МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
08 липня 2026 р. справа № 400/383/26
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., розглянувши матеріали адміністративної справи
за позовом ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідача Військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ,
про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 29.01.2020 року по 19.05.2023 року відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня відповідного календарного року, Законом України від 14.11.2019 № 294-ІХ "Про Державний бюджет України на 2020 рік" на 01.01.2020, Законом України від 15.12.2020 № 1082-ІХ "Про Державний бюджет У країни на 2021 рік" на 01.01.2021 та Законом України від 19.11.2021 № 1928-ІХ "Про Державний бюджет України на 2022 рік" на 01.01.2022, Законом України від 03.11.2022 № 1928-ІХ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 01.01.2023;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 перерахунок з 29.01.2020 року по 19.05.2023 року сум грошового забезпечення (основні, додаткові види, одноразові додаткові види грошового забезпечення та премію), обчисливши їх із розмірів посадового окладу, визначених з урахуванням пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (в редакції чинній з 29.01.2020) шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 14.11.2019 № 294-ІХ "Про Державний бюджет України на 2020 рік" на 01.01.2020, Законом України від 15.12.2020 № 1082-ІХ "Про Державний бюджет України на 2021 рік" на 01.01.2021 та Законом України від 19.11.2021 № 1928-ІХ "Про Державний бюджет України на 2022 рік" на 01.01.2022, Законом України від 03.11.2022 № 1928-ІХ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 01.01.2023.
Суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
22.06.2026 року від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у справі № 240/401/26, яка перебуває на розгляді об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
В обґрунтування клопотання відповідач зазначив, що ухвалою Верховного Суду у справі № 240/401/26 відповідну категорію спорів передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у зв`язку з необхідністю формування єдиного підходу до застосування норм права у подібних правовідносинах та наявністю виключної правової проблеми. Підставою для передачі справи визначено різні підходи у судовій практиці щодо: визначення розрахункової величини для обчислення грошового забезпечення; застосування положень постанови Кабінету Міністрів України № 704; меж повноважень суб`єктів владних повноважень при застосуванні нормативного регулювання.
Вирішуючи клопотання, суд враховує наступне.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 236 КАС України, суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 01.04.2026 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Дубок Сергій Миколайович, на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18.02.2026 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09.03.2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії.
Касаційна скарга подана з підстав, визначених пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, у зв`язку із застосуванням судами попередніх інстанції пункту 4 Постанови № 704 (у редакції, чинній до 29.01.2020 року) за період спірних правовідносин з 20.05.2023 року по 17.06.2025 року без урахування висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 17.02.2026 року в справі № 520/5814/24.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 року у справі № 320/29450/24, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025 року, визнано протиправним та нечинним пункт 2 Постанови № 481 про внесення змін до пункту 4 Постанови № 704, який на підставі частини другої статті 265 КАС України втратив чинність із моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
В ухвалі від 22.05.2026 року у справі № 240/401/26 Верховний Суд, надаючи оцінку висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи, вказав наступне.
Верховний Суд у постанові від 08.09.2025 року у справі № 200/4426/23, зважаючи на предмет позову у вказаній справі з подібними правовідносинами, дійшов висновку, що подальше скасування судом пункту 2 Постанови № 481 про внесення змін до пункту 4 Постанови № 704 не впливає на оцінку дій відповідача щодо обрахунку виплат грошового забезпечення із застосуванням чинної на той час редакції Постанови № 704.
Тим часом постановою Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 17.02.2026 року у справі № 520/5814/24 сформульовано правовий висновок про те, що до правовідносин, пов`язаних із оформленням та направленням до органу Пенсійного фонду України довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії позивача, визначеного на 01.01.2024 року відповідно до Постанови № 704, під час обчислення розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням має застосовуватися пункт 4 Постанови № 704 в первісній редакції, яка передбачала використання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, а не редакція, змінена Постановою № 481, якою визначено фіксовану розрахункову величину - 1762,00 грн.
З огляду на те, що колегії суддів судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав та судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду по-різному застосовують норми статті 7 та статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України в частині застосування положень Постанови № 481 для обрахунку розміру грошового забезпечення військовослужбовців, із якого, у тому числі, проводить обрахунок розміру пенсії колишніх військовослужбовців, очевидною є необхідність формування єдиної правозастосовчої практики з означеного питання.
Суд зауважує, що предметом позову у цій справі є бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 29.01.2020 року по 19.05.2023 року відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня відповідного календарного року.
Разом з тим, Постанова № 481 була чинною у період з 20.05.2023 року по 17.06.2025 року.
Таким чином, застосування положень Постанови № 481 для обрахунку розміру грошового забезпечення військовослужбовців, що є предметом розгляду об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі № 240/401/26 не є подібними до тих, що слухаються у цій справі, оскільки предметом даного спору є невиплата у повному розмірі грошового забезпечення за період з 29.01.2020 року по 19.05.2023 року (до набрання чинності Постановою № 481 від 12.03.2025 року).
Відповідач у клопотанні не обґрунтував наявність об`єктивної неможливості адміністративному суду самостійно встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для зупинення провадження у справі.
Керуючись ст.ст. 236, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
1. У задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про зупинення провадження у справі № 400/383/26 до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у справі № 240/401/26, відмовити.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею в порядку ст. 256 КАС України. Оскарження ухвали окремо від рішення суду не допускається.
Суддя А. О. Мороз