним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 №1505-АД від 08.11.2025 в частині притягнення ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення «Догана»;
- визнати незаконним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 №1527-АД від 12.11.2025 в частині притягнення ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення - «Cувора Догана»;
- визнати незаконним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 №1545-АД від 17.11.2025 в частині притягнення ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення - «Cувора Догана»;
- визнати незаконним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 №1550-АД від 18.11.2025 в частині притягнення ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення «Догана»;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_3 , у повному обсязі, без урахування факту притягнення до дисциплінарної відповідальності наказами командира військової частини НОМЕР_5 №1410-АД від 12.10.2025, №1418-АД від 16.10.2025, №1430-АД від 21.10.2025, №1505-АД від 08.11.2025, №1527-АД від 12.11.2025, №1545-АД від 17.11.2025, №1550-АД від 18.11.2025.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого - суддю Кухар Н.А.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Вирішуючи питання про залишення позовної заяви без руху, дослідивши матеріали адміністративної справи, судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 160-161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.
Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п`ятою статті 122 КАС України.
Цей спір стосується питання проходження військової служби, що відноситься до державної служби особливого характеру, що також відноситься до публічної служби. Закон України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» не встановлює іншого строку на оскарження у судовому порядку наказів про дисциплінарне стягнення.
Тому строк на оскарження у судовому порядку наказу про оголошення догани встановлений ч. 5 ст. 122 КАС України та дорівнює одному місяцю.
З наведених підстав, судом відхиляються доводи представника позивача про те, що за загальним правилом строк на оскарження догани дається тримісячний строк із дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Як вбачається з позовної заяви, позивач оскаржує накази про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення №1410-АД від 12.10.2025, №1418-АД від 16.10.2025, №1430-АД від 21.10.2025, №1505-АД від 08.11.2025, №1527-АД від 12.11.2025, №1545-АД від 17.11.2025, А4574 №1550-АД від 18.11.2025.
З матеріалів справи встановлено, що позивач був ознайомлений з кожним наказом відповідно до дати його винесення, що підтверджується аркушами доведення.
Разом з цим, з цією позовною заявою позивач звертається - 02.02.2026 року, тобто з пропуском місячного строку на його оскарження з дати коли йому повинно бути відомо про оголошення догани, і не наводить причини пропуску строку звернення до суду.
Суд зазначає, що практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених.
У справі «Устименко проти України» (заява № 32053/13) Європейський суд з прав людини постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення у справі «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року).
Вирішуючи питання щодо поважності таких причин пропущення строку звернення до суду, які встановлені ст.122 КАС України, слід зазначити, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення особи і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами, а також дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними.
Законодавець законодавчо закріпив, що підставою для поновлення пропущеного строку може бути наявність обставин, які зумовили обмеження можливості реалізувати своє право на судовий захист протягом строку, встановленого законом.
Поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.
Суд враховує що Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19 відступила від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18 (касаційне провадження № К/9901/1313/18)щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах. Так, зазначила, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Суд наголошує, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Відповідно до ч.3 ст.123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Підсумовуючи все наведене вище, суд приходить до висновку, що при подачі позову до суду позивачем не дотримано вимог ст.ст.160, 161 КАС України, а провадження в справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вказаним вимогам КАС України.
Відповідно до частини 13 статті 171 КАС України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Враховуючи вищевикладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення з даним позовом та доказів на підтвердження поважності причин його пропуску суду.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 123, 160, 161, 171 Кодексу адміністративного судочинства України,-
у х в а л и в:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії - залишити без руху.
Позивачу надати строк протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення зазначених в мотивувальній частині ухвали недоліків.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала в апеляційному порядку окремо не оскаржується.
Суддя Кухар Наталія Андріївна