УХВАЛА
7 липня 2026 року місто Київ
Справа № 381/4968/24
Апеляційне провадження № 22-з/824/885/2026
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Желепи О.В. (суддя-доповідач), суддів: Поліщук Н.В., Соколової В.В.,
вирішуючи заяву ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 про виправлення описки в постанові Київського апеляційного суду від 9 червня 2026 року за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Фастівського міськрайонного суду Київської областівід 13 лютого 2026 року (постановлено у складі судді Самухи В.О.)
у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , треті особи без самостійних вимог на предмет спору - орган опіки та піклування виконавчого комітету Фастівської міської ради, ОСОБА_4 про встановлення факту недобросовісних дій, встановлення факту зловживання правами та позбавлення батьківських прав
ВСТАНОВИВ
Постановою Київського апеляційного суду від 9 червня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 - задоволено.
Рішення Фастівського міськрайонного суду Київської областівід 13 лютого 2026 року - скасовано, ухвалено нове.
У задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , треті особи без самостійних вимог на предмет спору - орган опіки та піклування виконавчого комітету Фастівської міської ради, ОСОБА_4 про встановлення факту недобросовісних дій, встановлення факту зловживання правами та позбавлення батьківських прав - відмовлено.
30 червня 2026 року до Київського апеляційного суду надійшла заява представника ОСОБА_2 про виправлення описки в постанові, а саме просив викласти вірно резолютивну частину рішення: «Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 - задовольнити. Рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 13 лютого 2026 року, в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав - скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення. У задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , треті особи без самостійних вимог на предмет спору - орган опіки та піклування виконавчого комітету Фастівської міської ради, ОСОБА_4 , про позбавлення батьківських прав - відмовити. В решті рішення залишити без змін».
Перевіривши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, апеляційний суд приходить до висновку, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 269 ЦПК України, суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень. Заява про внесення виправлень розглядається протягом десяти днів після її надходження. Ухвала про внесення виправлень надсилається всім особам, яким видавалося чи надсилалося судове рішення, що містить описки чи арифметичні помилки.
Тобто правила даної норми передбачають можливість після ухвалення судового рішення у справі усунути в ньому помилки технічного, арифметичного (неюридичного) характеру.
Описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо.
Згідно роз`яснень, викладених у пункті 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі», вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
Отже, диспозиція статті 269 ЦПК України не дозволяє під виглядом виправлення недоліків судового рішення вносити будь-які зміни до його змісту, зокрема змінювати висновки та мотиви ухваленого судового рішення.
Відповідно до ч. 8 ст. 268 ЦПК України після проголошення рішення суд, який його ухвалив, не може сам скасувати або змінити це рішення, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Слід зазначити, що інститут виправлення описок та арифметичних помилок у судовому рішенні має вкрай важливе значення у будь-якому виді судочинства та покликаний на усунення неточностей судового рішення, які впливають на можливість його реалізації. Водночас процесуальний закон не надає суду права змінити суть постановленого рішення шляхом виправлення описки. Зміна у такий спосіб суті рішення суду, яке набрало законної сили, суперечить принципу правової визначеності. Виходячи із прецедентної практики Європейського суду з прав людини, принцип правової визначеності передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення.
Зі змісту заяви про виправлення описки вбачається, що заявник, фактично, просить змінити резолютивну частину рішення суду, що явно суперечить процесуальному закону та усталеній судовій практиці.
Крім того, зміна мотивувальної чи резолютивної частин судового рішення, що призводить до кардинальної зміни змісту цього рішення, не є виправленням недоліку судового рішення (дефекту судового акта), оскільки такі дії суперечитимуть самій процедурі здійснення правосуддя.
Апеляційний суд зауважує, що незгода сторони із судовим рішенням не може бути підставою для виправлення описки.
Враховуючи зазначене, підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 про виправлення арифметичної помилки у постанові Київського апеляційного суду від 9 червня 2026 року немає.
Керуючись статтями 268, 269 ЦПК України, апеляційний суд, -
УХВАЛИВ
Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 про виправлення описки в постанові Київського апеляційного суду від 9 червня 2026 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів.
Суддя-доповідач
Судді